Днями стало відомо, що президент Росії Володимир Путін підписав указ, який прирівнює товари з ОРДЛО до товарів російського походження. Документ опубліковано 15 листопада. Своє рішення правитель суміжної території пояснив "захистом прав і свобод людини і громадянина", а також "гуманітарною підтримкою населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України" та недопущення "подальшого зниження рівня життя в умовах економічної блокади, що триває".
Що це означає насправді: перезапуск економіки "республік" або спроба реанімації територій, що вмирають, і як реагують люди в окупації - розбирався Realist.online.
Читайте також: Не та "батьківщина": мешканці окупованого Луганська не поспішають виїжджати до Росії
Бурхливі оплески
"Підписання Указу Путіна - це потужний крок у бік розвитку співпраці з російською економікою", - відрапортував у соцмережах глашатай "ЛНР" та за сумісництвом учасник переговорного формату Родіон Мірошник.
За його словами, "крок з боку Путіна складно переоцінити", оскільки саме він дає можливість економічної реінтеграції "ЛДНР" у лоно РФ.
"Я вірю, що він вдихне життя в наші економічні процеси та підприємства Донбасу зможуть працювати на рівних із російськими підприємствами ", - підсумував він.
Цікаво, а як Мірошник, досить, до речі, недурна людина, бачить, наприклад, проведення міжбанківських операцій?
Та й взагалі, які російські банки погодяться відкривати рахунки "підприємцям – республіканцям", якщо це одразу ж накличе на них санкції? Але ж головне - заявити всоте, що "Росія нас не кидає", а решта - не рахується!
Йому вторить інший такий проросійський оптиміст, член "суспільної плати ЛНР" Олександр Проценко, який у місцевих соцмережах ніяк не натішиться поліпшенню життя в "ЛНР".
Щоправда, представляє її не як маленьку Швейцарію, а міні-офшорну зону.
"Крім того, що тепер росіяни зможуть побачити на полицях "П'ятірочок"-"Мангітиків" нашу крупу, пиво або ковбасу, а якась ростовська школа, наприклад, придбати наш недорогий рециркулятор, є ще й цікавіші ходи з підходами. проксі-інвестицій, назвемо їх так. Принаймні, такі думки вже виникають і озвучуються. Фактично "ЛДНР" стають новим офшором. Зараз російські підприємці почнуть вкладатися в "ЛДНР". який забув, що брати участь у процедурах на право укладання держконтракту в РФ підприємства, зареєстровані в офшорах, не мають права.
Та й великі торгові мережі в РФ навряд чи захочуть неприємності у вигляді санкцій і не купуватимуть продукти з "ЛНР". В іншому випадку ці магазини вже давно функціонували б у "республіці" хоча б через фірми-прокладки.
Але в цьому випадку ситуація аналогічна кримській: не хочуть російські бізнесмени мати справу з невизнаними республіками.
Другий, не менш, важливий аргумент: гордість Луганська – знаменита продукція від легендарних підприємств "Луганські делікатеси" (ЛД) та "Луга-нова" (а більше особливо похвалитися нічим) - уже давно, як кажуть, "не торт". Оскільки перейшли на дуже посередню російську сировину від м'яса до спирту.
Наприклад, нещодавно "ЛД" розпочали випуск ковбасних виробів за російськими стандартами, маркуючи їх не за сортами, а за категоріями, що вже опускає їх на рівень нижче, перетворюючи на "мас-маркет" навіть у минулому хорошу продукцію. Загалом, хороша ковбаса від "ЛД" сьогодні коштує вже понад 1000 рублів. А це – рівень цін великих виробників із РФ, типу "Мікоянівського".
Чи захочуть росіяни купувати таку ковбасу з Луганська – велике питання. Крім того, місцеві ковбаси та "кондитерку" можна побачити по всій Ростовській області і без указів Путіна. На лотках чи кіосках. Як і цигарки, які справді досить дешево можна купити в Луганську та "човниками" передати в Ростовську область, чим і "барижать" цигани, пенсіонери та перевізники, що перетинають кордон на Ізварино.
Великий шлях для великої промисловості?
Обережний оптимізм для агонізуючої економіки "республіки" в даному випадку не завадив би. Але й тут повно проблем.
Як відомо, в "республіках" економічна основа не змінилася: вуглевидобуток, хімпромисловість, металургія та машинобудування. Тільки від цього добра залишилося менше половини.
Підприємств – гігантів, які ще 2013 року давали 240 млрд. гривень своїй країні (15% ВВП) вже немає. Чи врятують економіку залишки промисловості – велике питання без відповіді.
Так, найімовірніше, ситуація трохи стабілізується (хоча б із виплатою зарплати) у деяких "важких" підприємств, що залишилися на території "ЛНР": Алчевського металургійного комбінату та Стаханівського феросплавного заводу. Ну, і в кількох дрібніших заводів і підприємств, які всі ці роки намагаються втриматися на плаву.
Насамперед, конкуренція у важкій промисловості росіянам явно не потрібна: "братський народ" вже відверто дратується на своїх чергових "підопічних", яким доводиться допомагати.
І якщо у гарячу фазу Донбасу щиро хотіли допомогти та допомагали, то зараз, коли у пересічних росіян свої труднощі – "проблеми індіанців шерифа не хвилюють".
Але, втім, не виключено, що пара-трійка гучних закупівель із "ЛДНР" дійсно покажуть по російському ТБ. У Соловйова. Або у Скабеєвої. І по вечірніх "новинах".
Незручні питання
На сьогоднішній день голосно відрапортувала про "плюси" президентського рішення експерт російського ЦСР (Центр стратегічних розробок) Ксенія Баннікова, назвавши позитивні моменти, які вона бачить від указу Путіна і які відразу ж викликали питання.
- " Вивозити російські товари на територію "ДНР" та "ЛНР" можна у будь-яких кількостях, навіть за обмеження Росією експорту для інших країн".
А що раніше російські товари при ввезенні в "ЛДНР" були обмежені? Так ні.
- "На товари з "ДНР" та "ЛНР" не поширюються кількісні обмеження, встановлені Росією на імпорт".
Можливо й можна, але чи знайдуться бажаючі, тим більше з огляду на конкуренцію, купувати товари в такій кількості, щоб хоча б багатомісячних затримок із зарплати не було на підприємствах-виробниках?
- "Товари з "ДНР" та "ЛНР" допускаються до держзакупівель на рівних умовах із російськими товарами: вони вважатимуться не іноземними, а прирівняні до вітчизняних".
Так, якщо не злякаються санкції. Але, як показує практика Криму, мало хто хоче на них нариватися.
- "Тепер у Росії документ про те, що товар вироблено в "ДНР" або "ЛНР", матиме офіційний статус (раніше визнавали лише сертифікати України").
Можливо, єдиний позитивний момент, оскільки не секрет, що підприємства в "республіках" усі ці роки правдами-неправдами отримували сертифікати з України або, працюючи через фірми-прокладки, домагалися російської сертифікації.
- "Товари з "ДНР" та "ЛНР" виводяться з-під дії "антисанкцій" - як загальних, так і щодо товарів з України.
Товари державою виводяться, але як бути із санкційними ризиками для російських підприємств, які вирішать співпрацювати з "республіками"? Черги з охочих вочевидь не буде. Та й ознайомившись із останнім списком (2021 року) санкційних українських товарів, можна зробити висновок, що більшого переліку продуктів у тій самій "ЛНР" просто не виробляється, тому її економіка не надто підбадьориться.
Реакція мешканців
У луганських соцмережах гаряче обговорюють практично кожен указ Путіна щодо Донбасу. І останній – не виняток. птимізму, щоправда, небагато. По-перше, люди давно звикли, що, у кращому разі, "обіцяного три роки чекають".
Як, наприклад, вакцин від коронавірусу для всіх бажаючих, які були обіцяні ще з літа, але досі так і не прибули. Або, відновлення залізничного сполучення з російськими містами або інші "плюшки".
Навіть роздача російських паспортів все ж таки виявилася "з подвійним дном". По-перше, далеко не всі змогли зробити прописку, без якої паспорт РФ мало що дає. По-друге, ті, хто отримав заповітний штамп про реєстрацію, просто прискорилися у своєму рішенні поїхати, а це означає, що Луганськ, і так у рамках найжорстокішого кадрового дефіциту, продовжував втрачати фахівців. Тому особливої радості помічено не було.
У тексті документа йдеться про те, що він актуальний у зв'язку з економічною блокадою з боку України (вона триває вже не перший рік, відреагувати можна було й раніше) і важкої ситуації з коронавірусом. Як указ допоможе боротися з пандемією, не зовсім зрозуміло. Підвищить рівень зарплат мешканців республік, і вони зможуть купити собі більше ліків та кисневий концентратор? ”, - цікавляться у регіональному ТГ-каналі.
" Доведеться перевіряти як працює указ, особисто ".
" А що, на території "ЛНР" розповсюджуються дії указів РФ? Вперше таке чую. У нас, начебто, нині дію Рішення ЄЕС ".
.png)
" Російському інвестору, який використовує дешеву працю трудящих Донбасу явно недостатньо ринку "ЛДНР" (тому й прибрали внутрішні митниці) для реалізації продукції ", - так коментують "нововведення" луганські інтернет-користувачі.
Не обійшлося і без "зради", оскільки дехто вкотре засмутився, що сам Путін, як і раніше, називає "республіки" українськими територіями.
Загалом, єдиний висновок, який напрошується від того, що відбувається, що, швидше за все, для економічного відновлення регіону мало що зміниться і його стагнація продовжиться.
Хоча, звичайно, для багатьох підписаний Путіним папір – вже надія, рожеві окуляри, які давно розбилися шибками всередину, але цього ніхто не хоче помічати.
Читайте також: Луганськ після семи років окупації: погляд зсередини
