На початку тижня низка медіа поширили новину щодо нібито початку в Україні тотальної мобілізації, мовляв, усі українські чоловіки віком до 60 років отримають повістки і будуть мобілізовані. Такий висновок зробили на підставі інтерв’ю начальника Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки (попередня назва – військкомат) полковника Юрія Максиміва, який дійсно повідомив, що військовозобов’язаним слід очікувати на повістку, однак проведення так званої "тотальної мобілізації" заперечив. Примітно, що ця новина виклика фурор та спекуляції навіть попри те, що в Україні загальна мобілізація триває з початку повномасштабного вторгнення російської федерації.
Тож Realist.online розбирався, чому на дев’ятому місяці повномасштабної війни українців раптово вирішили налякати "тотальною мобілізацією" та як загалом зараз проходить комплектування збройних сил: яку кількість людей планують призвати, які спеціальності найбільш затребувані та скільки триває підготовка мобілізованих.
Мобілізація в дев’ятий місяць війни: чи можливий зараз "російський" формат
Новина про нібито початок в Україні "тотальної" мобілізації з’явилась більш ніж через місяць після початку "часткової мобілізації в росії". Це, ймовірно, і спричинило фурор – увесь цей час тривали дискусії, чи доведеться Україні збільшувати чисельність ЗСУ відповідно до поповнення армії супротивника. Про це кілька тижнів тому заявляв радник Офісу президента Олексій Арестович – мовляв, якщо росіяни надішлють до України мільйон мобілізованих, нам теж доведеться проводити додаткові набори. Натомість міністр оборони України Олексій Рєзніков ще наприкінці вересня казав, що додаткова мобілізація Україні може й не знадобитися.
Політолог Валентин Гладких в коментарі Realist.online припускає, що спроби здійняти "хайп" на підставі роз’яснень від посадових осіб Міністерства оборони є результатом російських інформаційно-психологічних операцій, оскільки в попередні місяці жодних невдоволень стосовно мобілізації не виникало.
Читайте також: Чи законно вручати повістки у магазинах, ТЦ та на блокпостах: військком відповів на запитання
"Кожен громадянин України має не тільки конституційні права, але й обов’язки. Є чинне законодавство, де визначено, які категорії підлягають мобілізації. Країна перебуває у війні з небезпечним, жорстоким і підступним ворогом. Є військово-політичне керівництво країни, яке визначає чисельність збройних сил та резерву. В цьому нема нічого такого, через що треба здіймати шквал невдоволення", - коментує ситуацію політолог.
Водночас, військовий експерт Олександр Коваленко в коментарі Realist.online нагадує, що на початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, до військкоматів та центрів формування підрозділів територіальної оборони були черги і люди навіть обурювались, що їх не беруть до лав ЗСУ та ТрО.
"Зараз мета мобілізації передусім в тому, щоб зрозуміти, який є резерв – зібрати статистику громадян, які можуть у разі необхідності бути призвані до збройних сил. Тож видача повістки має на меті перевірити, чи підходить чоловік за віком та за станом здоров’я до несення військової служби. Окрім того, важливо розуміти кількість громадян, які мають вузькопрофільні військові спеціальності, наприклад, досвід оперування артилерією, досвід танкіста, механіка-водія БМП чи БТР. У разі необхідності їх будуть долучати до лав ЗСУ", - пояснює фахівець.
За його словами, це точно не буде відбуватись за "російським" сценарієм, коли людей відловлюють на вулиці та роздають повістки, або ж приносять їх додому під вигаданими приводами.
"В рф взагалі відбувається загальна мобілізація в репресивному форматі. У нас ситуація у збройних силах абсолютно інша, набагато краща, аніж у росіян. Хоча, дійсно, є потреба у вузькопрофільних спеціалістах", - каже Олександр Коваленко.
Погоджується з ним і Валентин Гладких.
"У нас мобілізація триває вже вісім місяців. А росіяни заходили обмеженим контингентом: його ліквідували і, відповідно, їм треба поповнювати. Натомість у нас вже є резерви, які проходять відповідний вишкіл. Крім того, є багато людей, які самі просяться воювати у лавах ЗСУ. І втрати України у війні суттєво менші, аніж у армії рф", - каже політолог.
Кого зараз набирають в ЗСУ
Експерти стверджують, що кількість мобілізованих того чи іншого військового фаху передусім залежить від озброєння, яке Україні передають країни Заходу. Валентин Гладких пояснює, що в цьому і є відмінність – якщо російським мобілізованим видали іржавий автомати Калашникова і відправили на передову, то українським військовим потрібен час на підготовку, аби опанувати західне озброєння.
За словами Олександра Коваленка, зараз ЗСУ найбільше потребують людей, які мають досвід роботи з артилерією, а також тих, хто має навички штурмових дій, які є необхідними при здійсненні контрнаступальних операцій.
Читайте також: Цільова мобілізація: що це таке і кому вона "світить"
"Станом на зараз більша частина озброєння, яке отримує Україна, - західного виробництва. Відповідно, аби отримати навички володіння такою технікою, потрібно проходити підготовку в Європі. Водночас, якщо військовослужбовець вже вміє оперувати реактивною системою М-142 HIMARS або гаубицею М-777, то змушувати його воювати гаубицею Т-30 нелогічно і нераціонально", - пояснює він.
Фахівець додає, що при цьому, Збройні сили України отримують багато трофейної техніки від окупантів – йдеться не тільки про танки, БМП та БТР, але й артилерію. Тож, за його словами, не виключено, що можуть бути призвані й ті спеціалісти, які мали досвід після строкової служби використання цієї техніки і яких не треба навчати "з нуля".
Мобілізовані можуть на фронт і не потрапити
Колосальна відмінність між ставленням до військових в арміях України та росії проявляється і у термінах підготовки мобілізованих. Росіяни можуть відправити призовників на лінію фронту одразу з військкомату Натомість мінімальний термін підготовки українських військових перед відправкою на фронт – два місяці.
"Усе залежить від досвіду людини. Якщо йдеться про тих, хто не лише пройшов строкову службу, а й служив за контрактом, – підготовка може тривати від двох до трьох місяців. За цей час людина здатна відновити базові навички. Якщо ж йдеться про особу з бойовим досвідом, наприклад, про ветерана АТО, - підготовка може тривати від місяця до двох", - пояснює Олександр Коваленко.
Станом на зараз, як стверджують опитані Realist.online експерти, люди без бойового досвіду на передову не потрапляють, хоча на початку війни такі поодинокі випадки, на жаль, фіксувались.
"Відігравав роль людський фактор. Таке могло б бути всюди, навіть в США. Питання в іншому – ці випадки носили системний характер, чи випадковий? У нас це були поодинокі випадки, і їх намагались виправляти. А ось для росії це є нормою, вони це продовжують практикувати. На жаль, інституції не змінюються за один день – ми успадкували від радянської армії не лише добрі традиції, а й погані. Так, за вісім років виросла нова генерація українських військових, але це, на жаль, не означає, що усі негативні практики вдалось викорінити", - пояснює Валентин Гладких.
За словами Олександра Коваленка, якщо мобілізований не має ані бойового досвіду, ані мотивації, відправляти його на фронт немає жодного сенсу, оскільки, по-перше, для підготовки знадобиться до півроку, і по-друге, є багато функцій, які він може виконувати в тилу.
"Якщо людина морально-психологічно не готова до участі в бойових діях – її не варто відправляти на фронт. Були випадки, коли туди не відправляли і людей, які були до цього готові, але мали хронічні захворювання. Адже необхідно, щоб у підрозділі всі були працездатними, а такі люди є потенційними "трьохсотими". Ці люди виконують функції в тилу – або займаються документообігом, або забезпеченням. Треба пам’ятати, що війна – це не лише зона бойових дій, це ще й великий тил. Потрібне забезпечення передових підрозділів, і потрібні військовослужбовці, які будуть цим займатися", - резюмує фахівець.
Читайте також: Україна отримала американську ППО NASAMS: коли система стане на бойове чергування
