Сі Цзіньпін переобраний керівником Китаю на третій термін: у що це обернеться та чого очікувати Україні
Політика

Сі Цзіньпін переобраний керівником Китаю на третій термін: у що це обернеться та чого очікувати Україні

26 жовтня 2022 | 12:28

У Китаї закінчився ХХ з’їзд Комуністичної партії, за підсумками якого Сі Цзіньпін, який править країною з 2012 року, був переобраним головою КНР на третій термін. Разом з тим 23 жовтня в Китаї був переобраний склад Постійного комітету Політбюро Комуністичної партії КНР, зокрема в новий склад не потрапив прем’єр-міністр КНР Лі Кецян та ще три з семи членів попереднього складу. Передбачається, що це посилить вплив Сі Цзіньпіна у владній верхівці.

16 жовтня, у день відкриття з’їзду, Сі Цзіньпін виступив з традиційною двогодинною промовою, в якій озвучив основні вектори політики Китаю на найближчі 10 років. Видання Reuters зробило висновок, що радикальних реформ в наступні п’ять років очікувати не варто – Китай планує продовжувати власну політику економічної експансії та посилення впливу на території Азії. Також у промові були вчергове озвучені плани повернути Тайвань – мирним шляхом, але не виключене застосування і військової сили.

Примітно, що Сі Цзіньпін у промові проігнорував росію, Україну та російсько-українську війну. Утім, як стверджують експерти, політика Китаю щодо цього майже точно буде переглянута. Тож Realist.online розбирався, як зміниться політика Китаю в найближчі роки, які перспективи російсько-китайського партнерства та чого очікувати Україні.

Геополітичні амбіції Китаю тепер не секрет

Сі Цзіньпін змінами до Конституції та переобранням на третій термін, фактично, порушив традицію Китаю, яка тримала майже 50 років з часів Ден Сяопіна. Існувало неписане правило – лідер Китаю не перебуває на своїй посаді понад два терміни, тобто 10 років.

Читайте також: Сі Цзіньпін утретє став лідером Китаю: що ще відомо про кадрові перестановки

"В Китаї зміна керівництва країни автоматично відбувалася кожні десять років. Сі Цзіньпін буде першим керівником Китаю після Ден Сяопіна, який залишиться на третій термін. І це парадоксально: Китай є авторитарним режимом з постійною зміною керуючої верхівки. Зміна влади в КНР завжди додавала динаміки економічному розвитку, відбувалось оновлення системи та політичних курсів. Однак, тепер формується одноосібний режим правління, і це нове явище для сучасного Китаю", - пояснює в коментарі Realist.online політолог Володимир Фесенко.

Опитані експерти доволі неоднозначно оцінюють промову Сі Цзіньпіна під час виступу на відкритті ХХ з’їзду Компартії. Хоча слова переобраного лідера Китаю і свідчать про суттєве зростання геополітичних амбіцій Піднебесної, в ній відсутні конкретні орієнтири щодо подальшого економічного і політичного розвитку держави.

"Раніше китайці заперечували власну лідерську роль в регіоні та змагання зі США, мовляв, у них в пріоритеті внутрішні справи, а великі геополітичні змагання їх не цікавлять. Зараз ситуація змінилась: в промові Сі Цзіньпін чітко окреслив претензії Китаю на особливу геополітичну роль. Було озвучено, що Китай, фактично, виступає проти ексклюзивного домінуючого впливу США у світі. Також це стосується і Тайваню. Китай лишає простір для маневру – йдеться про мирну реінтеграцію Тайваню з Китаєм, але не виключається застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це теж ілюструє претензії Китаю на лідерську роль в сучасному світі", - пояснює Фесенко.

Натомість політичний експерт Олександр Кочетков в коментарі Realist.online наголошує, що попри очікування міжнародна риторика у заяві Сі Цзіньпіна є не надто жорсткою і агресивною.

"Все достатньо стримано. Очікувалось, що Китай оголосить про наміри повернути Тайвань військовим шляхом, а США будуть позиціонуватись як ворог. У промові були прозорі натяки, що Китай розглядає Європу і США як ринок збуту, а не як поле бою. Тобто, вони очікують завершення усіх військових конфліктів, аби далі продовжувати економічну експансію", - каже політолог.

Він додає, що розпливчаста та неконкретна промова була б доцільною, якби Сі Цзіньпін завершував свою каденцію на посаді голови КНР. Натомість зараз, коли відомо, що він лишається на третій термін, майже відсутні конкретні орієнтири щодо економічного та політичного розвитку Китаю – і це дуже дивує.

Росія для Китаю більше не союзник

Володимир Фесенко відзначає, що Сі Цзіньпін свідомо не згадав у промові росію, Україну та російсько-українську війну. Це свідчить про те, що Китай наразі хоче зберегти умовний і відносний нейтралітет в цьому питанні. Для України це не найкращий варіант, але і не найгірший, – він щонайменше зберігає певні можливості на майбутнє.

"Ставлення Китаю до росії є інструментальним, функціональним. По-перше, є спільний противник, геополітичний конкурент – це США. Історично склалося, що як для росії, так і для Китаю США є ідеологічним противником та головною загрозою для себе. Водночас, Китай не зацікавлений у війні росії проти України. Він її розглядає як майданчик геополітичних змагань між США та росією. Оскільки США є головним конкурентом та суперником Китаю, то повний розгром росії і повний виграш США їм теж не вигідний. Але вони прагнуть використати певне послаблення росії, яке вже відбувається, у власних економічних інтересах, зокрема посиливши залежність росії від них самих", - пояснює Володимир Фесенко.

Читайте також: Китай скептично оцінив війну в Україні: путін зазнає неймовірних втрат на полі бою

За його словами, це і визначатиме подальші відносини між Китаєм та рф: хоча владімір путін і намагається робити вигляд, що ці стосунки є рівноправними, але в потенціалі та в умовах зростаючого геополітичного впливу Китаю росія все більше поступається. Тому стосунки між цими країнами поступово змінюються.

"Військові поразки росії в Україні демонструють її слабкість. Відповідно, Китай стає домінуючою стороною у російсько-китайських відносинах. На цьому прямо не наголошується, але Китай вже зараз дозволяє собі входити в ексклюзивну сферу впливу росії – на пострадянський простір. Вони вже мають особливий договір про співробітництво з Білоруссю, надали гарантії територіальної цілісності і безпеки Казахстану. І росія в цьому регіоні змушена поступатися Китаю", - пояснює аналітик.

Експерти погоджуються, що керівництво Китаю не буде до останнього триматися за режим путіна – їм не важливо, з ким саме в росії вести ділові стосунки. Однак, і відсторонюватись від процесів всередині росії вони не будуть.

"Для Китаю головне, щоб до влади не прийшли люди, орієнтовані на Захід. Їм важливо, щоб влада росії лишалась союзником Китаю у протистоянні зі США. Утім, керівництво КНР хотіло б розуміти, з ким вони матимуть справу після зміни влади в росії. Вони хочуть певної спадкоємності, гарантій збереження партнерських стосунків між рф та Китаєм. Саме тому контакти підтримуються не лише з путіним, а й з іншими впливовими людьми – свідченням цього є візит секретаря радбезу росії миколи патрушева до Пекіна, під час якого, за чутками, обговорювалось питання транзиту влади в рф", - пояснює Володимир Фесенко.

Він додає, що якщо ж в росії розпочняться неконтрольовані кризові процеси, наприклад, частково проявиться тенденція розпаду рф, Китай буде діяти у власних інтересах і спробує встановити непрямий контроль над регіонами, які межують з Китаєм (Сибір і Далекий Схід) і які для Китаю є важливим джерелом природних ресурсів.

Погоджується з ним і Олександр Кочетков. За його словами, Китай буде поступово поглинати росію економічно, користуючись ситуацію всередині рф, і точно не буде надавати ту допомогу, на яку росія розраховує.

"Стосовно режиму путіна Китай не буде робити жодних різких рухів. Вони дочекаються, чим все скінчиться. Їх цілком задовольняє, що буде певний транзит влади. Якщо інша влада буде спокійніша, і не буде настільки обкладена санкціями, Китай розглядатиме росію як ринок збуту своїх товарів. А у разі початку розпаду, Китай відразу підключиться і використає можливість посилити свій вплив у східних регіонах рф", - додає Олександр Кочетков.

Якими будуть українсько-китайські стосунки

Зміна стратегічної політики офіційного Пекіну матиме опосередкований вплив і на Україну – не лише у військовому плані, а й в економічному, оскільки Китай за підсумками останніх років був найбільшим торговим партнером України. Утім, за словами Олександра Кочеткова, цей вплив буде відчутний не одразу. 

"Політика Китаю щодо України зміниться відповідно до наших успіхів на фронті. Китайці будуть відштовхуватись від реалій та орієнтуватимуться на переможця. За напівофіційною інформацією, на саміті Шанхайської організації співробітництва, який відбувся в Ташкенті (Узбекистан) у вересні, керівництво Китаю і Індії прозоро натякнули путіну: якщо вони не можуть досягти успіхів, то повинні звертати військову кампанію. Це і є свідченням того, що Китай поступово починає переорієнтацію на нас", - каже фахівець.

Як наголошує фахівець, оскільки через Україну проходить один з найкоротших торгових шляхів з Азії до ЄС, Китай в перспективі може розглянути Україну як своєрідних фінансовий та логістичний хаб на вході в Європу.

"До минулого року вони розглядали на цю роль Білорусь, однак через невизначеність всередині країни та суттєві обмеження зі сторони Заходу, вони можуть переглянути свої плани. Таким хабом могла би стати Україна – принаймні, такі інтереси у Китаю є. А фінансові інтереси для Китаю – головне", - резюмує Олександр Кочетков.

Читайте також: Відвернувся навіть Китай: політолог із США назвав причину допомоги Ірану рф

Кабмін виділив мільярди на утримання доріг 2024 року
23 лютого 2024
У Данії відповіли, коли передадуть Україні потужні винищувачі F-16
23 лютого 2024
У ГУР розкрили плани росії по виготовленню боєприпасів до кінця 2024 року
23 лютого 2024
рф вдарила "шахедом" по багатоповерхівці у Дніпрі: з-під завалів дістали труп чоловіка, пошуки продовжуються (фото)
23 лютого 2024
Санкції на заваді не стали: росія заробила заробила мільярд євро від купівлі палива країнами ЄС
23 лютого 2024
Польща хоче запровадити обмеження на українську продукцію: що відомо
23 лютого 2024
Україна підписала угоду про гарантії безпеки із Данією
23 лютого 2024
Долар в Україні просів відносно гривні: скільки коштує валюта 23 лютого
23 лютого 2024