Виступ президента Зеленського в ООН в цілому доволі незвичний для цього майданчику, при цьому було піднято багато актуальних проблем як для нас, так і для інших країн (зокрема в частині рівності доступу до вакцин) та в цілому щодо роботи ООН, про реформування якої вже дуже давно говорять.
На початку виступу Зеленський згадав про напад на Шефіра як приклад ціни змін в країні. Ситуація дійсно екстраординарна і формально-політичні речі варто замінювати прикладами реалій життя.
Червоною ниткою виступу був заклик до ООН та світу прокинутись і спрямувати зусилля на розв'язання реальних проблем, які в межах наявної організації роботи ООН не отримують належної реакції. Все ж таки реалізація функції ООН щодо захисту миру та міжнародного правопорядку наразі явно кульгає. І тут слушно, що президент закликав ООН та всі інші країни приєднатись до Кримської платформи й не боятись образ, натякаючи на позицію РФ. Зокрема президент нагадав, що саме в Ялті закладались підвалини ООН, а вона зараз окупована постійним членом Радбезу ООН… Значить варто шукати якісь варіанти вирішення такої ситуації, адекватні механізми впливу на такі дії РФ.
Важливою була згадка про репресії РФ в Криму щодо кримських татар і представників Меджлісу (450 українців загратовані). А також про паспортизацію на окупованих територіях й змушування людей брати участь у російських виборах чим РФ відверто порушує міжнародне право. Тут Зеленський закликав зустрічатись лідерам ООН в гарячих точках, щоб на власні очі бачити, що там відбувається і пам’ятати про це коли ухвалюєш рішення.
У виступі президент також згадав слова Путіна з Мюнхенської промови 2007 року, який розповідав про брак безпеки, про важливість правил гри та про свободу вибору своєї долі для кожної людини, народу та держави. Ну що в підсумку вийшло ми всі, на жаль, знаємо… Зокрема бачимо ставлення РФ до нашого суверенітету й права вибору напрямку розвитку. То чого варті тоді слова лідера РФ?
Подивимось чи буде реакція ООН на подібні заклики, адже питань до роботи цієї організації дуже багато. І про це говорить не лише Зеленський. Питання про роль ООН в системі глобальної політичної інфраструктури відкрите…
Водночас у виступі Зеленський нагадав і про попередні здобутки ООН, зокрема в питаннях: доступ до питної води мільярду людей, ухвалення декларації прав людини, забезпечення 90 мільйонів людей їжею у 83 країнах, знищення апартеїду, успішні кампанії з підтримки миру, створення ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ тощо. Тобто хоч Зеленський і називає ООН «супергероєм на пенсії», але все ж таки є що пам’ятати та до чого прагнути.
До речі пасаж про супергероя на пенсії вже підхопили західні видання, які назвали виступ Зеленського найбільш колоритним. Колоритність виступу це звичайно добре, бо привертає увагу, але тут важливо, щоб були реальні зміни, яких поки на горизонті не видно… Тут має бути воля значної кількості суб’єктів, але поки світ рухається в іншому напрямку, до локалізації й зосередження на виключно власних й вузьких проблемах…
