Медичний
Бізнес на здоров'я

Медичний "полігон": як фармкомпанії випробовують ліки на українцях

01 жовтня 2021 | 07:50

Україна давно знаходиться в орбіті інтересів міжнародних фармгігантів, які систематично проводять у нас клінічні випробування лікарських засобів. Свої препарати тестують американська Pfizer і Merck & Co, швейцарська F. Hoffmann-La Roche і французька Sanofi, шведська AstraZeneca і багато інших. Можна по різному ставиться до "експериментів" іноземців, при цьому потрібно відзначити, що відбуваються вони абсолютно легально, про що свідчить наказ МОЗ от 2000 р

Хоча, є в цій темі і свої неприємні нюанси. У той час як в західних країнах випробовувані отримують грошову винагороду, українці, як правило, можуть розраховувати на безкоштовне обстеження і можливість випробувати на собі інноваційний препарат, причому з усіма витікаючими наслідками. І багато хто погоджується, так як на ліки немає грошей.

Realist.online вивчав питання з медичної експериментальної "індустрією" в Україні.

Читайте також: Доказів немає: вчені вимагають зупинити лікування COVID-19 неспеціальними препаратами

Шанс для багатьох

Тему клінічних випробуваннях останнім часом несподівано почали просувати в офіційних медичних колах. У липні головний санітарний лікар Ігор Кузін в інтерв'ю виданню " Апостроф " заявив, що американська фармкорпорація запропонувала Україні провести клінічні випробування препарату для лікування і профілактики від COVID-19, оскільки у нас цей напрямок нібито відкрито і добре відрегульовано державою.

До речі, по даним Національної медичної бібліотеки США, в київському Інституті клітинної терапії (фірма-засновник розташована в США) вже почався набір бажаючих на лікування важкої коронавірусної пневмонії COVID-19 за допомогою гормонів та антибіотиків.

А недавно вже Міністерство охорони здоров'я України офіційно запросило всіх бажаючих взяти участь у випробуваннях препаратів від коронавірусу. Як розповів Realist.online глава Національної медичної палати Сергій Кравченко, в клінвипробуваннях немає нічого критичного, так як при цьому дотримується все міжнародне законодавство: починаючи від Нюрнберзького кодексу, Гельсінської декларації і закінчуючи міжнародними фармацевтичними правилами, до яких відносяться стандарти належної практики.

Експерт зазначив, що багато наших співвітчизників перш за все намагаються взяти участі в клінічних випробування, де тестується інноваційний препарат, особливо лікування онкологічних захворювань, так як часто це буває останнім шансом на порятунок життя або можливість отримати лікування на безкоштовній основі.

"Що стосується винагороди, то все залежить від програми. Є випадки, коли на безкоштовній основі, і пацієнти отримують лише певне лікування. Є і за винагороду, наприклад, при випробуванні профілактичних препаратів, таких як вакцини", - підкреслив експерт.

Про те, що фармкомпанії широко відчувають в Україні свої лікарські засоби, можна судити за даними Міністерства охорони здоров'я, яке публікує: хто, де і які препарати тестує в батьківщин медклініки. За даними на вересень, у нас випробовувалося 62 медзасоби, в травні - 98.

Сергій Кравченко зазначає, що міжнародний фармбізнес йде перш за все в країни, що розвиваються або країни третього світу, а також в ті держави, де є ліберальне законодавство або воно недосконале (не строге), так як це обходиться дешевше. Втім, питання не тільки в грошах.

Читайте також: Масова вакцинація дітей в Україні: Ляшко назвав умову

Зворотній бік

Будь-які клінічні випробування повинні мати етичну базу. Це означає, що до піддослідних повинна бути донесена достовірна інформація про можливі наслідки. Крім того, повинна бути гарантія з боку держави в ситуаціях, пов'язаних, наприклад, з отриманням інвалідності, летального результату. На жаль, ці аспекти не завжди враховуються в українській реальності, розповів Realist.online лікар вищої категорії Юрій Лиска, який раніше займав керівні пости в системі охорони здоров'я і тому стикався з особливостями проведення медичних "експериментів".

"Клінічні випробування в Україні для іноземних фармкомпаній важливі в першу чергу для того, щоб створити масовість одержуваної законодавчої бази створюваного препарату. У Євросоюзі є вимоги, для того, щоб препарат потрапив на ринок, необхідно, випробувати його на певній кількості осіб. В Україні фармкомпанії добирають цю статистику. Плюс вони можуть ще завезти сюди сирий препарат, у якого за допомогою досліджень виявляються початкові грубі наслідки, які потім виправляються. При цьому піддослідні отримують побічні ефекти ", - розповів він.

На думку експерта, сьогодні українські пацієнти в разі з клінічними дослідженнями мало захищені. Лікарі "вербують" бажаючих перспективами безкоштовного обстеження (УЗД серця, судин і ін.) Плюс обіцяють можливість пролікуватися безкоштовним експериментальним медзасобом.

"Припустимо, що на консультацію до кардіолога або до невропатолога приходить пацієнт, якому лікар пропонує безкоштовне обстеження та лікування. При цьому пацієнту не озвучується, що у препарату може бути безліч побічних ефектів. Так, пацієнту дається договір, який багато підписують особливо не вчитуючись, оскільки довіряють лікарю. Більшою мірою це стосується людей старшого віку ", - розповів Realist.online лікар.

Він також зазначив, що фармкомпанії в свою чергу не несуть фінансової відповідальності перед піддослідними за ускладнення в разі використання препарату.

Читай також:   Консультація ендокринолога: як відвідати лікаря безкоштовно

Фармбізнес і його лобі

На думку Юрія Лиски, в плані клінічних випробувань Україна, як і інші пострадянські країни, вигідна тим, що тут завжди можна отримати потрібний результат.

"Дані випробування повинні вводитися в електронний реєстр, який фіксується за часом, датою і персоналізує лікаря. У нас же держава не має Dicom-систем - централізованих серверів в лікарнях, які б забезпечували накопичення інформації. Такий підхід є лише на рівні Академії медичних наук. Але ніяк не в лікарнях і поліклініках. Там все в паперовому варіанті. у підсумку, результати легко вивести такі, які потрібні замовнику випробувань. За це платять хороші гроші ", - зазначив лікар.

Відзначимо, що керівництво багатьох медустанов, а також окремі політики тісно співпрацюють з фармкомпаніями. Наведемо кілька прикладів.

Так, із західними фармкомпаніями любила співпрацювати тепер уже колишня директор Національного інституту раку Олена Колесник. У декларації за 2019 року вона вказала, що отримала сотні тисяч гривень від таких компаній як: Iqvia (Австрія), Ab Science (Франція), Syneos Health (Великобританія), Clinical Financial Services і Abbvie (США).

Директор регіонального центру онкології у Вінниці Володимир Шамрай отримав в 2019 р понад 700 тис. Грн від шведської AstraZeneca і американського фармацевтичного гіганта "Eli Lilly", про що зазначено в його декларації .

Опосередковане відношення до фармбізнесу мав і колишній заступник глави МОЗ України Дмитро Луфер. Його дружина Віра Луфер отримала 1,8 млн грн від компанії AstraZeneca, про що зазначено в декларації Дмитра Луфера за 2019 р таких випадків - маса.

Що в підсумку

На сьогоднішній день фармбізнес є вигідним напрямком у всьому світі, який приносить мільярдні прибутки фармацевтичним гігантам. Тому "сприяє" і пандемія коронавірусу.

Наприклад, компанія Moderna, яка виробляє вакцини від COVID-19, недавно повідомила про прибутки, що перевищують очікування, повідомляє солідне американське видання Barron's . А тому інтерес до клінічних випробувань не вичерпається.

Сумно те, що для багатьох наших співвітчизників участь в цих випробуваннях залишається чи не єдиною можливістю поправити своє здоров'я, нехай і таким нетиповим способом. А це вже камінь у бік влади, які за багато років так і не створили умов для нормального функціонування вітчизняної медицини. Чи вдасться виправити ситуацію?

Читайте також: Опубліковано список приватних лікарень, де українців приймають безкоштовно