Водохреща – одне з найважливіших християнських свят. Православні українці відзначають його не менш пишно, ніж Різдво, Великдень чи Трійцю. Проте формат святкування з кожним роком все більше нагадує народні гуляння, які не мають відношення до віри. Шумні застілля, задерикуваті пірнання в ополонку і подальше розпивання алкоголю "для зігріву" подаються як наслідування традицій, хоча, насправді, скоріше знецінюють сенс свята і суперечать народним звичаям.
Realist.online розбирався в тому, як, з точки зору церкви, слід відзначати Хрещення Господнє, і що про святкове "моржування" думають лікарі.
Читайте також: Де можна набрати води для освячення на Хрещення: список адрес
Історія та позиція церкви
Далекі від християнського вчення люди пояснюють традицію занурення в ополонку тим, що саме таким чином у річці Йордан був хрещений Ісус Христос. Крім того, вважається, що свячена вода в цей день здатна "змити" всі гріхи та захистити від хвороб. Останнім аргументом на захист хрещенського "моржування" стає посилання на "многовікові звичаї".
Насправді повсюдного поширення в Україні дана традиція набула близько 30 років тому. Наші пращури не пірнали в Йордан ( ополонку у формі хреста ) зі святою водою, оскільки вважалося, що своїм тілом можна осквернити святиню. Більше того, протягом тижня після Водохрещі в річці навіть не прали, а воду з неї набирали про запас, щоб пити, лікуватися і вмивати обличчя при нездужаннях.
Читайте також: Хрещення Господнє: як правильно зберігати святу воду
Те саме стосується і паралелей із хрещенням Ісуса. По-перше, вода в Йордані в цей час року становить 12-16 ° С. У крижану воду Христа не занурювали. По-друге, згідно з Біблією, Ісус зійшов у води Йордану не для очищення від свого гріха (він був безгрішний), а для того, щоб взяти на себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися та врятуватися, пояснюють священнослужителі.
"Традиція купання в ополонці на Хрещення не має нічого спільного зі "змиванням" гріхів, отриманням особливого Божого благословення або духовного очищення. Жодного церковного припису в Українській Церкві для занурення в зимову воду немає і ніколи не було. Як грішні люди можуть "наслідувати" Ісуса Христа, купаючись узимку у водоймах? З якою метою і як саме "наслідують"? При цьому, не соромлячись оголювати напоказ власне тіло, "підігріватися" спиртними напоями, не стримуватися у лайці під час фізичних відчуттів через занурення у крижану воду. І чомусь "обов'язково треба" зануритися тричі та перехреститися перед зануренням…", - йдеться на офіційній сторінці Православної Церкви України у Facebook.
Читайте також: Рок та хор: найкращі кавери на різдвяний "Щедрик" (відео)
Замість "моржування" українцям радять відправитися цього дня до церкви, послухати службу, щиро покаятися у скоєних гріхах та виправитися, адже "змити" їх водою з ополонки не вдасться.
Думка лікаря
Абсолютним міфом є переконання, що пірнання в ополонку раз на рік не може нашкодити здоров'ю, більше того – здатне навіть оздоровити організм. За словами сімейного лікаря Тараса Буланова, пірнання у крижану воду завжди провокує різкий спазм судин всього організму. І якщо для судин у шкірі подібне тренування корисне, тому що є профілактикою гіпертонії та сприяє покращенню стану шкіри, то на інші органи воно може діяти згубно.
"Людям, які мають хронічні захворювання нирок, категорично протипоказано моржування. Ниркові артерії сприймають таке навантаження по-іншому. Це несе шкоду здоров'ю. Як показує практика, "моржів" зі здоровими нирками практично немає. І, що найважливіше, хронічна хвороба нирок у більшості випадків протікає майже безсимптомно і виявляється лише на 3-4 стадії, коли людині вже необхідний гемодіаліз», - каже лікар у коментарі Realist.online.
Читайте також: Лікар назвала наслідки пірнання у ополонку: стосується тих, хто хворів COVID-19
Також Тарас Буланов не рекомендує занурюватися у крижану воду людям, які мають ревматологічні захворювання судин або системні хвороби сполучної тканини. При ламкості судин або запальних процесах аутоімунного характеру спазми внаслідок перепаду температури нашкодять здоров'ю.
Ще одна група ризику щодо моржування – діти. За словами медика, батькам не варто плутати регулярне загартовування з раптовим зануренням дитини в ополонку.
"Для дітей цей процес є більш стресовим і травматичним, ніж для дорослих. Занурення в крижану воду супроводжується зривом адаптаційних можливостей організму. При такому стресі в першу чергу страждає імунна система дитини", - пояснює лікар.
Читайте також: Глажка дитячих речей може призвести до серйозних захворювань: Комаровський пояснив чому
За словами Тараса Буланова, будь-яке загартовування буде корисним виключно при грамотному підході та систематичному застосуванні. Займатися моржуванням можна лише в тому випадку, якщо ви контролюєте стан свого здоров'я і дотримуєтеся рекомендацій лікарів.
"Якщо у вас немає проблем зі здоров'ям, і ви вирішили вперше пірнути в ополонку, почніть готуватися до цього заздалегідь. Мінімум - за два тижні. Саме стільки часу знадобиться організму для адаптації до низької температури", - радить медик.
Підготовкою може служити щоденний контрастний душ, під час якого ви поступово знижуватимете температуру холодної води і збільшуватимете тривалість її впливу на шкіру.
Читайте також: Що можна і заборонено робити напередодні свята Водохреща
Єдиним вірним переконанням хрещенських "моржів" виявився принцип "пірнати тільки в мороз". Адже, чим нижча температура повітря, тим менша ймовірність підхопити вірус, перебуваючи серед великої кількості людей. Водночас шансів застудитися під час хрещенського пірнання майже немає.
"Теоретично ймовірність переохолодження при зануренні існує, але на практиці це відбувається вкрай рідко. Зрозуміло, що все залежить від стану здоров'я та товщини підшкірного жирового прошарку. Але організм у таких ситуаціях включає захисні механізми, у тому числі – тремтіння, і таким чином успішно переносить короткостроковий стрес", - сказав Тарас Буланов у коментарі Realist.online.
Читайте також: Хрещення Господнє: вітання та листівки зі щирими побажаннями
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх досліджень, висновків вчених та лікарів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.
