ЗС РФ поняття не мають, як воювати з ЗСУ під Херсоном: карти та аналіз фронту
Політика

ЗС РФ поняття не мають, як воювати з ЗСУ під Херсоном: карти та аналіз фронту

10 червня 2022 | 09:19

У стратегічному відношенні противник продовжує свою оперативно-тактичну наступальну операцію на Донбасі з метою оточення та розгрому частини Сил оборони України, що діють у районі Сєверодонецьк – Лисичанськ. Просувається вона з величезними труднощами та супроводжується запеклими боями відразу на кількох операційних напрямках. Однак, було б перебільшенням однозначно стверджувати, що в цьому відношенні вона є вирішальною битвою всієї війни. На загальну стратегічну обстановку, крім Донбасу, дуже так не слабко впливають і події на інших операційних напрямках. Зокрема, у Південній частині нашої країни. У тій, яку у нас називають "Таврійською операційною зоною" ну або іноді - "Південнобузьким напрямом". До неї сьогодні входить вся Херсонська, східна та північно-східна частина Миколаївської та більша частина Запорізької областей.

Читайте також: Тупість ЗС РФ або все ж таки хитрий план: огляд подій на східному фронті та карти

Сьогодні ми поговоримо про те, що відбувається на Херсонському та Каховському операційних напрямках, а саме про так званий Херсонсько-Бериславський плацдарм противника, який він продовжує утримувати на правому березі Дніпра в його нижній течії.

Протягом минулого і нинішнього тижня оперативна обстановка там змінювалася дуже динамічно і досить суттєво. Скажімо так, на початку минулого тижня вона дуже суттєво відрізнялася від тієї, яку ми можемо спостерігати сьогодні.

Тож поїхали.

На даному операційному напрямку нашим військам протистоїть угруповання військ противника, основу якого складають частини та підрозділи 49-ї загальновійськової армії (ОА) Південного військового округу (ЮВО) ЗС РФ (м. Ставрополь), а також формування 22-го армійського корпусу (АК ) Берегові війська ЧФ-а. Є невеликі "вкраплення" 58-ї ОА, але від загального обсягу угруповання вони незначні.

Загальне та оперативне керівництво військами цього угруповання (у російській інтерпретації – угруповання військ "Південь") здійснює перший заступник командувача Південного військового округу генерал-полковник С. Кузовльов. Робить він це з допоміжного пункту управління (ВПУ) військ округу, розгорнутого у районі Нової Каховки (Херсонська область).

На сьогоднішній день командування цього угруповання військ противника зосереджує свої зусилля на утримання раніше займаних позицій, накопичення предметів матеріально-технічного постачання, а також підготовку та створення умов для переходу до активних наступальних дій на Миколаївському та Криворізькому напрямках.

Це якщо взагалі...

Якщо ж заглибитись в оперативно-тактичні деталі, то стане зрозуміло, що головною турботою командування військ противника у цій зоні на даний момент є утримання Херсонсько-Бериславського плацдарму як головної умови виконання вищезазначених завдань. І саме на цьому концентруються його зусилля сьогодні.

Особливо актуальним це стало після того, як частини та підрозділи Сил оборони України приблизно близько півтора тижня тому перейшли до активних наступальних дій у цій зоні та зуміли досягти досить відчутних успіхів. Або, краще сказати, можна порівняти з результатами російських військ у районі Ізюма.

Вчора і сьогодні, командування військ противника вживало цілого комплексу заходів, спрямованих на недопущення подальшого розвитку наступу ЗСУ, його зупинки та завдання розгрому наступаючим підрозділам українських військ.
І слід констатувати, що наступ передових підрозділів ЗСУ на низці дільниць командуванню військ противника дійсно вдалося таки призупинити на якийсь час. Проте загальний розвиток ситуації явно не сприяє виконанню військами супротивника цього завдання.

Зокрема, на ділянці Андріївка - Сухий Ставок, а також Давидів Брід - Білогірка підрозділи супротивника, посилені додатковими резервами, робили неодноразові контратаки у спробі розсікти утримуваний нашими військами Інгулецький плацдарм і відкинути їх за річку. Всі ці спроби закінчилися безрезультатно... Так само супротивник діяв проти наших плацдармів у районі Шестаково та Архангельське, прагнучи відкинути наші передові підрозділи ЗА Інгулець... втім, з тим самим результатом, що й у Давидова Брода.

Більше того, на низці інших ділянок Херсонського плацдарму супротивника українські війська перейшли до активних дій і досягли певного прогресу. Так, у районі Снігурівки, вони зуміли вийти до неї самої та просунуться до Новопетрівки. Зараз там йдуть завзяті бої і вже є якісь, щоправда, неперевірені відомості (вони, звичайно, потребують повторної перевірки) про те, що передові підрозділи ЗСУ ведуть бої вже в північній та північно-західній частині Снігурівки.

У районі Посад-Покровського ЗСУ зуміли просунутися вперед і звільнити Благодатне у напрямку Кисельівки. У свою чергу, на флангових районах плацдарму противника теж ситуація розвивається, скажімо так, не на його користь.
Діючи з району Таврійського в напрямку на Олександрівку передові підрозділи ЗСУ зуміли просунутися до озера Солонець і вийти на ближні підступи до самої Олександрівки та Олександрівського заказника... На правому фланзі плацдарму противника, українські війська просунувшись уздовж Дніпра Хрещенівка – Золота Балка.

Таким чином, особливо сприятливою ситуацію для військ противника не назвеш.

Природно, що в даному випадку він намагається її виправити - якщо не відкинути наші війська, то принаймні надовго їх зупинити. Для цього він практично в режимі нон-стоп проводить постійні контратаки, намагається масажувати вогонь своєї артилерії, активно застосовуючи армійську авіацію(АА) за бойовими порядками наших військ (головним чином, по їхньому передньому краю і найближчим тактичним тилам), а так само нарощуючи сили та засоби у своїх контр-атакуючих тактичних групах.

Тим більше, що "інструментарію" у нього, зважаючи на все, для таких дій цілком вистачає.

Наприклад, на сьогоднішній день фіксується досить значне угруповання ствольної та реактивної артилерії військ противника, зосереджена на цьому напрямку, яка постійно надає вогневий вплив на наші війська.

Тільки протягом останніх 2-х днів зафіксовано розгортання ДОДАТКОВО до вже зосереджених сил і засобів артилерії противника наступних підрозділів:
- район Чкалове - до реабтру (5 ПУ) 122-мм РСЗВ БМ-21 "Град";
- район п. Садок - сабтр (4 одиниці) 203-мм СО 2С7 "Півонія";
- район Молодецьке - реабтр (4 ПУ) - 122-мм РСЗВ БМ-21 "Град" (2 одиниці) та 300-мм РСЗВ 9К58 "Смерч" (2 одиниці);
- район Новопетрівки – до реабтр (6 ПУ) 122-мм РСЗВ БМ-21 "Град";
- на північний захід Давидів Брід (південно-схід від Малої Олександрівки) - до габтр (6 знарядь) 152-мм гаубиць типу "Мста-Б";
- район Раківки – до реабтр (4 одиниці) 122-мм РСЗВ БМ-21 "Град";
- район Східного - сабтр (4 одиниці) 203-мм СО 2С7 "Півонія".

Командування військ противника явно намагається різко посилити угруповання саме реактивної та далекобійної артилерії, прагнучи вирішити свої проблеми з "піхотою противника", яка все ніяк не зупиниться, і з контр-батарейною боротьбою, яка з прибуттям 155-мм української арти взагалі якось зовсім не задалася...

У свою чергу, командування військ противника досить активно нарощує і свої оборонні та контратаки тактичні групи.

Так, 205-а омсбр 49-й ОА, що діє усіма своїми трьома БТГр на Криворізькому напрямку (так, практично вся бригада знаходиться тут), у північно-західній частині плацдарму, додатково посилюється окремими танковими ротами, правда на Т-62БМ, але все ж. Вочевидь, що перекидання цих танків, які можна використовувати переважно у обороні, має, на думку командування противника, наростити оборонні можливості його мотострілецьких батальйонів.

Читайте також: Недоліки: навіщо РФ застосовує старі ракети і танки в Україні

У свою чергу, з району Тамарино на Костромку противник почав підтягувати ще одну "свіжу" мотострілецьку БТГр, явно збираючись контракувати після її перекидання у напрямку на Сухий Ставок - Андріївку або відразу на Білогірку з метою розсікти весь Інгулецький плацдарм на дві частини.

Очевидно, що супротивник продовжує стягувати до флангів тих ділянок фронту, де наші війська зуміли просунутися, свої контратакуючі угруповання. Все як за підручником, прямий кафедра оперативного мистецтва акамедії Фрунзе... Ну-ну, декаденти, продовжуйте в тому ж стилі.

Тепер трохи про подальші перспективи на Херсонському напрямку...

Практично немає жодного сумніву в тому, що противник у Херсона рано чи пізно "укатається". Причому швидше - рано, ніж - пізно.

Справа ось у чому. Якщо ви помітили, то ЗСУ у цій операційній зоні прагнуть діяти на максимально широкому фронті. То тут наступати, то там, то взагалі ліворуч, то десь праворуч, - постійно чергуючи свої спалахи активності як за часом, так і за місцем.

Причому, всі ці дії не відрізняються будь-якими особливими претензіями на глибину і розмах з цілями, що далеко йдуть. Так, деякі своєрідні тактичні ляпаси. І наносяться вони противнику саме у тих місцях, де потенційно можуть досить суттєво загрожувати йому лише надалі, вже на оперативно-тактичному рівні. Все це далеко не випадково... Можете самі додумати до чого це призводить в кінцевому підсумку.

Резюмуємо.

На суб'єктивний погляд, дивлячись на реакцію командування військ противника в Херсонській операційній зоні на весь цей горезвісний "наступ ЗСУ", складається враження, що воно так і не зрозуміло, з чим саме воно має справу... Вони навіть близько не представляють суть задуму українського командування і навіть не підозрюють, до чого це все йде. І це радує...

Читайте також:   Плани окупантів у Сєвєродонецьку провалено: загрози оточення немає