Недавній двопартійний звіт, оприлюднений Гельсінською комісією, закликає до кардинального перегляду американської стратегії щодо росії. У документі зазначено, що США повинні відійти від застарілої політики після холодної війни, яка передбачала співпрацю з москвою на основі економічних стимулів, і перейти до нової парадигми, що сприймає росію як постійну загрозу глобальній безпеці. Такий заклик є особливо важливим у контексті війни росії проти України, оскільки передбачає посилення підтримки Києва.
Звіт Гельсінської комісії наголошує на необхідності надання Україні «масштабної» військової та гуманітарної допомоги, що перевищує поточні зобов’язання адміністрації Байдена. Це передбачає не лише продовження постачання сучасної зброї, але й дозвіл українським силам атакувати територію росії за допомогою американського озброєння. Важливо, що така стратегія ставить перемогу України у війні проти росії як пріоритет США.
Ця нова стратегія, висловлена у звіті, логічно перегукується з нещодавнім візитом президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів. Під час цього візиту було обговорено ключові питання продовження військової та економічної допомоги Україні, що безпосередньо впливає на хід війни. Очікується, що новий звіт ще більше стимулює політичні дискусії у США щодо збільшення підтримки України, що може відіграти вирішальну роль у забезпеченні воєнної перемоги над росією. Зеленський також прагнув забезпечити посилення санкцій проти росії та ізоляцію кремля на міжнародній арені. Звіт Гельсінської комісії, який закликає до тривалого протистояння російському імперіалізму та агресії, зміцнює ці прагнення та надає стратегічні орієнтири для майбутніх дій США.
Додатковим чинником, що ускладнює ситуацію, є зміни у російській ядерній доктрині, які були внесені кремлем нещодавно. Зокрема, зростає ядерне брязкання росії, спрямоване на стримування міжнародної підтримки України. Президент росії володимир путін неодноразово натякав на можливість застосування ядерної зброї як відповідь на ескалацію конфлікту, зокрема на удари по території рф. Гельсінська комісія, на мій погляд, дуже слушно зазначає, що, хоча загрозу ядерної війни не можна ігнорувати, проте страх перед нею не повинен бути ключовим чинником у формуванні зовнішньої політики США. Замість цього пропонується застосовувати «зважені та раціональні» підходи для протидії ядерному шантажу. Цей заклик має важливе значення для України, оскільки ставить під сумнів будь-які пропозиції щодо дипломатичних домовленостей із росією, які можуть підірвати її територіальну цілісність.
Звіт також наголошує на важливості довгострокової підтримки України та інших пострадянських держав у протидії російській авторитарній агресії. Окрім військової допомоги, він підкреслює необхідність інвестицій у розвиток демократії, верховенства права та економічної стабільності в країнах, що знаходяться під загрозою російського впливу. У контексті війни в Україні це має особливе значення, оскільки майбутнє регіону та безпека Європи залежать від перемоги України. Попри внутрішню опозицію в США щодо підтримки України, основні лідери обох партій у Конгресі залишаються налаштованими на продовження підтримки Києва. Це включає представників, які є прихильниками посилення зобов'язань перед НАТО та підтримки демократії в пострадянських державах. Звіт Гельсінської комісії формує підґрунтя для того, щоб США продовжували протистояти агресивній політиці росії.
Звіт Гельсінської комісії має значний потенціал для впливу на формування політики США щодо росії та України. У минулому подібні звіти та рекомендації від конгресійних комітетів або незалежних комісій відігравали важливу роль у зміні підходів американського уряду до певних міжнародних питань. Однак важливо розуміти, що подібні документи не завжди негайно трансформуються у законодавчі ініціативи або зміни політичного курсу. Вони є частиною процесу формування суспільної та політичної дискусії, яка може вплинути на ухвалення рішень у Конгресі та Білому домі.
Щодо впливовості таких звітів, то варто розглянути історичну ретроспективу. Під час холодної війни подібні звіти часто слугували основою для політичних рішень. Наприклад, рекомендації щодо посилення військової підтримки союзників США або економічних санкцій проти СРСР нерідко формували стратегію стримування радянської загрози. Одним із прикладів є звіти Конгресу щодо політики стримування Радянського Союзу, які значною мірою вплинули на розробку стратегій НАТО та зовнішньої політики США. Після терактів 11 вересня 2001 року було створено комісію для розслідування причин трагедії. Звіт комісії призвів до масштабних реформ у сфері безпеки та зовнішньої політики США, зокрема, до створення Міністерства національної безпеки та зміни підходів до боротьби з тероризмом. Розслідування та звіти щодо втручання Росії у вибори президента США 2016 року вплинули на ухвалення санкційних пакетів проти Москви та посилення законодавчих заходів для захисту демократичних процесів у США. Хоча не всі рекомендації одразу перетворилися на закони, вони мали суттєвий вплив на політичну дискусію і рішення у Вашингтоні.
Цей звіт, безумовно, матиме вплив на політичну дискусію у Конгресі. Питання підтримки України та політики щодо росії зараз є одними з ключових у зовнішній політиці США, і думка Гельсінської комісії може допомогти формувати погляди законодавців, особливо в контексті наближення президентських виборів. Конгрес США, зокрема його ключові комітети, такі як Комітет у закордонних справах і Комітет із питань збройних сил, вже тривалий час підтримують курс на посилення допомоги Україні. Звіт Гельсінської комісії може дати додаткові аргументи для тих законодавців, які виступають за продовження і навіть збільшення військової та економічної підтримки України. Водночас у Конгресі є опозиція до такого курсу, особливо серед республіканців, які близькі до колишнього президента Дональда Трампа і вважають, що США витрачають надто багато на підтримку України. Однак ключові республіканські лідери, такі як сенатор Мітч Макконнелл та конгресмен Майкл МакКол, продовжують підтримувати Україну, і звіт, ймовірно, підтримає їхню позицію.
Адміністрація Байдена, попри критику за повільне надання допомоги Україні, також висловлює намір продовжувати підтримку Києва. Звіт Гельсінської комісії може стати підґрунтям для перегляду стратегії щодо росії, особливо в контексті довготривалої війни та погіршення дипломатичних відносин із Москвою. Однак чи будуть всі рекомендації звіту імплементовані, залежить від політичної волі адміністрації та зовнішніх чинників, зокрема результатів майбутніх виборів у США.
Звіт Гельсінської комісії є важливим документом, який може змінити підхід США до росії та зміцнити підтримку України на міжнародній арені. Хоча впровадження його рекомендацій залежить від багатьох чинників, зокрема від політичної волі Конгресу та адміністрації, він вже формує нову рамку для зовнішньополітичних дискусій у США. В умовах наближення президентських виборів, цей звіт буде відігравати важливу роль у формуванні політичних платформ обох партій, особливо щодо питання підтримки України та політики щодо росії.
