Традиційно зі стартом осінньої сесії Верховної Ради, яка цьогоріч почалася 7-го вересня, розпочинається і новий політичний сезон. У багатопартійній площині українського політикуму кожна така сесія може приносити свої певні "сюрпризи", адже кожна фракція парламенту може готувати якийсь політичний хід.
Яким буде новий політичний сезон та з якими ідеями, пропозиціями та загальною риторикою парламентські фракції його починають, розбирався Realist.online.
Читайте також: Реформи, бюджет та соціалка: топ-питання нового політичного сезону
Зрушення монобільшості
Так, фракція СН виокремлює для себе першочерговими такі питання як:
- бюджет,
- законопроекти для співпраці з МВФ (законопроекти: про НАБУ, корпоративне управління, про приватизацію),
- закріплення в Конституції децентралізації,
- ухвалення антиолігархічних законопроектів та реформи СБУ.
Також згадують в СН і про необхідність прийняття антикорупційної стратегії, законпроекту щодо нормотворчої діяльності, третього закону з пакету земельної реформи щодо агрокредитів, а також запуску пенсійної реформи.
Плани довольні амбітні. З огляду на те, що СН в основному і формує порядок денний роботи парламенту, то саме ці питання будуть в ньому превалювати найближчим часом.
Читайте також: Підготовка до осіннього забігу: літні рейтинги визначили політичних лідерів України
Строката опозиція
Опозиції в нашій країні дуже неоднорідна як за ідеологічними орієнтаціми, так і конструктивністю пропозицій та критики влади.
Так, ОПЗЖ мають традиційний набір тез, який фактично не змінюється вже котрий рік. По-перше, вони піднімають питання завершення військового конфлікту на Сході, при цьому розповідаючи, що саме Україна не виконує мінськи угоди, забуваючи про перший пункт, де йдеться про припинення вогню, який не виконують саме бойовики та РФ. Говорять вони й про тарифи та субсидії, при цьому нічого не пропонуючи, а просто констатуючи факт, що тут є проблеми й їх треба вирішувати. Ну а в контексті бюджету традиційно говорять, що він має бути не бюджетом силовиків, а спрямованим на вразливі групи. Фактично, вони не згадують навіть бодай якогось законопроекту на ухваленні якого вони наполягають.
У Порошенка й далі продовжують у всьому шукати зраду. Порошенко вже дійшов до того, що навіть порівнює Зеленського з Лукашенком, натякаючи на прояви диктатури в нашій країні. Понад те, Порошенко вважає, що ПП-2 було добудовано через те, що чинний президент критикував Меркель та Макрона за те, що вони не протидіяли цьому проекту. Де логіка ви спитаєте? Ну, напевно, у Петра Олексійовича вона своя. З притомних речей в ЄС говорять про необхідність використання коштів від МВФ на підтримку пенсіонерів, військових, лікарів, наповнення фонду субсидій тощо. Але знову ж не звучать конкретні пропозиції у вигляді відповідних законопроектів, лише вимоги до влади та згадки про те як було добре раніше - за каденції п’ятого президента.
Загалом ОПЗЖ та ЄС працюють виключно на свої електоральні гето.
Читайте також: Дострокові вибори: хто «качає» тему та чи потрібні вони Зеленському
Пошук конструктиву
Інший, конструктивніший підхід демонструє Тимошенко та її політична сила, які тримають ширший електоральний горизонт. По-перше, Тимошенко робить акцент на єднанні країни й підкреслює позитивні речі, які об’єднують українців, як, наприклад святкування Дня Незалежності.
По-друге, вона не шукає зраду, хоча владу звичайно критикує, при цьому пропонуючи власний варіант розв’язання проблем, які стосуються більшості наших громадян. Наприклад, вона говорить про проблему з тарифами, передусім на тепло, які можуть зрости в 1,5-2 рази. Логічно, що для значної кліькості ураїнських родин це буде непідйомна ноша. При цьому є конкретна пропозиція щодо розв’язання проблеми - законпороект 4680, який скеровує дешевий газ українського видобутку на потреби населення.
Звичайно, можна критикувати такий підхід з огляду на запровадження в Україні ринку газу, але принаймні ми маємо чітку пропозицію розв’язання проблемної ситуації, яку можна обговорювати. Також в «Батьківщині» говорять і про назріваючі проблеми з субсидіями, але на відміну від ОПЗЖ та ЄС пропонується одразу під це відповідний законпороект, який має спрямувати гроші від МВФ на покриття дефіциту субсидій. Тобто попри опозиційність Тимошенко виступає за консолідацію зусиль і влади, і опозиції задля вирішення нагальних проблем українського суспільства.
Негучний голос
Позиція фракції «Голос» продовжує залишатись не надто виразною. В цій політичній силі наголошують на відсутності стратегії роботи уряду, вбачаючи в цьому найголовнішу проблему. Також до найбільш важливих проблем вони відносять невизначеність в тому, коли в Україні запровадять локдаун. Крім того, в цій фракції наголошують, що в США чинний президент отримав список завдань, які необхідно виконувати. М’яко кажучи такий собі підхід з точки зору державного суверенітету.
Десь приблизно так поки виглядає диспозиція пропозицій щодо політичного порядку денного з боку парламентських фракцій. Безумовно, внутрішні та зовнішні чинники можуть вносити совї корективи, зокрема ковід, але в загальних рисах в такому «бульйоні» ми будемо варитись до нового року.
Читайте також: Перевибори не мають сенсу: оприлюднено результати опитування в новому політичному сезоні
