Потрібно чітко розуміти, що росіяни тікають не від війни, а від мобілізації, тому навряд чи їх можна вважати біженцями. Ми всі бачимо черги на в'їзди до прикордонних країн з росії. Черги намагаються втекти від мобілізації. Тікають ті, хто "політикою не цікавиться", ті, хто тихо проти війни та диванні войовничі імперіалісти, хто в кишенях сховав Z-листівки.
Читайте також: Мобілізація зруйнує росію: імперські амбіції призведуть до падіння економіки та демографії
Деякі європейські країни сказали, що прийматимуть цих людей як біженців, а деякі європейські країни перекрили кордони для росіян.
Чи можна цих людей вважати біженцями? Вважаю – ні. Тому що тікають не від війни, а від мобілізації. Всі ці люди могли б стати основою протесту, як у Дагестані. А вони тікають. Їм навпаки треба залишатися в росії і протестувати проти війни, щоб зупинити її.
Тому, швидше, мають рацію ті країни, які перекривають кордони.
Але цей іммігрантський наплив підриває стабільність у країнах Кавказу та Азії, багато з яких – члени ОДКБ.
Влада Казахстану почала вимагати від росіян закордонного паспорта при в'їзді в країну. Грузія відкрила кордон для проходу пішки для росіян, які тікають від мобілізації. російські прикордонники почали відмовляти росіянам у виїзді за кордон. Підставами цього стали рішення військових комісаріатів.
Об'єктивні чинники дестабілізації у країнах, куди ринули російські іммігранти, в основі наступні:
- - Багато хто з них не знає місцевих мов і необґрунтовано вимагатиме до себе особливого відношення "російською", зростає небезпека міжнаціональних сутичок. А якщо ще й росіяни просуватимуть на місцях Z символіку – будуть серйозні сутички.
- - Підвищуються ціни на оренду житла, від чого страждають місцеві мешканці. Зростає конкуренція ринку праці.
Один приклад. Міністерство праці Казахстану повідомляє, що з початку поточного року з росії до Казахстану вже в'їхали понад 260 тисяч людей. При цьому у 2019 році до Казахстану з росії прибули 30 тисяч осіб, у 2020 році – 33 тисячі, у 2021 році – майже 32 тисячі.
На цьому тлі Україна має виробляти майбутні стратегії дій щодо іммігрантів та біженців із росії. Адже після перемоги України у цій війні можуть виникнути міжрегіональні та міжетнічні конфлікти, пов'язані із можливим розпадом росії.
У цьому випадку люди тікатимуть уже не просто від мобілізації, а від війни. Добре, що законодавчо з росією у нас уже візовий режим. Це зробить процес більш регульованим. Але стратегії та плани треба виписувати. Тому що нестабільна територія сусіда може бути серйозним викликом для національної безпеки України вже не як військова загроза, а як загроза нестабільного осколка імперії, що розпадається на шматки. З цим треба буде розумно та системно працювати.
Читай також: російська мобілізаційна інфраструктура не може виконати завдання, поставлені путіним - ISW
