Я не військовий експерт, але як фахівець з системного аналізу та економіст, що написав декілька аналітичних робіт з розміщення продуктивних сил, спробую дати свій погляд на ситуацію у Соледарі.
Соледар входить у Бахмутський промисловий район, який не є системоутворюючим на контрольованій нами частині Донбасу.
Оборонні можливості на цьому напрямку визначаються щільністю та глибиною міських агломерацій, які формують регіональні територіально-промислові райони.
Ключовою тут є Краматорська агломерація з центром у однойменному місті.
В радянській літературі також її називали Краматорсько-Костянтинівська агломерація.
Простягається вона вздовж річки Казенний Торець, тому у сучасній науковій літературі її називають Приторецькою агломерацією.
Краматорська агломерація і є системоутворюючою для всього північного Донбасу, не кажучи, що це і центр машинобудівної промисловості.
Агломерація складається з міст: Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Дружківка, Лиман.
Чисельність населення — 642,8 тис. осіб, площа — 4 199 км².
Зважаючи виключно на фактор військової доцільності, українській армії було б більш вигідно захищатись, прикриваючись саме цією агломерацією, яка є фактично неприступною.
Її штурм потребуватиме в рази більшого угрупування ворога, ніж є зараз та охоплення її з півночі та півдня.
Тобто атака на Харківщину та Запоріжжя.
Але відійти у Краматорську агломерацію - це, фактично, принести її у жертву разом з населенням.
Саме тому, бої точаться у Соледарі та Бахмуті, де менш щільна міська Бахмутська агломерація, хоча і менші шанси на довгу оборону.
І відповідно, більші шанс для штурмуючих підрозділів.
Тому, стаючи живим щитом у Соледарі та Бахмуті, українська армія рятує від суцільного знищення Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, Слов'янськ.
А також убезпечує від фронтальних наступів Харківщину та Запоріжжя.
І всю Україну.
Те, що нашим воїнам вдалося стільки часу протриматись у мікрополісі Соледару - це вже справжнє диво цієї війни!
Для росіян безглуздий та самовбивчий штурм Соледару виглядає ще більш фатальним, враховуючи, що за Соледаром стоїть саме Краматорська агломерація, яка зараз перетворена у неприступну фортецю.
На мій погляд, в цьому і полягає стратегічний план командувача наших Сухопутних військ Олександра Сирського: знищити найбільш боєздатну піхоту росіян, максимально знизити їх технічний потенціал, а потім, відштовхуючись від надійних тилових позицій, провести ефективний контрнаступ і не обовязково симетричний.
В цьому контексті, Приторецька та Бахмутська міські агломерації працюють як дві взаємоповязані фортеці, які дозволяють ефективно доповнювати можливості одна одної, коли Приторецька - це надійне запілля, а Бахмутська - це фронтір.
