Прочитав коментарі під моїм постом щодо індивідуальної стратегії виживання.
Радий, що в мене в друзях багато розумних людей.
Але все ж, з вашого дозволу, зроблю низку зауважень.
Не робіть ключової помилки, коли на підставі спостережень за заповненими в столиці ресторанами, магазинами будтоварів і дорогими машинами на дорогах, ви приходите до висновку про якийсь розвиток.
Польові спостереження тут ілюзорні.
Знаючі люди кажуть, що в Сомалі в столиці Могадішо теж є ресторани, магазини будматеріалів і дорогі тачки на дорогах.
Особисто я завжди даю одну пораду.
Робіть висновок про ступінь розвитку країни не за рівнем життя багатих, а за рівнем життя бідних.
Не по верхніх 10% населення, а по нижніх 50%.
Верхні 10% скрізь живуть добре. В Україні - це до 3 млн осіб, переважно в Києві та Львові.
Саме вони і створюють рух, який багато хто сприймає за розвиток.
Так само, як про розвиток міста судите не за якістю ресторанів, а за кількістю і чистотою громадських туалетів.
Що мене напружує в нашому країновому прогнозі?
Демографія!!!
Я чітко розумію, що людський капітал - це нафта 21 століття.
А знаєте чому?
Якщо у 20 столітті 70% ВВП і робочих місць давала промисловість, то зараз 70% ВВП і робочих місць дає сектор послуг (про роль промисловості потрібно говорити окремо).
Але демографія взагалі байдужа нашому уряду, отже, все буде ще гірше.
Тобто на нас чекає "монгольська модель" - велика країна за площею, маленька за чисельністю, яка заробляє на експорті сировини.
Не вірте в казки про якихось азіатів і африканців, які сюди приїдуть працювати, навіть якщо в службі київського таксі ви побачили сирійця.
Я вже втомився спростовувати цю ілюзію про мігрантів. Скажу так. У цю єресь можуть вірити лише люди, не знайомі з регіональною статистикою.
Що стосується нерухомості.
Буде два мономіста: Київ і Львів.
Доти, доки ці урбацентри віджиматимуть ресурси провінції і територій із ризиком військових дій, нерухливість там зростатиме.
Тобто в середньостроковій перспективі можна грати.
Але в довгострок іти не раджу. Приплив мігрантів у два мономіста припиниться після 2030 року.
І пам'ятайте про нову специфіку нашого буття зараз.
Не важливо, які плани ми побудували щодо себе. Важливо які плани щодо нас побудували "інші".
Цю особливість буття потрібно враховувати насамперед.
