Історія завжди говорить, що за всіх часів реальність врешті-решт перемагає. А ті, хто шукає опору для гідності, знаходить її у непохитних цінностях, які гарантують свободу і самодостатність. Для нас, українців, такі цінності декларувала європейська культура. І підтвердженням цього є дві революції – Майдан 2004 року, або так звана Помаранчева революція, яка була Святом Свободи, і Майдан 2013 року, що ввійшов в історію як Революція Гідності, яка стала надзвичайно важким іспитом для України, коли українці продемонстрували свою європейськість та гідність і своє прагнення до свободи. Адже українці завжди відчували себе частиною європейської сім’ї, частиною європейської культури та цінностей. І для багатьох тоді у 2013 році відмова тодішньої влади в Україні від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стало сигналом «розвороту» у бік росії, що було не припустимо для нас. Так як українці обрали інший шлях, шлях демократії і свободи. Саме Революція Гідності виявила неспроможність існуючих на той час державних інститутів відповідати тим вимогам, які визначали європейський вектор розвитку держави.
Отже, Революція Гідності кардинально змінила напрям розвитку України, згуртувала свідомих, зрілих громадян. Наголошу, Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що в нації, яка організувала Майдан і заявила, що спроможна на захист своєї свободи, є високі ідеали та незламний дух. Ця боротьба за європейський шлях України забрала тоді життя багатьох людей на майдані. Це були довгі й холодні місяці протистояння, напади тітушок і побиття активістів. Наприкінці лютого силовики застосували проти учасників Майдану автоматичну вогнепальну зброю. В центрі Києва почалися масові вбивства. Руські агенти, керовані Кремлем, не збиралися так просто віддавати владу в Україні, яку їхній хазяїн так довго вибудовував. Адже, на протязі багатьох років Росія планомірно проводила політику гібридної війни в Україні через своїх агентів запустивши свої щупальці, так званого, «руського міра» у різні сфери економіки, в державні інститути впливаючи тим самим на політику і вектори розвитку України. І наслідки такого впливу яскраво вскрилися у 2013 році, коли тодішній президент-втікач Янукович відмовився від європейського вектору розвитку України, натомість намагався на догоду Кремлю щоб Україна і далі рухалася в проросійському коридорі. Але українці перемогли у цьому протистоянні. І як зараз говорять – Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. А за злочини, скоєні на Майдані тодішнім керівництвом країни і причетних до цих осіб, було відкрито багато кримінальних справ і скеровано вже багато обвинувальних актів до суду. Але, разом з тим, як ми можемо бачити за інформацією із офіційних джерел, навіть в умовах повномасштабної російської агресії слідчі роблять усе необхідне для безперервного розслідування «справ Майдану». І як наголосив секретар РНБО Данілов, це питання продовжує бути на особливому контролі Президента України.
І підтвердженням цьому, є той факт, що декілька днів назад, 26 грудня, за матеріалами Державного бюро розслідувань до суду скеровано обвинувальний акт відносно колишнього заступника Секретаря РНБО України за організацію розгону «Студентського Майдану» Володимира Сивковича. Відмічу, на початку 2020 року було сформовано слідчий підрозділ у «справах Майдану» в структурі Державного бюро розслідувань. Отже, ця справа яскравий приклад як держава-агресор (росія) на протязі багатьох років укорінювала в Україні свою агентуру на різних рівнях та у різних сферах, поширювала та підтримувала своїх агентів. Отож, працівники ДБР встановили, що колишній працівник КДБ СРСР за завданням своїх кураторів пішов працювати до органів державної влади України. З часом Володимир Сивкович став заступником Секретаря РНБОУ та отримав до дня Незалежності України у 2013 році військове звання генерал-майора запасу. А вже через три місяці за його безпосередньої участі відбулася організація побиття учасників однієї з перших акцій протесту молоді за євроінтеграційний курс нашої держави. Зауважу, наразі він є одним з очільників антиукраїнського руху, створеного спецслужбами рф. Через його вказівки у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року начальник головного управління столичної міліції дав наказ до насильного розгону мирної акції протесту – «Студентського Майдану» в центрі Києва. Із матеріалів справи стало відомо, що у ході термінової нічної наради у кабінеті начальника ГУ столичної міліції під керівництвом заступника Секретаря РНБОУ було віддано свідомо злочинний наказ. Він зокрема передбачав залучення спецпідрозділу «Беркут» для застосування сили до мітингувальників. «Зачистка» Майдану Незалежності від патріотичної молоді мала відбуватись під приводом забезпечення, нібито, встановлення новорічної ялинки. Відмічу, Державне бюро розслідувань притягнуло до кримінальної відповідальності та скерувало до суду за цим епізодом обвинувальні акти відносно 15 працівників правоохоронних органів, серед яких двоє заступників начальника управління громадської безпеки столичної міліції, командир роти та дванадцять міліціонерів «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві. / [За інформацією ДБР]. Так, Державне бюро розслідувань, хоч і є нещодавно створеним правоохоронним органом, стало лідером у цьому процесі та успішно продовжує виявляти та блокувати вплив країни-агресора в Україні, яка так несамовито прагне реваншу. Кремлівських агентів, зараз майже не щодня затримують на території України.
Звісно, Революція Гідності безперечно стала вирішальним рубіконом в історії вибору України відносно європейського вектору розвитку. Але є і інша сторона. Росія не збиралася здаватися, вона не збиралася відпускати Україну і в 2014, порушивши всі норми міжнародного права і довіру до глобальних принципів безпеки, вдалася до агресивної інтервенції в Україну, анексувавши Крим і частину Донбасу. А потім на протязі 8-ми років росія через своїх агентів намагалася різними гібридними методами все-таки заманити Україну у свій «руський мір». Але українці не бажали цього «руського міра» і зрозумівши свій провал, росія 24 лютого 2022 року повномасштабно вторглася в Україну. Повномасштабна війна триває уже десять місяців. За цей час втрачено тисячі життів: воїнів, мирних жителів, з-поміж яких чимало дітей, зруйновано сотні шкіл і навчальних закладів, перетворено в руїни значну частину країни, знищено критичну інфраструктуру. Але українці незламно протистоять цій руській орді з її «руським міром», адже для українців гідність та свобода – не просто слова. Ми відстоювали ці цінності і будували на них свою державу упродовж століть. Кожен, хто хотів нас позбавити свободи, отримував лише одне – спротив вільного українського народу! І як наголосив Президент України Володимир Зеленський під час промови до Дня Гідності та Свободи, - «Так, на нашій землі зараз з’явилися воронки. У наших містах і селах – блокпости та їжаки… Змін багато, але вони не змінили найголовнішого. Бо найголовніше – не ззовні, а всередині нас українців. Це гідність і жага до свободи та право вибирати свій шлях. І це залишається незмінним. І тому ми витримаємо. Ми вистоїмо. Ми все подолаємо. Пересилимо. Переживемо. Ми переможемо!»
