Сьогодні, 21 вересня, між Україною та Росією відбувся масштабний обмін полоненими. Додому вдалося повернути 215 українських військовослужбовців. Головною угодою став обмін опального політика Віктора Медведчука, за видачу якого РФ погодилася звільнити 205 українських бійців.
Чому Володимир Путін пішов на цей крок, і що це означає для України, читайте у матеріалі Realist.online.
Читай також: Путін погодиться на обмін військовополоненими - експерт пояснив ситуацію
Про успішно проведений обмін полоненими між Україною та РФ повідомив президент Володимир Зеленський.
"Захисники й захисниці повертаються додому. Бо для нас "не кидати своїх" – це правило, а не просто слова. Ми памʼятаємо про всіх наших людей і намагаємось врятувати кожного українця. У цьому сенс України, наша сутність, цим ми відрізняємось від ворога. Ми цінуємо кожне життя! І обовʼязково зробимо все, щоб врятувати усіх, хто перебуває в російському полоні", - сказав глава держави.
Читайте також: Росіяни хотіли нас шантажувати їхніми життями: Андрій Єрмак розповів деталі операції по звільненню азовців
Обмін проведено за наступних умов:
Україна обміняла 200 наших героїв на Віктора Медведчука, і ще 5 командирів – на 55 російських полонених (без регалій).
На прохання міжнародних партнерів також було звільнено 10 іноземців-захисників України: п'ятеро громадян Великобританії, двоє громадян Сполучених Штатів Америки та по одному представнику Швеції, Хорватії та Марокко.
Зазначається, що з 215 звільнених полонених 124 – офіцери.
1.jpg)
Серед звільнених командирів:
Герой України Денис Прокопенко (Реддіс) – командир Азова
Сергій Волинський (Волина) із 36-ї бригади морської піхоти
Святослав Паламар (Азов)
Олег Хоменко (Азов)
Денис Шлега з Нацгвардії України
Герой України Євген Бова
Також повертається Катерина Поліщук (Пташка) та вагітні військовослужбовці, які перебували у полоні, - Мамонова Мар'яна, Шумовецька Яна та Черненькая Анастасія.
Зазначається, що всі п'ять командирів зараз перебувають у безпеці на території Туреччини, що стало можливим завдяки особистим домовленостям із президентом Реджепом Ердоганом.
Повернення "Азова": довгий шлях додому
З перших днів збройної агресії РФ на сході України військовослужбовці полку "Азов" були основним об'єктом демонізації для російської пропаганди. Жодна страшилка про українських "нацистів" на федеральних каналах не обходилася без згадки про бійців цього підрозділу.
Читай також: ФСБ готує теракти в Росії, щоб звинуватити "азовців": з'явилися певні факти
Героїчне утримання обложеного заводу "Азовсталь" після блокади окупантами Маріуполя стало символом опору України та продемонструвало незламність наших воїнів у нелюдських умовах.
Близько 2500 захисників Маріуполя залишалися на території заводу протягом двох місяців, незважаючи на масовані обстріли з боку окупантів, тяжкі поранення, відсутність їжі, води та медикаментів. Військовослужбовці покинули "Азовсталь" лише 20 травня за наказом військового керівництва, і того ж дня опинилися в полоні РФ.
Не дивно, що захоплення бійців "Азова" стало одним із ідеологічних тріумфів кремлівського режиму у війні з Україною. Депутати Держдуми закликали уряд не включати військовослужбовців цього підрозділу до обмінних списків, а також вимагали провести над ними "суд" з наступною стратою. У свою чергу, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляв про особисті гарантії Путіна щодо "гуманного поводження" з полоненими.
Читайте також: Погрожували відрізати частини тіла: звільнені пілоти розповіли про тортури в російському полоні
"Гарантії" глави РФ очікувано виявилися порожнім звуком. Кадри пропагандистських сюжетів із місць утримання українських військовослужбовців шокували їхніх близьких: полонені виглядали виснажено та хворобливо, а на їхніх обличчях та тілах були помітні сліди тортур.
Порушуючи Женевську конвенцію, окупанти не допускали до них міжнародних правозахисників з Комітету "Червоного Хреста", а глави "Л/ДНР" заявляли про підготовку до "трибуналу" над полоненими і виносили їм смертні вироки.
Верхом цинізму рашистів став теракт у колишній виправній колонії під Оленівкою, де утримували полонених захисників "Азовсталі". Внаслідок вибуху в бараку, куди напередодні перевели українських військовослужбовців, загинуло понад 50 наших бійців. У "ракетному обстрілі" будівлі РФ звинуватила Україну.
Протягом чотирьох місяців про стан полонених азовців не надходило майже ніяких відомостей, а їхня подальша доля була під питанням через "сакральне" значення цього підрозділу для кремлівської пропаганди.
За словами політолога, експерта з міжнародних відносин Антона Кучухідзе, Україна фактично силою повернула Путіна до ведення справ згідно Женевської конвенції, яку він постійно намагався порушити. Це ще один приклад слабкості Росії на тлі перемог України на міжнародному та військовому фронтах.
"Росіяни довго тягли час, не хотіли обмінювати командирів, особливо азовців. Вони хотіли влаштувати показове судилище над Реддісом та іншими. Загалом йшлося про обмін лише 50 наших людей, але Зеленському, а також Буданову та Єрмаку, які ретельно займалися обміном, вдалося збільшити чисельність наших до 200. Було проведено титанічну переговорну роботу. Президент вимагав конкретного результату", - зазначає експерт.
Читай також: Нова Оленівка: росіяни планують підірвати будівлю в Маріуполі, де судитимуть полонених азовців
За словами політолога, полоненим з "Азовсталі" загрожувала друга "Оленівка" або показове судилище та смертний вирок. У росіян був сценарій такого процесу і страти як мінімум для командирів "Азова".
1.jpg)
Навіщо Путіну Медведчук
Віктор Медведчук, який сьогодні став головною складовою обмінного фонду для України, пробув "у полоні" у правосуддя майже півтора роки. 21 травня 2021 року політика було поміщено під цілодобовий домашній арешт за підозрою в держзраді та замахом на розграбування національних ресурсів у Криму.
Через три дні після повномасштабного вторгнення РФ в Україну стало відомо, що Віктор Медведчук втік із-під домашнього арешту. Затримати його вдалося лише 12 квітня. З того часу він перебував під вартою. У жовтні йому оголосили про підозру у сприянні діяльності терористичної організації. Крім того, суд заарештував 154 об'єкти рухомого та нерухомого майна політика та його дружини Оксани Марченко.
На початку червня слідчі ДБР завершили досудове розслідування у справі Медведчука про держзраду (ст. 111) та порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК). За скоєні злочини йому загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
Читай також: Агресія, геноцид та тортури: розслідувати звірства Росії в Україні будуть міжнародні трибунали
За словами Антона Кучухідзе, обмін, що відбувся, має велике значення для України, адже життя і свобода військовослужбовців завжди були одним із найголовніших пріоритетів для військово-політичного керівництва країни.
"Віддавши Медведчука, Україна втратила одного зрадника і звільнила 215 героїв. Ми могли б тримати його у в'язниці 15 років, заплативши за це життями наших захисників. Але він не вартий цього. Медведчук давно перебуває під санкціями, його біографія відома всьому світу, наші спецслужби з ним попрацювали і він уже дав усі можливі свідчення слідству. Нехай РФ забирає його собі", - сказав Антон Кучухідзе у коментарі Realist.online.
Якщо мотиви України для проведення такого обміну є очевидними, то Кремль міг переслідувати відразу кілька цілей, йдучи на цей крок.
Віктор Медведчук був не просто неформальним представником президента РФ і локомотивом кремлівських інтересів в Україні, він також є кумом Володимира Путіна. Його визволення могло стати для кремлівського диктатора питанням особистих інтересів.
Читай також: ФСБ допомагала Медведчуку втекти з України: у СБУ розповіли подробиці затримання кума Путіна
Втім, у глави РФ могли бути й інші причини піти на цю угоду. За словами директора департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, на тлі військових поразок в Україні РФ шукає шляхи переговорів та заморозки конфлікту. Путіну доводиться демонструвати певну договороспроможність, щоб тримати контакт із Заходом та напрацьовувати позитивні кейси.
"На сьогоднішній день Віктор Медведчук не має для України жодної цінності. У ході слідства він надав всю необхідну інформацію про своїх "товаришів", здав усіх агентів, у тому числі "сплячих". Результатом цих показів стануть гучні затримання. Росія ж може бути зацікавлена в отриманні Медведчука, щоб призначити його "цапом-відбувайлом" за свої провали в Україні. Мабуть, він і сам не дуже радий такому звільненню", - зазначив Ігор Петренко в розмові з Realist.online.
За словами експерта, обмін, що відбувся, став результатом потужного тиску на Володимира Путіна з боку України. Залучення до процесу президента Туреччини Реджепа Ердогана, генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та інших світових лідерів дало добрий результат.
Читай також: "Плювок в обличчя ООН": представник України оцінив мобілізацію Путіна
Варто зазначити, що першим про обмін полоненими 20 вересня повідомив саме президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Політик заявив, що ця подія стане "кроком вперед".
"В Узбекистані я зустрівся з президентом Путіним, і у нас з ним відбулися дуже великі дискусії. І він насправді показує мені, що готовий покінчити з цим якнайшвидше. Це було моє враження, бо те, як зараз йдуть справи, досить проблематично; 200 заручників буде обмінено за згодою сторін. Я думаю, що буде зроблено значний крок уперед", - заявив президент Туреччини.
У тому, що РФ планує використати сьогоднішній обмін у своїх інтересах, упевнений і політичний експерт Антон Кучухідзе. За його словами, Путін все ще сподівається на ослаблення чи навіть повне зняття санкцій, тому намагається використати тему обміну полонених для впливу на Захід.
"У даному випадку в Кремлі прорахувалися. Вони поки що не зрозуміли, що лояльність Заходу для них закінчилася, і цей обмін сприймається Україною та всім світом як виконання їхніх прямих зобов'язань, а не "крок назустріч". Тому жодних поступок у відповідь вони не отримають ", - зазначає експерт.
Читай також: Байден попередив Путіна про наслідки у разі застосування ядерної чи хімічної зброї
Також наголошується, що обмін не має жодного відношення до мирних переговорів. Позиція президента Володимира Зеленського, а також усієї його команди та ЗСУ залишається незмінною: продовження контрнаступу та військова перемога України над РФ. Будь-які переговори призведуть лише до посилення позиції Росії.
Україна визнає лише один кінець цієї війни: повернення всіх територій до кордонів 1991 року.
За словами Ігоря Петренка, обмін також не пов'язаний із фейковими "референдумами", оголошеними РФ. Більше того, Володимир Путін до останнього не збирався оголошувати часткову мобілізацію та референдуми. Все змінилося, коли Кремлю терміново потрібно було перебити негатив, пов'язаний із примусом до обміну.
Реакція України та світової спільноти, однак, демонструє, що це – провальний крок. До того ж, судячи з наявної інформації, плани мобілізації будуть провалені.
"Звільнення наших територій залишається пріоритетним. Ми не визнаємо "референдуми", їх не визнає світ. Нехай Росія спробує їх провести паралельно з діяльністю наших партизанів та армії", - зазначає експерт.
Утримуючи в полоні азовців, Володимир Путін мав намір шантажувати Україну, щоб запустити процес переговорів і створити умовний "Мінськ-3", що дозволило б заморозити війну і виграти час на посилення російської армії, що посипалася. Але сьогоднішнім обміном Україна принизила главу РФ і завдала йому чергової поразки.
Тепер президент РФ змушений обмінювати людей, яких називав "нацистами" і на яких робив великі ставки у питанні шантажу, на Медведчука, який має значення (і вельми сумнівне) лише для самого Путіна.
Нагадаємо, як повідомляв раніше Realist.online, у Росії оголосили всенародну акцію протесту проти мобілізації Путіна.
