Ще на початку 20-го ст. тодішні революціонери називали царську росію в’язницею народів. Одним з завдань Першої революції в російській імперії 1905-07 рр. було отримання народами багатонаціональної імперії права на свою мову, освіту та розвиток культури. Російська імперія пропагувала російський шовінізм, але під ударами демонстрантів та усіх незадоволених, які вимагали радикальних змін, мала піти на значні поступки у галузі національних прав багатьох народів та народностей, які були у складі царства.
Читайте також: Революції в росії, мабуть, не буде, але точно буде кривавий російський бунт
Після 40 років заборони використання української мови і викладання рідною мовою, українці тоді повернули це право як і деякі інші народи. Це був могутній удар по русифікації багатьох народів та націй. Можемо говорити, що саме в той час російська мова стала домінантною у багатьох українських містах саме через заборону використання української у середині 19 ст. В українських селах, взагалі, це неможливо було здійснити, тож царська адміністрація сконцентрувала свою діяльність на великих населених пунктах, де була значна концентрація населення.
Але деякі менші народи нічого не отримали від царського режиму в Петербурзі. Історичне розширення кордонів Московського князівства ще у 14-15 ст., коли воно було складовою більшої монголо-татарської держави Золота Орда, провокувало знищення багатьох автохтонних народів, які завжди проживали на європейській території сучасної росії. У абсолютній більшості ці народи мали фіно-угорське лінгвістичне походження. Перші слов’яни на їх терени вперше приходять з території Польщі в середині 8-го ст. З теперішньої північної Польщі туди прибувають племена під назвою Словене, які селяться у великому регіоні, де вони разом з місцевим фіно-угорським населенням засновують міста Стара Ладога та Новгород.
Також з північної Польщі прибувають племена Кривичів, які селяться на північному-заході сучасної рф та разом з місцевим населенням будують міста Ізборськ та Смоленськ. У регіоні Москви-ріки та південніше зі східної Польщі прибувають племена В’ятичів та Радимичів. Вони разом з місцевим фіно-угорським населенням засновують такі міста як Москва та Рязань.
У часи другої Київської держави Русь (882-1240 рр.) на первісно фіно-угорському просторі за наказом Великих Київських князів будуються такі міста як Суздаль, Твер, Псков, Муром, Білоозеро, Юрьєв. Усе це були неслов’янські території, де, головним чином, жили племена фіно-угорського походження. Тільки поруч міст Псков, Ізборськ та Смоленськ також жили племена балтів – батьків сучасних литовців та латишів.
Так, що етнічно сучасний росіянин з’явився як мікс від автохтонних племен фіно-угорського походження – Меря, Єрзя, Мокша, Мурома, Мещера, Перм, Чемериси, Вотяки, Чудь, Весь, Водь, Іжора, Ємь, Корела, Буртаси, Мурома та прибулих з території Польщі слов’ян. Автохтонні племена займали величезні простори сучасної європейської частини росії. Ці фіно-угорські народи та прибулі з Польщі слов’яни були підкорені другою Київською державою Русь, в якій титульним народом були Руси, які жили в регіоні Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, Володимира. Підкорені народи на півночі Русі почали себе звати Рускіє, тобто ті, що живуть разом з Русами та їм підкоряються. Цю само назву "Рускіє" росіяни використовують і дотепер. Нагадаю, що Руси були прямими потомками перших слов’ян автохтонного походження на території сучасної північної, центральної та західної України, тобто Антів та Склавінів. При цьому Українці є прямими спадкоємцями Русів, а Рускіє є потомками змішання автохтонних фіно-угорських народів та прийшлих слов’ян з Польщі, які у свою чергу є прямими потомками перших слов’ян Венедів, що проживали на теренах Польщі одвіку і їх згадують ще в 1-2 ст. н.е. старо грецькі та римські письмові джерела.
Сучасні росіяни мають мову, отриману від прийшлих з Польщі слов’ян, що отримала корекцію в часи другої Київської держави на київський манер, а потім повернулася знову до своїх першоджерел. Що стосується російських народних костюмів, звичаїв та мелодики народних пісень то вони якраз відображають фіно-угорську культуру і тому так відрізняються від інших слов’янських народів. Але для багатьох автохтонних на теренах рф фіно-угорських народів не є прийнятним повне ігнорування їх мови і відсутність політичних прав на своїх територіях, які вони населяють декілька тисяч років. Вони проти насильної русифікації, що відбувається останні 500 років і вимагають свою етнічну, культурну та політичну самостійність від шовіністичної Москви. Тому 4 жовтня 2022 року в естонському місті Отєпя було проведено з’їзд фіно-угорського народу Єрзя. Делегати після жвавої дискусії дійшли до висновку щодо необхідності створення своєї держави під назвою Єрзянь Мастор.
На з’їзді народні делегати не визнали легітимності створення в рамках рф Республіки Мордовія, а також Нижньо-новгородської, Ульяновської, Рязанської, Пензенської та Самарської областей. На цих територіях вбачається необхідним створення незалежної держави Єрзань Мастор, що було б правом автохтонного народу на своє самовизначення. Делегати зазначили, що політика Москви ніколи не була в інтересах народу Єрзя і мала усі риси етноциду. А створення незалежної держави народу Єрзя надає можливість зберегти старовинну культуру, мову і народні традиції. Ця держава матиме 8 кантонів та автономну Мокшанську республіку. Столицею стане місто Саран-Ош. Крім кордонів держави були затверджені герб та гімн. Делегати підтримали Резолюцію "Про деколонізацію росії", що була прийнята в Празі конгресом вільних народів російської Федерації. З’їзд також засудив мобілізацію представників корінних народів до російської армії, засудивши війну рф в Україні як небезпеку для усього світу, та закликав автохтонні народи рф створювати національні держави та скинути ярмо Москви.
Читайте також: Усі покоління українських борців проти завойовників стали символом сили нації
