День Єдності це не тільки об’єднання українців в нашій країні та діаспорі, це також єднання з усіма нашими предками, які мали державність на території сучасної України - від першого в історії слов’янського світу державного об’єднання антів в 5-7 ст., Київської держави Русі 9-13 ст., Галицько-Волинської держави 13-14 ст., Козаччини 15-18 ст., Української державності 1917-21 рр. Це більш ніж півтора тисячна історія нашого розвитку.
Читайте також: Фінно-угорська Москва загрожує споконвічно слов'янському Києву. Рецепт лікування агресії Кремля
В часи першого слов’янського об’єднання антів на території сучасної Росії не було ні елементів державності, ні присутності слов’ян, які приходять з Польщі тільки у 8 ст. (кривичі, словене, в’ятичі). В часи Київської держави Русі, території в’ятичів та місцевих фінно-угрів в басейні річки Москва були покорені Великим князем Київським Святославом Хоробрим в 964-65 рр. В’ятичі спробували були впиратися, але під натиском київських дружинників швидко заявили про свою покору Святославу та державі Русь. Зрозуміло, що в цей час Київ (заснований у 482 р.) входив до трійки найбільших міст Європи, а саме місто Москва з’явиться тільки через 200 років, в 1147 р. завдяки старанням князя Юрія – сина Великого князя Київського Володимира Мономаха.
Та з часом, князі Московські та Володимиро-Суздальські все ближчими стають до місцевих фінно-угрів (мері, мещери) та в’ятичів, які не мирилися з пануванням Русі. Тут і християнізація закінчилася на 200 років пізніше ніж у Києві, Чернігові та Переяславі, а в 1169 р. вони спробували повністю спалити Київ та перенести політичній центр слов’ян-русів (поляни, древляни, уличі, сіверяни, тиверці, волиняни, білі хорвати) в місця де проживають слов’яни-переселенці з Польщі та автохтонні фінно-угри, які внаслідок свого внутрішнього змішання створили окремий народ – московитів/русских, який після 1238-40 рр. потрапив під пряме управління Золотої Орди. Руси ж почали жити в одній державі з литовцями – Великому князівстві Литовському, а потім і поляками – Речі Посполитій.
Після того, як Велике князівство Московське підкорило собі всі території, де проживали фінно-угри в перемішку зі слов’янами з Польщі (в’ятичі були етнічно споріднені з кривичами та словенами по слов’яно-польській лінії, а меря та мещера до мокши, чемересів, мордви, чуді, весі, іжори по фінно-угорській лінії), вибудувався слов’яно-фіно-угорській народ, який себе називав русскими, які історично дуже не любили русів, як титульний народ Русі.
На початку 17 ст. поляки за допомогою литовців та запорозьких козаків, не неодноразово хотіли захопити московський престол. Глибоко в душі вони сподівалися на вихідців з Польщі в’ятичів, та ті вже 900 років жили окремішнім життям разом з фінно-уграми, тому поляків за своїх не прийняли. Українські козаки разом з поляками та литовцями декілька разів захоплювали московський край, останній раз це зробив гетьман П.Сагайдачний в 1618 рр. Та тоді центр Москви встояв, московити відкупилися великими коштами і запорожці повернулись в Україну. А це був історичний момент для Києва, Варшави та Вільнюса покінчити з династією Романових всього після п’яти років їх правління. Та Романови встояли і вже через 40 років почали створювати великі проблеми для українців, литовців та поляків на протязі більше ніж 300 років, практично дотепер.
Тепер час українцям разом з полякам та литовцями знову об’єднати зусилля, щоб разом з вільним світом зупинити свавільну поведінку агресивної Москви.
Читайте також: "День кремлівського Сурка", або Туманне майбутнє Росії
