Командування військ противника майже закінчило перегрупування підрозділів у складі угруповання "Схід" і розпочало активізацію своїх наступальних дій його силами відразу на кількох напрямках та ділянках форонту.
Читайте також: Дві біди Росії: чому генерали Путіна почали масово перевозити армію
Зокрема, протягом останніх 3-х діб супротивник наполегливо атакував із району Стряпівки позиції Сил оборони України у напрямку Бахмутського щодо загальної дирекції на Соледар, також певною частиною сил він знову намагався прорватися у Серебрянку та Верхньокам'янське.
Крім того, після відходу підрозділів ЗСУ з району Вуглегірської ТЕС та Новолуганського, передові підрозділи лівофлангової тактичної групи військ противника на південь від Бахмута, у взаємодії з правофланговими підрозділами угрупування "Донецьк", намагалися прорватися на захід від кордону Вершина - Семигір'я - Травневе Кодема, щоб створити небезпеку оточення з тилу українських підрозділів, що обороняються за кордоном Бахмутка – Травневе і таким чином примусити їх до спільного выдходу в районі на південь від Бахмута.
Жодного із цих завдань противник так і не виконав.
На південь, у смузі відповідальності угруповання противника "Донецьк", його командування організувало та провело серію атак передовими підрозділами основних сил так званого "1-го АК нм днр" у напрямку н.п Авдіївка, Опитне - Водяне та Піски, намагаючись прорвати передові позиції підрозділів на цій ділянці фронту.
Водночас, на північ від Авдіївки противник знову намагався просунутися за дирекцією Новоселівка Друга - Красногорівка, сподіваючись обійти українські підрозділи, що обороняються в самій Авдіївці, з північного флангу.
Незважаючи на масоване застосування ствольної та реактивної артилерії, а також серію БШУ армійської авіації противника протягом майже 2-х діб за цими напрямками, передовим підрозділам ЗСУ вдалося не тільки не допустити просування противника, а й завдати йому відчутних втрат... Принаймні, станом на вчорашній вечір, будь-якого просування підрозділів противника за зазначеними напрямами не зафіксовано... Натомість фіксується ряд тактичних перегрупувань для поповнення передових підрозділів, внаслідок понесених ними втрат.
Це з приводу загальної ситуації на цій ділянці фронту, яку ми сьогодні розглянемо докладніше...
Отже, насамперед нас цікавитиме те, що відбувається безпосередньо на північно-західних околицях Донецька, де українські війська продовжують майже біля "недоторканного" з моменту початку широкомасштабного вторгнення агресору утримувати свої передові позиції... Що, у свою чергу, виглядає для командування військ противника "вкрай неприйнятно" і чим любить використовувати "його високоблагородіє" мосьє Гіркін, регулярно дорікаючи цим фактом різноманітних там "фанерних маршалаів"...
Для вирішення цього "проблемного питання" (необхідність відкидання ЗСУ від "передмістя столиці Донбасу") командування військ противника створило окреме угруповання військ, основу якого склали головні сили, так званого "1-го армійського корпусу" народної поліції "ДНР".
Тут ми можемо зустріти майже весь "цвіт" цього, скажімо так, неоднозначного формування - 1-у "Слов'янську" та 100-у "Республіканську Гвардію", окремі мотострілкові бригади на додаток до яких тут також ошивається щось малозрозуміле, відоме як " міжнародна бригада" (за своєю реальною бойовою здатністю та чисельністю, скоріше десь 1-1.5 батальйону долбодятлів з "країн СНД" і невизнаних "республік").
"Славні", майже іменні полки – 9-й окремий мотострілковий полк (омсп) "морської піхоти" ім. незабутнього "першого морського піхотинця" "республіки", колишнього першого "спартанця" Мотороли, 11-й "аеропортівський" ім. Ходаковського та цілій ряд не менш відомих "батальйонів" - 1-й, перетворений на "танковий" - "Сомалі", 4-й також, обов'язково "танковий", ім. "Архангела Михайла" та батальйон "спеціального призначення" ім. "Олександра Невського" (а як же без цього ординського покидька...). Ну там, ще всяка шушваль на кшталт гбр мгб, "спецназу військової поліції" та інших придурків, що видають себе за суворих і безжальних воїнів...
Підкріплено все це військо 3-ма БТГр зі складу кадрових російських військ - 114-го та 143-го мотострілецьких полків (мсп). Мабуть, треба розуміти, що вони тут перебувають для того, щоб ця вся банда ненароком не розбіглася і не здала Донецьк, а також для забезпечення планової та ефективної мобілізації.
Все це шобло, сконцентровано та розгорнуто в районі Донецька та прилеглих до нього територій, на ділянці від Мар'янки до Гольмівського, що в районі Горлівки.
У зв'язку з цим також слід звернути увагу на тактичну групу, яка власне і діє в районі Горлівки та яка також належить до цього угруповання. Тим більше що вона зараз досить активно задіяна в атаках у напрямку Семигір'я та на північний захід від Новолуганського. Це приблизно 4-5 БТГр зі складу 40-ї і 336-ї обр МП (російських, принаймні цього разу справжніх МП) і 2-го танкового батальйону 1-го АК "Дизель" (також "старого" і дійсно танкового підрозділу "нм днр").
На сьогоднішній день, ця група у взаємодії з двома "батальйонами" ПВК "Вагнер" (ліга) намагається прорватися з кордону Доломітне - Новолуганське з півдня на північ у бік Семигір'я, на яке, у свою чергу, намагаються з північно-східного напрямку наступати ті ж два батальйони "вагнерів" з рубежу Відродження - Миронівка... Поки що їм вдалося лише відтіснити наші війська з території Вуглегірської ТЕС і власне Новолуганського. Після чого вони змушені були зупинитися... і вже пішла 4-та доба, як вони намагаються знову "зрушити з місця", але щось у них "не виходить".
Читайте також: Армія "болотних полосатиків": навіщо ворог накопичує десантні сили на півдні України
