Незмінний господар Кремля за жодних умов не відмовиться від намірів окупувати всю Україну, включаючи столицю, - заявив днями в ефірі загальнонаціонального телемарафону командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв. “Ризики наступу на Київ є, звичайно, тому що наша столиця справді перебуває в пріоритетах його (путіна - ред.) злочинних планів. Поки що накопичення ворогом сил для вторгнення не спостерігається, але що буде надалі залежатиме від путінських рішень, а також від наявності сил і коштів”, - сказав Наєв. До речі, як свідчить свіже опитування соціологів із Russian Field, близько 60% громадян країни-агресорки підтримають новий наступ на Київ, якщо про такий «завтра оголосить президент рф». Водночас 75% власників паспортів з двоголовим орлом підтримають і рішення путіна підписати мирну угоду та зупинити вторгнення в Україну.
Як запевняє вище військове керівництво нашої країни, наразі ведеться активна робота по унеможливленню повторного наступу російських загарбників на українську столицю. За словами генерала Наєва, українські військові “враховують попередній досвід ведення бойових дій на київському напрямку та роблять усе необхідне для зміцнення оборони”. А які превентивні заходи, враховуючи той факт, що ризики появи окупантів біля Києва “на біс” нікуди не зникли, ухвалює столична влада? Це та інші питання Realist.online адресував депутату Київської міської ради від фракції “Слуга народу”, першому заступнику голови комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Лілії Пашинній.
- Кабмін, як відомо, у встановлені законодавчо дедлайни подав до Верховної Ради проект бюджету на наступний рік. В той же час на столичному рівні справи дещо інші — навіть про контури фінансової “біблії” Києва наразі говорити не доводиться, хоча календарний старт 2023-го не за горами. Чому такі речі мають місце бути в умовах, коли країна, а відтак — кожен населений пункт перебувають у війні і час для планування стратегічних рішень, без перебільшення на вагу золота?
- Дійсно, станом на сьогоднішній день ми можемо предметно говорити хіба що про зміни до бюджету Києва на 2022-й, а не про проект на рік прийдешній. Це дуже погане явище, але факт залишається фактом: зміни переносяться з тижня на тиждень і так по колу. Власне, затягування розгляду цих змін унеможливлює практичну реалізацію цілої низки корисних і важливих речей, які стають заручниками деяких особистих побажань фракції, яка представляє більшість у Київраді в обличчі УДАРу (наразі більшість у Київраді має Європейська солідарність екс-президента Порошенка (31 мандат) та УДАР чинного мера Кличка — (30 “штиків” — ред.). В результаті, на превеликий жаль, чимало актуальних ініціатив так і залишаться ініціативами, оскільки рік фактично вже добігає кінця.
Коли затвердять столичний бюджет?
- Чому фракція Віталія Кличка грає у свої ж ворота, гальмуючи бюджетний процес і втілення в життя корисних, як ви кажете речей? Про які, до речі, конкретні питання йдеться, деталізуйте.
- Однією з причин, чому зміни до бюджету-2022 є заручниками ситуації, чому вони постійно переносяться і не розглядаються є питання, яке викликає сумніви та когнітивний дисонанс у багатьох депутатів Київради. Це питання стосується викупу збанкрутілого банку “Січ”. Під це рішення голоси знайти не можуть, тому шукають і шукають далі. Причому жодна притомна людина не знайде відповіді на запитання, а навіщо місту ця фінансова установа. Ми вже, нагадаю, свого часу пережили банк “Хрещатик”, коли зникло дуже багато коштів комунальних підприємств. І що? Знову на ті ж самі граблі?
Інше “бюджетно-гальмівне” питання — це виділення коштів місцевого бюджету для інших територіальних громад. В пріоритеті у нас, щоб всі зрозуміли, Чернівецька, Тернопільська області, які, на щастя, не є найбільш постраждалими від атак російських окупантів, а також громади Київщини, що дійсно потребують відновлення. В той же час місто Київ в особі мера Віталія Кличка зверталося до уряду щодо необхідності виділення коштів для відновлення столичних будівель, які постраждали внаслідок обстрілів росіян. В результаті було виділено 200 мільйонів гривень, але, на жаль, жоден об’єкт, де складність ремонту вища ніж заміна вікон, не відновлено. А зараз пропонується ці кошти віддати на інші громади. Питання: а для чого ми їх тоді брали в державному бюджеті, а як же кияни і коли їм буде відновлено житло? Якщо хтось забув, то нагадаю, що вже осінь — глибока осінь… Крім того, процедура не дозволяє здійснювати такі виплати, це так… піарний хід.
Ще одна причина, чому, м’яко кажучи, затягується бюджетне питання — це перерозподіл коштів державних субвенцій, передбачених на ремонт ряду київських вулиць (Богатирської, Глибочицької, Дмитрівської), а також заміну рейкового покриття безпосередньо у серці столиці, яке перебуває в без перебільшення жахливому стані. Так ось ці кошти пропонується перенаправити на Подільсько-Воскресенський міст. Міст, який у нас, ну дуже вже давно будується. 11 мільярдів гривень туди вже вкладено, а до завершення ще далеко. 9 млрд щонайменше цей проект ще потребує. До речі, це в нас виходить міст без початку і без кінця, оскільки він не передбачає в’їздів з обох сторін. Про що йдеться? Припускаю, що мабуть далеко-далеко не всі знають, що в сторону Поділу проектом передбачається з’їзд з чотирьох смуг у дві. Тобто навіть я, не являючись профільним спеціалістом у цій сфері, чудово розумію, що тут в нас буде виникати традиційна для столиці картина у вигляді заторів. Словом, відкритих питань по цьому кейсу і не лише - більше ніж достатньо.
- Левову частку у проекті загальнодержавного бюджету на наступний рік займають різноманітні витрати на оборонну сферу. А як саме у цій ніші рухаються справи в київському бюджеті?
- Якщо говорити про військову частку у столичному бюджеті, то тут йдеться зокрема про фінансування Територіальної оборони. До речі, проект бюджету на поточний рік не передбачав видатків саме на цю програму, але наша фракція на цьому, скажімо так, досить твердо наполягала і велика заслуга бюджетної комісії в тому, що наприкінці лютого ми проголосували “захисний” бюджет Києва, що дозволило фінансувати ТРО. Але зараз очевидно, що нам необхідно збільшувати це фінансування, тому що відповідні потреби існують.
- Коли можна буде побачити бодай проект бюджету-2023 столичного зразка?
- У кращому випадку (і так, до речі, вже історично склалося) в листопаді, не раніше.
Дітям дуже потрібне офлайн навчання
- Чи обговорюються хоча б на неформальному рівні в Київській міськраді нагальні в контексті війни питання як то укриття, тощо?
- Питання укриттів, безумовно повинно бути в числі ключових пріоритетів. І тут ми маємо говорити передусім про укриття в школах, тому що один біотуалет на школу — це, даруйте, геть не смішно, а про відра у навчальних закладах навіть соромно говорити. Цієї ганебної ситуації можна уникнути завдяки перерозподілу бюджетних коштів на ці потреби. До слова, у змінах до бюджету-2022, які поки що “зависають” це, серед іншого, також передбачено.
Хотіла б принагідно окремо зауважити, що у нас великою перемогою є те, що навчання, попри усі ризики, розпочалося в офлайн форматі. Тут можна подякувати МОУ і зокрема першому заступнику міністра освіти Андрію Вітренко, який представляє нашу політичну силу - “Слуга народу”. Зауважу, що спротив щодо офлайн навчання був і достатньо серйозний, проте я вважаю, що ми не маємо права втратити покоління... Наші діти, вдумайтесь на секунду, вже два роки поспіль навчаються дистанційно. Про те, що це формат має віз і маленький возик недоліків, гадаю, окремо говорити не варто — все й так очевидно. Дітям дуже потрібне саме офлайн навчання, яке в результаті дає зовсім іншу — набагато вищу якість освіти. Тому ми маємо прикладати максимум зусиль з тим, аби забезпечувати від “А” до “Я” навчальний процес: технічно, матеріально і так далі.
- Останніми днями киян, на превеликий жаль, знову систематично лякають сигнали повітряної тривоги. Якщо це відбувається у нічний час — одна історія, а коли в робочий - геть інша. Як ви особисто ставитеся до рішення столичної влади про те, що на час дії тривоги весь громадський транспорт має зупинятися, а люди, виходячи на вулицю, мають очікувати відбою? Де і в чому “зарита” логіка, якщо вона тут присутня?
- Абсолютно поділяю ту лавину цілком аргументованої критики, яка лунає зокрема в соцмережах стосовно цього конкретного рішення. Це ніщо інше, як банальне небажання столичної влади брати на себе відповідальність. Особисто я неодноразово підіймала цю тему, готувала і подавала відповідні звернення про недоцільність цього рішення, адже коли транспорт під час повітряної тривоги зупиняється, люди виходять і стоять на зупинці без жодного захисту. Що саме в такій ситуації ми виграємо? Нічого. А люди, до речі, можуть і під дощем стояти... Так, подібна за змістом норма діє, наприклад, в Ізраїлі, але у них на зупинках транспорту є облаштовані укриття, тому тут все відповідає щонайменше здоровому глузду. У нас же таких укриттів не має і рішення є алогічним по суті своїй.
Робота гуманітарного штабу не є прозорою
- Ви згадали про дощі, а вже незабаром, з урахуванням швидкоплинності часу у військових умовах, будемо говорити і про морози. Наскільки доречними є “страшилки”, які лунають наразі чи не з кожної праски про ймовірні колапси з опалюванням в Києві у прийдешньому сезоні?
- Передусім зауважу, що ситуація в цьому плані загалом у державі і Києві є різною. Чому? Тому що столиця фінансово забезпечена. Так, безумовно, війна внесла свої корективи і дещо зменшила доходи. Але разом з тим, з огляду на об’єктивні і суб’єктивні фактори, видатки зменшилися ще більше, тому бюджет не є розбалансованим. Секвестру жодного не було і серйозні підстави для суспільної паніки відсутні. У нас є можливості фінансово забезпечити опалювальний сезон. До речі, у змінах до бюджету-2022, про які ми вже говорили, йдеться також і про дофінансування теплокомуненерго, що забезпечить незмінність тарифів. Крім того, цілий ряд заходів з тепломодернізації теж значно покращать загальний стан. Отже, ще раз наголошую: паніка навколо опалювального сезону в Києві недоречна, але головне, щоб не виникало форсмажорів у вигляді “прильотів” російських ракет.
- До речі, про “прильоти”. І західні розвідки, і наше військове керівництво допускають повторний наступ на Київ. 24 лютого 2022 року — в день повномасштабного вторгнення столиця, будучи абсолютно не готовою, діяла в режимі нон-стоп, приймаючи рішення буквально в пожежному режимі. Чи зроблені висновки і превентивні напрацювання?
- Дійсно, 24-те лютого застало нас зненацька, адже всі до останнього сподівалися, що здоровий глузд у Кремлі переважить важко хворі імперські амбіції. Але сталося так, як сталося і відповідні гуманітарні запаси попередньо сформовані не були. Зараз все інакше — обсяг запасів значно збільшено. Разом з тим, змушена констатувати, що робота гуманітарного штабу не є, на жаль прозорою і навіть мені особисто не до кінця зрозуміла в сенсі “чистоти”. Тому питання відкритості і прозорості поки що відкрите. Що ж стосується запобіжників у сфері комунальних послуг, то тут певний прогрес справді є. Зокрема, наша фракція ініціювала перевірку електрощитових, які, уявіть собі, не ремонтувалися 17 років (!). Зараз це питання вирішується і фінансування на ремонт електрощитових і пункти обігріву також передбачені вже згаданими раніше поправками до бюджету-2022.
- Відповідаючи на попереднє запитання ви, серед іншого, зауважили, що робота столичного гуманітарного штабу, цитую, не є прозорою. Відштовхуючись від цього, питання: якими є залучення коштів іноземних держав — друзів України в столичний бюджет і як цей потік власне контролюється?
- В жодному, відомому мені документі, не відображено надходження іноземних партнерів, відповідно їх подальшу долю простежити неможливо.
Київраду об’єднує - декомунізація та українізація
- Чи залишились у минулому політичні чвари в Київраді?
- На жаль, не всіх змінила війна і наразі є певні персонажі, які переслідують власні інтереси. Це цинічно і неприпустимо. Коли ворожа орда стояла буквально під Києвом, це дуже об’єднувало нас усіх, незалежно від політичних таборів, але наразі справді є маса проблем...
До речі, закритість роботи Київради теж сприяє тому, що забудовники, наприклад, тишком-нишком демонтують окремі пам’ятники та інші архітектурні споруди. Це, безперечно, мінус в контексті відсутності як такого діалогу з громадою. Але що нас усіх точно в міськраді об’єднує — це декомунізація і максимальна українізація столиці. Хоча фракція ЄС змогла і тут виділитись та ледве не зірвали перейменування вулиці Московської на вулицю Князів Острозьких. Вони дуже хотіли перейменувати її на вулицю ЄС, так би мовити Європейського Союзу, але вкорочена назва співпадала б назвою їхньої політичної сили. Радує, що здоровий глузд у решти депутатів переміг.
Читайте також: Київ закупить квартири для переселенців: кому і на яких умовах надаватимуть житло
