Белградський портал "Новости" поставив скандальне інтерв’ю свого журналіста, який спеціально прибув до тимчасово окупованого Донецька, щоб порозмовляти з Денисом Пушиліним – главою так званого утворення "Донецька народна республіка", що сформувалося завдяки приходу на українську територію великої кількості російських "добровольців", а насправді бійців спеціального призначення та козаків, які були озброєні та своїми агресивними діями мали підтримати промосковскі сили на Донбасі. Утікши з власної країни та від свого народу, виходець з Донбасу колишній президент Янукович тоді почав просити допомоги у Російської Федерації, яка відразу послала свої війська без розпізнавальних знаків, щоб окупувати цю українську територію.
Читайте також: Політика тероризму Москви стала глобальною небезпекою для усього континенту
Донбас, або Донецький вугільний басейн, охоплює половину Донецької та Луганської області, частково поширюється на схід Дніпропетровщини та на сході частково заходить до Ростовської області, що вже в РФ. Проте до 1926 р. і ця територія була в межах України, але більшовицькі лідери в Москві вирішили, що треба розширити Ростовську область на третину за рахунок українських земель. Таким чином, величезні простори вздовж Азовського моря навколо Таганрогу та східні регіони Донбасу відійшли до Російської Федерації. Звичайно, що Київ ніхто і не питав, це було просто партійне рішення більшовиків, які вважали, що про все в СРСР вирішує Кремль.
Так Москва завжди замовчує, що в 1926 р. отримала значний кусок української території, а лише згадує аналогічне рішення більшовиків у Кремлі у 1954 р. про передачу Україні Криму. А от тоді причина була простою. Навіть через дев’ять років після Другої світової війни Кримський півострів залишався одним з найбільш депресивних регіонів РФ. Адже в травні 1944 р. після визволення півострова бійцями Четвертого Українського фронту до Криму зайшли чисельні підрозділи НКВД, які усіх місцевих кримських татар насильно депортували до Середньої Азії в Узбекистан та до Уралу. Це був акт геноциду. Замість незаконно депортованого автохтонного народу Москва завезла з різних регіонів РФ російських переселенців, чим створила штучну етнічну домінацію росіян на півострові. Тільки російські переселенці жили в інших кліматичних умовах і ніяк не могли пристосуватися до нових умов ведення сільського господарства. Тоді Україна, південь якої схожий за умовами з Кримом, повинна була навчити прибулих росіян новим сільськогосподарським методам. Крім того, Крим уже фактично був у складі України в 1920-21 рр., а історично останнє тисячоліття тісно був пов'язаний з півднем Дніпра та Києвом.
Території теперішніх Донецької та Луганської областей були тісно пов’язані з Запорізькими козаками (північна частина) та Кримським ханством (південна частина). Наприкінці 18 ст. ці простори анексувала царська Росія. Після Другої світової війни абсолютна більшість цих двох українських регіонів складалася з українців, але кривава Друга світова принесла значні втрати серед населення.
У п’ятдесятих роках минулого століття Кремль вирішив провести будівництво великої кількості нових шахт і металургійних та машинобудівних заводів поблизу покладів донецького вугілля. Москва вирішила в цей регіон переселити значну кількість нової робочої сили, що не вистачало. Кремль дозволив сім’ям засуджених за кримінальні злочини селитися на Донбасі з Сибіру та інших місць де були виправні колонії і засуджені відбули свої строки покарання. На український Донбас було переселено величезну кількість людей з інших регіонів СРСР. Таким чином на Донбас прибула родина Віктора Януковича, батько якого за колабораціонізм з нацистами в окупованій Білорусі, відбув термін покарання.
Схоже, що і сім’я донецького сепаратиста-злочинця Пушиліна також прибула на Донбас у п’ятдесяті роки, про що свідчить його російське походження. Російські розвідувальні служби завжди за кордоном працюють з етнічними співітчизниками. Росіян за походженням легше купувати на приманки у вигляді "руSSкого міра", а також догмати російського домінування над іншими народами, які видумав фашист Олександр Дугін.
Тому постає питання, як вождь сепаратистів став позитивним героєм в сербському ЗМІ? Журналіст "Новості" згадав відео, де поздоровлення сербам Пушиліна набрало три мільйони переглядів. Дуже цікаво, що сепаратист, який вимагає від’єднання від України, засуджує самостійність Косово. На цю безмежну безглуздість купилися проросійські прибічники в Сербії. Сецесіоніст з Донбасу, що за походженням з прибулих російських переселенців, яких менше 30% в регіоні, засуджує етнічних албанців, що є автохтонним народом (прямі нащадки стародавніх ілірів), який складає більше 90% усієї етнічної популяції Косова.
Україна не визнає незалежність Косова з низки причин, але така поведінка низки сербських ЗМІ та політиків ставить великі знаки запитання. Сербські добровольці воювали проти українських збройних сил на Донбасі, а це небезпечне кримінальне правопорушення, за що треба давати серйозні покарання від сербських судів, а не якісь слабкі правові рішення. Нема сенсу говорити про проросійського лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, який навіть наважився подарувати вкрадену з Луганського народного музею старовинну православну ікону російському главі МЗС Лаврову. Після скандалу у медіа той вимушений був повернути експонат Додіку, який так і не повернув ікону Україні. Додік часто згадує про страждання православних у Боснії та ніколи не говорить про вбивства православних українців від рук російських окупантів.
Журналіст "Новості" також "забув" згадати читачам, що Пушилін є громадянином Російської Федерації та членом правлячої партії в РФ "Єдіная Росія". Крім того, злочинець Пушилін знаходиться у міжнародному розшуку, і буде заарештований, як тільки перетне російський кордон, навіть у Сербії. Якщо хтось хоче перевірити, нехай запросить Пушиліна на друге інтерв’ю до Белграду.
Читайте також: Балканська криза: політикам Сербії час відмежуватися від "руSSкого міра"
