Перед травневими святами, а саме 28 квітня 2021 року, Верховна Рада встигла прийняла закон №2194, який покликаний завершити собою земельну реформу. На думку уряду, тепер ніщо не заважає відкрити з 1 липня ринок землі. Суперечки в політичних і не тільки політичних колах з приводу цього закону інколи перетікають у двобої. Адже наразі думки про те, чи справді Україна зробила все для успішного запуску ринку, до яких наслідків він призведе у найближчій перспективі і чому населення досі проти реформи - розбігаються.
Чи готова Україна до ринку землі, розбирався Realist.online.
Історія та колізії
Закон має досить непросту історію. Вперше він був внесений в Раду ще в жовтні 2019 р., а в грудні того ж року провалився у другому читанні і був відправлений на доопрацювання. Цікаво, що за проєкт тоді проголосувало лише 145 із 246 депутатів партії “Слуги народу”, яка і була головним ініціатором його внесення. Після цього, до тексту було внесено 3128 правок, які Комітет з агрополітики розглядав майже цілий рік.
З другої спроби, за закон проголосувало трохи менше за конституційну більшість - 284 депутати. Цього разу “Слуги” підтримали його майже в повному складі, решту голосів дала група “Довіра” (яку в ЗМІ пов’язують з аграрним підприємцем А. Веревським), окремі депутати з фракції “Голосу” та позафракційні. Водночас у партії “Батьківщина”, яка відома своїм критичним ставленням до земельної реформи, прийняття закону назвали “злочином”.
Зовсім протилежні оцінки лунали з боку уряду. Міністр економіки І. Петрашко вважає закон “історичним”, а міністр аграрної політики Р. Лещенко - “доленосним” і “ одним з найважливіших законів в своєму житті”.
Більше того, під час обговорення ринку землі екс-нардеп від "БПП" Олег Барна побився з народним депутатом від "Слуги Народу" Дмитром Соломчуком в прямому ефірі політичного ток-шоу. Спочатку політики обмінювались особистими образами, після чого Олег Барна схопився з місця й суперечка переросла в бійку на кріслі Соломчука.
Зміст та суперечливість
Закон має три основні напрямки.
1. Земельна децентралізація. Згідно з законом, всі землі за межами населених пунктів передаються об’єднаним громадам (крім земель Національної академії аграрних наук та тих, що потрібні державі для виконання її функцій - наприклад, військових). Громади зможуть вільно розпоряджатися комунальними землями - зокрема виставляти їх на електронні аукціони. Точний порядок таких аукціонів має бути визначений окремим законом, який зараз знаходиться на розгляді ВРУ.
2. Послаблення державного контролю. Закон скасував процедуру погодження проекту землеустрою ділянок. Як і раніше такі проекти складатимуть інженери-землевпорядники, але відтепер їм не треба буде подавати їх на затвердження до Держгеокадастру. Натомість роботу інженера будуть страхувати, щоб у випадку помилки, замовник отримав компенсацію. На думку авторів закону, це має сприяти зниженню корупції, адже за даними USAID 42% середніх та дрібних агропідприємців стикалися з вимогою хабарів за останній рік.
3. Реформа Держгеокадастру. Втративши повноваження з керування державними землями, а також більшість функцій контролю, Державний кадастр перетвориться на орган, єдине завдання якого - утримувати систему геопросторових даних, тобто, даних про точні координати і власників усіх земельних ділянок в країні.
Цікаво, що ті норми, які уряд називає прогресивними, викликали найбільше невдоволення у опозиції. Там вважають, що скасування державного погодження проектів землеустрою дасть можливість власникам землі змінювати її призначення самовільно. Наприклад, із сільськогосподарської на землю під забудову. Але ця критика є не дуже аргументованою, адже погодження проекту і до цього стосувалося лише формальних сторін, а рішення про призначення землі цілком залежало від її власника.
"Зерно від полови"
Ми запитали у експертів, чи справді закон створив необхідні передумови до запуску ринку землі і якими можуть бути перші наслідки зняття мораторію.
Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital вважає, що законодавчих перепон для запуску ринку землі більше немає, але жодних помітних економічних результатів чекати не варто.
"Запуск відбудеться він в суттєво урізаному вигляді - лише для фізичних осіб і з обмеженням до 100 гектарів в одні руки. Подібні умови не призведуть до зростання цін як на продаж, так і на оренду землі", - сказав Realist.online Сергій Фурса.
Володимир Лапа, радник президента Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу” в цілому погоджується, що цей закон, як і закон про електронні земельні аукціони завершує собою важливий етап реформи, але вказує і на те, що в сфері земельних відносин залишається ще багато неврегульованих питань - зокрема, пов’язаних із консолідацією земель для розвитку систем іригації.
"В цілому, реформа є типовим продуктом політичного компромісу і не призведе до великих змін. Максимум, на який слід очікувати - це легалізація “сірих” схем з продажу землі. Ринок існує вже зараз, але ніхто не називає такі операції продажем. Існує емфітевзис, існують довгострокові договори оренди. Існує певний рівень цін. Тепер людям буде простіше, бо вони зможуть продавати ділянки в рамках законодавчого поля. Звісно, це додасть прозорості”, - сказав Realist.online Лапа.
Значно більш оптимістичних поглядів дотримується Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера і радник Президента України. Він робить наголос на зниженні рівня корупції, до якого призведе реформа.
“Це дозволить зробити прогрес в Індексі сприйняття корупції не на 3 позиції, як за минулий рік, а одразу зробити стрибок”. Відкриються нові можливості для населення, яке зможе вільно розпоряджатися своїми ділянками. Також слід очікувати збільшення аграрного виробництва. Якщо все буде розвиватися за оптимістичним сценарієм, це призведе до економічного зростання в розмірі 4.5% за рік", - сказав Realist.online Устенко.
Що думає "мудрий народ"
Попри можливі позитивні наслідки земельної реформи, вона досі є непопулярною серед населення. Згідно з даними квітневого соціологічного опитування, зробленого групою Rating, на референдумі щодо відкриття ринку, 64% з тих, хто визначився проголосували би проти, а 31% - за.
Водночас, на думку політолога Володимира Фесенка, дані опитування фіксують якраз зростання рівня підтримки ринку землі - в півтора-два рази, особливо, серед електорату партії “Слуга народу” (53% за ринок). При цьому не слід очікувати, що рівень підтримки буде залежати напряму від перебігу реформи.
“В чому полягає парадокс її непопулярності: значна частина людей, які не довіряють реформі - це не селяни, це міські жителі, в яких немає безпосередніх інтересів, пов’язаних із землею. Їхнє ставлення засноване на стереотипах, пов’язаних з приватизацією 90-х років”, - сказав Realist.online Фесенко.
У самих же селян, власників паїв, ставлення неоднозначне. Дехто з них очікує зростання цін, яке дозволить продати землю дорожче, дехто боїться рейдерства. Таке саме змішане ставлення у великого бізнесу - у залежності від того, чи є в нього вільні гроші на викуп орендованої землі.
Але в цілому владу не буде цікавити думка виборців у цьому питанні, адже головний розрахунок - економічний. Радники Зеленського вважають, що це дасть поштовх для притоку в Україну іноземних інвестицій. Не напряму, адже іноземці не можуть володіти землею, але опосередковано, через суміжні галузі агробізнесу.
Зрештою, в перший рік більшість приватних гравців на ринку будуть вичікувати, як зміниться ціни, вартість оренди. Продавати будуть в першу чергу землю, яка належить громадам. Саме довкола неї буде значна конкуренція.
