Часто йдеться про те, що російські окупанти на сьогоднішній день не мають достатніх для повномасштабного настання сил та засобів. І зараз треба пояснити, що ефемерний наступ по всіх напрямках російської армії та пропагандистам може лише снитися. Справа в тому, що наступ вимагає не лише значних ресурсів для безпосередньо самого наступу, а й утримання території.
Читайте також: Вихід цієї війни вирішений наперед: залишилося підготувати атаку і послати ворога в нокаут
Наприклад, тимчасово окупована Херсонська область утримується зараз 7-ма батальйонно-тактичними групами. Для реалізації наступу по фронту кожної БТГр доведеться охоплювати фронт мінімум 20 км, тоді як фізично це формування може контролювати від 2 до 4 км фронту.
Тобто, наступ цього угруповання фізично неможливий, оскільки його чисельності нині вистачає виключно для часткового контролю Херсонської області. Щоб реалізувати подібний наступ росіянам у Херсонській області не вистачає близько 40 БТГр.
Аналогічно розглядаючи ситуацію в Придністров'ї, говорити про повномасштабний наступ угруповання в цьому невизнаному регіоні можна, але виключно у форматі самогубного кидка лемінгів в обійми вовкодавів. Адже чисельне угруповання у так званому “ПМР” не досягає і 10 тис, а фронт – майже 200 км.
Більш-менш, тактично збалансоване вторгнення можна було бачити з півночі, коли на фронт трохи більше ніж 70 км було кинуто понад 35 БТГр. Але цього ресурсу вистачило тільки для стрімкого ривка і тимчасового утримання територій своїми ж ресурсами, а не допоміжними. У той час як для наступного наступу і штурму Києва була необхідність ще, мінімум 30 БТГр яких у ЗС РФ у Білорусі не було.
Читайте також: Олухи в РФ вляпалися у війну, яку не планували: еліти не вибачать Путіну
Зараз ми бачимо як із Харківської області, на північ та північний схід від Харкова йде витіснення російських окупантів до кордону. Це зумовлено тим, що цей плацдарм росіяни не можуть утримувати, адже якщо не брати до уваги Ізюмський плацдарм, який варто розглядати окремо, то концентрація окупантів там становить 5 БТГр на майже 100 кілометрів фронту.
Основне скупчення російських військ зараз знаходиться в районі Ізюму та Сєверодонецька. Там на сумарну лінію фронту в 160 км зосереджено 41 БТГр. Як бачите, не оптимальний формат БТГр на 2 км фронту, а краще на 1 км, але найкраще співвідношення у росіян тільки в районі Попасної і завдяки досить невеликому фронту. А тому наступ, якщо його так можна назвати, в районі Ізюма та Сєверодонецька гранично млявий та неквапливий за одними напрямками та з наявністю відступу за іншими.
Таким чином, російські окупанти зараз не здатні здійснювати повномасштабний наступ по всіх напрямках. Вони можуть лише мляво просуватися в одному напрямку, втрачаючи інше.
Фактично, виснаження їх нечисленних ресурсів, як людських, і технічних - це справа часу. Але поразка загалом буде наслідком саме витіснення їхніх підрозділів з регіонів, які вони здатні лише тимчасово утримувати.
Читайте також: Втрати та психоз командування ЗС РФ: окупанти відчули подих пекла
