Росія розпочала свій Vандальський завойовницький похід на Європу через Україну наприкінці лютого 2014 р., коли намагалася анексувати украінський Крим. Це було вперше після 1945 р., коли створено нову систему безпеки в Європі і світі, щоб запобігти новим війнам, особливо Третій світовій війні.
Читайте також: Рівень цинізму в російській політиці не можливо ні з чим порівняти
Ця нова система міжнародних відносин була вмонтована у новій міжнародній організації глобального характеру - Організаціі Об’єднаних Націй. Успішну спробу зруйнувати цю довгорічну систему безпеки після закінчення Другоі світовоі війни зробила Москва, коли за 12 днів у березні 2014 р. організувала і провела псевдо референдум в Криму, який вже був окупований російською армією, що здійснювала повний контроль півострова.
Зверніть увагу на кремлівську систему окупації чужих територій практично як новий російський ноу хау. Спочатку з’являються російські війська, потім за кілька днів при їх повному контролі проводиться якась пародія на референдум і пізніше це Кремль продає міжнародній спільноті як нове самовизначення населення.
Реакція міжнародноі спільноти на першу після Другоі світовоі війни анексію, схожу на ту, що в 1938 р. вчинила нацистська Німеччина щодо Австрії, була виключно на вербальному рівні. Російський Zвір відчув страх в очах ООН, НАТО і ЄС та відразу пішов у наступ на украінський Донбас за тим же сценарієм. Такого щось схожого не було навіть в африканських бантустанах, коли їх захоплювали міжнародні найманці. Висловлені занепокоєння в Нью-Йорку (ООН), Брюсселі (НАТО і ЄС), Страсбурзі (Рада Європи) тільки підштвховули росіян до наступних дій. Вони відчули боягузтво та нерішучість міжнародних структур і навіть Вашингтону, просуваючись у своїй агресії далі.
Тільки збиття в липні 2014 р. в небі над Донбасом малайзійського літака MH-17 російською ракетою, що була доставлена на тимчасово окуповану українську територію, тоді так налякало деякі європейські столиці, що ті нарешті вирішили ввести пакет санкцій щодо офіційної Москви.
Тоді цей крок європейців на російському телебаченні відверто висміяли, а Захід зробив вигляд, що начебто нічого не помітив. Киів знову став вимагати здійснити сильний міжнародний тиск на Росію. Вашингтон тоді теж головним чином словами підтримував Україну і надавав матеріальну допомогу, а Берлін та Париж з’являються як міжнародні посередники у переговорах з Москвою.
Для своїх народів Німеччина та Франція показували, як вони начебто силою дипломатіі борються за мир, чим насправді вже тоді створювали передумови для наступноі широкої кривавої війни Росії. Тільки десять днів тому теперешній президент ФРН В.Штайнмайер визнав, що помилявся у політиці відносно Путіна і Кремля. Сьогодні нам ця помилка коштувала 1 трлн. дол. знищеної інфраструктури, роширення тимчасово окупованої росіянами української території, вбивство багатьох тисяч невинних українців. При цьому Париж і до сьогодні продовжує марну телефонну дипломатію, яка не зупинила Путіна розпочати широкомасштабну війну або хоча б відкрити зелений коридор для спасіння заблокованих цивільних маріупольців.
Читайте також: Літр української крові не може дорівнювати літру російської нафти: Захід має ввести повне ембарго
Кожен протягом життя може помилятися. Але питання, чи це внаслідок якогось нерозуміння, чи за відсутності бажання щось реально вирішити або через егоїзм не виходити з комфортного стану. Телефонна терапія Макрона щодо Путіна викликає у аналітиків щонайменше здивування. Але якщо побачимо, що цьому альтернативою може стати обрання Лепен, яка закликає до тісної співпраці НАТО та РФ, тоді дії Е.Макрона здаються куди кращим варіантом.
Зрозуміло, що Кремль фінансує радикальні сили не тільки у Франції, але й в усій Європі. Тільки виникає питання, чому європейські інституції та правоохоронні органи на це усе дивляться крізь пальці. Чому Європа не стане на горло тим, хто підтримує криваву війну в Україні. Це не тільки аморально, але й кримінальна справа. Хотілося б перевірити, скільки прибічників російської війни притягнуто в судовому порядку в Європі? Німеччина нарешті вже пішла цим шляхом і це хороший сигнал, щоб п’ята колона Кремля, головним чином із громадян РФ, яким дозволили працювати в Європі, трохи стала вгамовуватися.
Не може пропаганда війни використовуватися під прикриттям свободи слова. Підтримка війни тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до міжнародного права. Так що всі ті, хто виходить з російськими прапорами, мають бути затриманими, щоб не готували площадку для наступного приходу російської окупаційної армії. Вільна Європа повинна боронити себе від прибічників "руSSкого міра" яки у військовий, так і правовий спосіб.
Читайте також: Гаага для Вови Бункерного, або Два головних прорахунки Кремля
