Я вже декілька разів хотів видалити Фейсбук з свого телефону та життя. Колись безневинний старт-ап для самовираження та слідкуванням за життям та самовираженням інших вже давно перетворився на машину слідкування і збору інформації глобального масштабу. Ви скажете комусь по телефону, що треба купити взуття – і за декілька хвилин Фейсбук – та і Гугл під час проглядання вами новин у інтернеті – викинуть рекламу взуття у радусі кілометра навколо вас. Пожалієтесь на біль у спині – і за хвилину ваш телефон видасть рекламу ліків саме для спини. Навіть не використовуючи телефон, а тримаючи його біля себе ви скажете комусь, що хочете поїхати у Туреччину чи Італію – і відкривши телефон ви із здивуванням виявите, що Фейсбук з Гуглом наполегливо вам пропонують готель чи квитки саме в країну, про яку ви щойно згадали.
Суцільний і постійний контроль всього – що ми робимо, куди ідемо, про що говоримо і чого хочемо – вже більше не наукова фантастика і не фільми про сумне майбутнє. Це вже частина нашого сьогодення.
Причому настільки вплетена у щоденне життя суспільства, що навіть розуміючи це і вирішивши вийти з-під цього велетенського пилососу по збору інформації ви просто вже не можете це зробити. На Фейсбуці постійно хтось щось напише важливе, ідуть суспільно значимі політичні бої, хтось з керівників держави чи політичних лідерів щось скаже, що треба обовязково подивитися…
Тому я вже декілька років відкриваю телефон, знаходжу опцію "Видалити програму" під аплікацією по назві "Фейсбук" – і не видаляю…
І ось настав момент радості – вчора ввечері хтось інший це зробив. Фейсбук заблокували і видалили не лише з мого життя, але і з життя півтора мільярдів людей. А отже ми знову почнемо більше читати наші власні ЗМІ, спілкуватися дивлячись у очі один іншого, а не на екрани, станемо знову більше людьми, а не учасниками чи спостерігачами потоків хайпу і хейту…
Але радість тривала лише 6 годин. Ніякі хакери чи інші недержавні гравці не можуть перебороти багатомільярдну машину Фейсбуку чи Гугл. Їх вплив чи контроль на сьогодні вже такий, що і багатьом державам з ними складно потягатися.
Лише Єврокомісія робить несміливі спроби взяти під контроль цих гігантів, які очевидно створили антиринкову монополію, якою зловживають для власного багатства та політичного впливу. Чи Китай, який просто взяв і закрив їм доступ до свого ринку і розвиває власні соціальні мережі чи пошукові системи.
Інші ж далі роблять вигляд, що це так виглядає прогрес і ми усі маємо з цим так далі жити.
Хоча ситуація вже очевидно виходить за рамки інтернет-свободи, а є серйозною проблемою економічної конкуренції та, у багатьох випадках, національної безпеки.
Я не належу до прихильників Трампа, але хто такий Цукерберг, щоб він чи його наймані робітники вирішували – відключити президента США від мережі, а отже обмежити його у правах, чи ні?
Хто він такий, щоб не суд, не парламент, не інший легітимний орган, а він вирішував кого просувати, а кого закривати чи обмежувати у правах?
Я вже не кажу про те, що Фейсбук має не 30%, не 50%, а просто жахливе монопольне становище на ринку соціальних мереж, який вже давно значно більший, ніж ринки інших фізичних чи інтелектуальних товарів. Де антимонопольний комітет, який мав би обмежити цю мережу і дати можливість іншим продуктам, насамперед тим, які розвиваються чи підтримуються українськими – чи хоча би європейськими – компаніями? Чи монополії вже більше не загроза? А скільки податків Фейсбук до речі оплатив до українського бюджету? Хоч він давно і надійно вже по об’ємах продаж на українському ринку обійшов нафто- чи зернотрейдерів.
При чому ми говоримо про монополію не на ринку взуття чи навіть електроенергії – а на ринку інформації, ринку наших з вами мізків…
Такі інституції як РНБОУ саме мали би займатися не внутрішньовидовою боротьбою серед контрабандистів чи придумуванням чергових інформаційних приводів, а аналізом викликів національній безпеці – а це точно є таким викликом. Відповідні органи державної влади мали би не знову дерибанити бюджет, а пропонувати законодавчі та нормативні рішення про те, як має розвиватися цей ринок, який формує наше майбутнє. І вирішити, чи наша країна у цьому ринку лише біоферма для вирощування програмістів, чи ж ми все таки можемо самостійно виробляти продукти як для власного ринку, так і для просування на інших ринках.
Замість викидання мільярдів на нікому не потрібні державні телеканали і інші прожекти, яким дорога у смітник, краще закласти у бюджет наступного року підтримку національних розробників нових айті продуктів – власних соціальних мереж і пошукових систем.
Вдалося ж потіснити з ринку "Однокласників" з Яндексом.
Якщо Україна не буде шукати власні альтернативи чи конкурентів Фейсбуку з Гуглом, то альтернатива з’явиться. Китайський ТікТок вже показав, як це буде. Готуйтесь – там вже WeChat та Weibo підтягуються.
Вже зараз українська держава має виділити фінансування на власні соц-мережі і пошуковики. Інакше за років 10 будемо дискутувати про те, яких політиків нам обирати – тих, яких просуває Фейсбук чи тих, яких пропонує Вейбо…
Читайте також: Цукерберг втратив 6 мільярдів: чому стався найбільший збій у Facebook і Instagram
