Усе, що ми зараз спостерігаємо в бізнес-плануванні в Україні, здебільшого і є тією самою інерційною свідомістю, яка спрямовує ідеї не в невідоме майбутнє, а в комфортне минуле.
Тут потрібно майже за Ніцше - зробити крок у напрямку безодні майбутнього, відірвавшись від підпірної стіни минулого.
Багато хто думає, що війна була аберацією, відхиленням від норми, і після неї загальна система дуже швидко увійде в стан зразка 2021 року.
Але це не так: флуктуаційні збурення, що виникли внаслідок війни, у структурі суспільства та економіки призвели до появи "точки біфуркації війни", яка змінила і економіку, і суспільство.
Війна змінює суспільство, суспільство впливає на характер війни, яка, своєю чергою, знову ж таки впливає на суспільство. Така діалектика.
Стріла часу війни спрямована на накопичення негативних кількісних змін у загальній системі, які рано чи пізно приведуть до нової якості на іншій точці динамічної рівноваги загальної соціально-економічної моделі.
Ентропійний бар'єр не дозволить "фаршу" перетвориться на колишній умовний "шматок м'яса".
Потрібно буде "смажити котлету".
На жаль, практично на всіх рівнях, від державного управління до конкретних бізнес-проектів, ми бачимо лише спроби повернути час назад, обтрусити "сон війни" і повернутися в колишній довоєнний формат.
У цих умовах, у бізнесі виграє той, хто перший розгледить контури майбутньої економічної системи.
В якій буде "дуальна" система мегаполісів з одним урбаністичним центром у столиці і другим - на заході.
Старіюче населення з украй низькими темпами народжуваності та високими показниками смертності.
Це формуватиме попит на соціальні товари та послуги, включно з наглядом за самотніми людьми похилого віку, діти й онуки яких виїхали за кордон.
Попит на ліки, доступні середнього формату лікувальні приватні центри, де на тлі повного розпаду державної медицини, можна буде хоча б зробити УЗД і найпростішу діагностику.
Розвиток центрів медичного туризму: від стоматології до специфічних видів медичних послуг.
Розвиток систем страхування життя і здоров'я в умовах жебрацьких пенсій.
Деградація інфраструктури і транспорту з акцентом на дешеві формати пересування.
Період, коли одні інфраструктурні системи отримають інвестиції (енергетика), а інші, навпаки, підлягатимуть утилізації та скороченню (газова транзитна система, залізниця).
Поступовий перехід до децентралізованих інфраструктурних систем і відмирання централізованих.
Логістичний і транзитний глухий кут.
Сировинна спеціалізація з можливим розвитком найпростіших переділів - біопаливо, олія, але без виходу на складні переділи у вигляді рослинного білка.
Деіндустріалізація, розпад наукового потенціалу і деградація системи освіти.
Поступове скорочення до мінімального рівня сектору ІТ.
Втрата складних технічних компетенцій і навичок.
Згортання горизонту зростання ринку нерухомості на тлі морального і фізичного зносу старого радянського житла.
Загалом, якщо є бажання вести тут бізнес, купуйте інжинірингові компанії з гарним набором технічних фахівців, вони будуть у дефіциті.
Купуйте компанії з промислового будівництва для зняття вершків з етапу відновлення (він колись настане і триватиме до п'яти років).
Закривайте проєкти будівництва нового житла після загасання ефекту нової хвилі внутрішніх переселенців (триватиме ще 2-3 роки).
Купуйте мережі аптек, будуйте будинки для людей похилого віку, відкривайте невеликі сімейні медичні центри, реєструйте лайфові страхові компанії.
Купуйте виробництва дешевих, соціальних продуктів.
Подумайте над створенням компаній з надання соціальних послуг.
Не завадить у портфелі й парочка автобусних і маршрутних пасажирських компаній у режимі "міжмісто".
Завжди тримайте на горизонті проєкти у сфері торгівлі.
Подумайте над проєктами медичного туризму.
Займіться біопаливом.
У комунальній сфері - зверніть увагу на водопостачання та водовідведення.
І пам'ятайте, соціально-економічного зліпка тієї України зразка 2021 року, який залишився в пам'яті, поле війни не буде.
Ідеться про параметри загальної соціально-економічної моделі: 25 млн жителів, з яких - 10 млн пенсіонери, до 5 млн дітей, 2-3 млн бюджетників і людей, які отримують соціальну допомогу.
Точно так само, колись було втрачено образ соціально-економічної моделі України часів Євро-2012.
Хто це вчасно усвідомив, зумів уникнути в бізнесі ключових помилок останнього десятиліття.
Ну а ті, хто повірив презентаціям, що обіцяють зростання і рівень ЄС "уже завтра", даремно витратили гроші на всі ці модні "репорти".
