Популярними кінофільми і рімейки до них про монстрів Годзіллу і Кінг-Конга хоч і сприймаються глядачами адекватно, тобто саме як фантастика, але супер-фантастична сутичка між цими двома монстрами вже виглядає реальністю у паралельному всесвіті. Адже, як кажуть класики, якщо тричі зняти фільм про неіснуючого героя, той стає реальністю.
Але сьогодні знайшлися експерти, які вирішили приділити увагу не тому, хто з монстрів переміг би, якби існував в реальності, а чи перемогли б вони закони фізики. І багато хто впевнений, що навряд чи.
Так, у "Кінг-Конзі", знятому Пітером Джексоном в 2005 році, мавпа була зростом близько 8 м. заввишки. У фільмі "Конг: Острів черепа", випущеному в 2017 році, він виріс приблизно до 30 м. В "Годзіллі проти Конга", що вийшов на екрани кілька днів тому, його зріст, здається, наближається до 121 м., говориться в статті The Times.
"Для вчених найбільшим ворогом Конга бачиться зовсім не Годзилла, а біомеханіка. Тобто якщо" надути "горилу, будь-яким способом збільшивши її в розмірах до розмірів, представлених у фільмі, то вона не змогла б зберегти колишню форму. І в статті вченого Дж. Б. С. Холдейна пояснюється, чому це не можливо на прикладі людини зростом 18 метрів", - зазначає видання, цитуючи слова професора Річарда Доукінза, біолога-еволюціоніста.
За його словами, людина, зростом в 18 метрів, була би в 10 разів вище звичайної людини, але також в 10 разів ширше і важче. Отже, її вага буде приблизно в 1000 разів більше, ніж у людини зростом 1,8 м. А це означає 80 або 90 тонн.
"Однак поперечний розріз її кісток був б тільки в сто разів більшим. Так що кожен квадратний сантиметр гігантської кістки мав би витримувати вагу, в 10 разів більшу, ніж квадратний сантиметр людської кістки. Але це було б неможливо в умовах земної гравітації, адже ноги такого велетня просто зламалися б", - пише видання. Звідси висновок, що Кінг-Конг не міг би бути зростом не те, що 100 метрів заввишки, а навіть втричі нижче.
До схожих висновків дійшли дослідники і з приводу Годзілли, який за легендою є певним відгалуженням динозаврів.
"Найбільшим динозавром, відомим на даний момент, що жили на Землі, є аргентинський завропод, якого називають Патагозавр. У цих гігантів 37 м в довжину і вагою близько 60 тонн розвинулися різні способи полегшення скелетів, що дозволило їм стати такими великими - порожнисті кістки кінцівок і повітряні мішечки в хребцях, як у птахів, які були частиною дихальної системи.
Згідно з нашим припущенням, динозаври розміром з патагозавтра, ймовірно, наближалися до фізичних меж можливого на суші, хоча стверджувати напевно важко, враховуючи, що кожен раз, коли хтось знаходить більшого, ми повинні переглядати це ", - говорить доктор Сюзанна Мейдмент, палеонтолог з Музею природної історії.
Крім того, у ссавців і рептилій різні системи дихання.
Наприклад птиці і, ймовірно, динозаври мають односпрямований потік повітря через легені, який набагато ефективніше, ніж у ссавців, підкреслює Мейдмент. Кінг-Конг не міг би мати подібні адаптації, якщо припустити, що це ссавець.
І якщо припустити, що Годзилла - це рептилія, то у нього якраз могла б бути така дихальна система.
"У алігаторів теж є свого роду односпрямований потік повітря, але у них немає пневматизации хребців, тому вони не змогли б полегшити свій скелет так, як у гігантських динозаврів", - говорить вона.
За її словами, моделювання, що враховує фізичні обмеження, було виконано щодо тиранозавра, який виростав до 40 футів в довжину. Нові дослідження показують, що він не зміг би переходити на біг, як це показано у фільмах про динозаврів. Тобто кістки кінцівок T-Rex в буквальному сенсі зламалися б під дією сили.
Якщо підсумувати все вищесказане, то якщо навіть уявити собі двох гігантів - ссавця і рептилію, розмірами за 100 метрів у висоту, то вони б просто сиділи б і мирно дивилися один на одного, оскільки під з вагою в десятки тон грунт провалилася. А про жваві рухи в умовах земної гравітації з такою масою тіла взагалі не могло б бути й мови
"Звідси випливає, що енергійних битв, представлених Голлівудом, не могло б бути", - робить висновок The Times.
