Командування військ противника розпочало перший етап своєї операції з виходу на найближчі підступи до Слов'янсько-краматорської агломерації. Як і передбачалося, пішли завзяті атаки на Серебрянку, спроби провалитися з району Спірного на Івано-Дар'ївку і стали очевидними приготування військ противника до форсування Сіверського Дінця з метою захоплення Дронівки. Головний сенс усіх цих зусиль - затиснути і взяти в півкільце весь район оборони ЗСУ в районі Сіверська - з північного заходу, з північного сходу, сходу та південного сходу та змусити підрозділи ЗСУ відступати до Слов'янська, можливо частково до Краматорська.
Читайте також: Удари по складах із боєприпасами: ЗСУ отримали стратегічну перевагу
Тепер детальніше...
Ще кілька днів тому було очевидно, що формування двох ударних тактичних груп супротивника у складі Лисичаснко - Попасннянського угруповання (у центрі і правому фланзі її оперативноі побудови) явно відбувається зовсім не внаслідок "зручності", а з певною тактичною метою.
Ще 11-го липня передбачалося, що такою метою на початковому етапі битви за Слов'янськ стане Сіверськ і околиці. Це було зрозуміло та зумовлено через те, що в районі Райгородка війська противника по суті вийшли на зовнішній обвід Слов'янського району оборони ЗСУ. Тому саме так і передбачалося. Як виявилося, не безпідставно.
Для досягнення цієї мети командування військ противника сформувало три ударні зведені тактичні групи:
- лівофлангове Ізюмське угруповання (так, те яке було "Лиманське"), у складі до 10-11 БТГр зі складу 90-ї тд, а так само 15-й, 21-й, 34-й і 75-й мсбр + до 6-8-ї ТГр реактивної та ствольної арти зі складу 232-ї реабр та 400-го сап і підійшла буквально останніми днями 120-й абр.
- правофлангове Лисичансько - Попаснянське угруповання у розмірі приблизно 10-12 БТГр зі складу 39-ї та 55-ї мсбр, 24-ї обр СпН, 68-го тп, 294-го мсп та трьох "бригад" зі складу так званої " народної міліції" - 7-й з 1-го АК "ДНР" та 2-й та 4-й з 2-го АК "ЛНР", а також якогось "14-го окремого батальйону територіальних військ". У їхніх інтересах "працюють" щонайменше 4 ТГр артилерії зі складу 305-ї абр.
- і "центрове" (не все) так само з Лисичансько-Попаснянського угруповання в обсязі 5-6 БТГр зі складу 1-ї мсбр 1-го АК "ДНР" та 6-го "козачого" мсп 2-го АК "ЛНР".
До цього слід додати, як мінімум 2 "батальйони" зі зведеної бригади "вагнерів", яка діє по-батальйонно і в бік Серебрянки, і на ділянці в районі Спірного.
Таким чином, стає зрозуміло, що основною силою, що "таранить" на Сіверському напрямку, стане правофлангова зведена тактична група Лисичанського угруповання, яка має своїм найближчим завданням - вихід у район Серебрянки, а наступною - прорив до Дронівки вздовж правого берега Сіверського Дінця.
Сприятиме цій частині своїх сил і засобів лівофлангова тактична група Ізюмського угруповання своїм гіпотетичним "стрибком за річку" в районі самої Дронівки. Причому, що характерно, практично одночасно з відновленням завзятих атак супротивника на Серебрянку, поблизу річки в лісах біля Дронівки дуже так "виразно намалювалися" принаймні 5 одиниць понтонно-мостової техніки супротивника.
Сценарій тут простий і зрозумілий.
Як тільки обидва ці угруповання прорвуться в район на північ від самого Сіверська (природно із захопленням Дронівки та Серебрянки), тобто нависнувши над містом з північного заходу, півночі і північного сходу, вони відразу спробують вийти до нього і з південного сходу і сходу, діючи за загальною дирекцією Спірне - Івано-Даріївка, а також продовжуючи завзяті атаки від Золотарівки на Верхньокам'янське (із загальним завданням вийти на кордон Верхньокам'янське - Івано-Дар'ївка).
Враховуючи той факт, що противник ще не розпочав особливо активних дій основними силами Лисичансько-Попаснянського угруповання, зосередженими на південь, на Бахмутському напрямку, в районі Володимирівка - Липове - Олександропілля - Пилипчасте, а так само діє в районі Дронівки лише частиною сил лівофлангової тактичної групи угруповання, то цілком можливо спрогнозувати, що основне дійство щодо Сіверська розгорнеться, зважаючи на все, лише тоді, коли противнику вдасться вийти на найближчі підступи до самого міста, принаймні з півночі і сходу. Думаю саме цього моменту поки що чекає командування військ противника на цьому напрямі.
Ще одним підтвердженням цього є цілком виразне прагнення командування військ противника сформувати в смугах наступу обох груп тактичні резерви (в районі Комишувахи – до 3-х БТГр, район Лисичанська – до 2-х БТГр, район Кремінна – Шандриголово – до 3-х БТгр)
Резюмуємо...
Як бачимо, бій за Слов'янськ та Краматорськ починається з активних наступальних дій противника тактичного масштабу на далеких підступах до Слов'янського та Краматорського районів оборони ЗСУ. Їх змістом і метою, очевидно, є прагнення зайняти зручні в тактичному відношенні рубежі та райони для організації та проведення основної операції щодо цієї агломерації. Причому, що характерно, командування військ противника явно прагне досягати цих цілей досить обмеженою частиною своїх сил і засобів, зберігаючи їх основну частину для наступних боїв.
Читайте також: Притягли старе корито: як РФ хоче захистити Кримський міст від ракетного удару
