Для того, аби долучитися до збройної боротьби, процедура оголошення мобілізації не є головним чинником. Це лише організаційне питання, а головне - це настрої в суспільстві. Про це засвідчує, зокрема, український досвід. Готовність захищати Україну проти російської навали існувала в суспільстві задовго до оголошення загальної мобілізації. Російський/радянський досвід, до речі, свідчить про теж саме. Мій дідусь у 1942 році ще не досяг 18 років. Не бажаючи чекати повноліття, він зробив виправлення у документах, аби його нарешті залучили до армійських лав. Так він потрапив на війну і таких прикладів було багато в ті часи.
Читайте також: Йолопи в РФ вляпались у війну, яку не планували: еліти не пробачать Путіну
Наразі нам кажуть про те, що 9 травня Путін може оголосити про початок мобілізації в Росії для війни з Україною. Але, попри значну підтримку (за даними опитувань) бойових дій, що їх Росія веде в Україні, великої черги добровольців там не спостерігається.
Тож в головах у росіян немає готовності йти на війну. Їм значно комфортніше слухати Конашенкова та жалітися в соцмережах, щодо відсутності коврових бомбардувань.
Треба розуміти ще одну річ. Війну офіційно не оголошено. Але в Україні розуміють, що війна йде та діє режим воєнного часу. В Росії цього не розуміють. Пропаганда приспала це розуміння. Пропаганда каже про те, що ось-ось російська армія переможе. Ще трошки і "укропів" розженуть на Донбасі та погонять аж до Львова, візьмуть Одесу та Київ, а літаків ЗСУ вже збито більше, ніж їх взагалі було на початку війни. А тут, бац, мобілізація! А мобілізація, як казав тов.Шапошников - то і є війна. А якщо потрібна мобілізація, значить далеко не все так райдужно. Нас обдурили чи як це розуміти?
Крім того, мобілізовані солдати не мають права відмовитись від виконання завдань та розірвати контракт. Мобілізація - це є обов"язок. І це ще один важливий психологічний чинник.
Тому я передбачаю великі труднощі із виконанням мобілізаційних планів у РФ, у зв"язку з повною відсутністю мотивації у населення. Можливі також організаційні складнощі, адже мобілізація на теренах РФ не проводилася з часів Другої світової війни. Війська набрані з призовників, яких відловлювали по кущах, також будуть відповідної якості
Але певну кількість військ вони назбирають - і це дуже небезпечно для наших. Тому я б застеріг від надмірного ентузіазму, мовляв, мобілізація в Росії - це добре, тому що більше росіян утилізуємо. Утилізувати росіян будуть ті, хто потрапив на передову, а не ті, хто знаходить час, щоб про це радісно писати. Якщо втрати складатимуть 1 вмотивований українець на 5 переляканих росіян, нам від того легше не буде. М'яса та заліза в них, на жаль, набагато більше, ніж у нас. Тому - менше ейфорії, більше тверезого розрахунку.
Читайте також: Тектонічні зміни в ЄС: чого очікувати від шостого пакету санкцій проти РФ
Але президент Росії Володимир Путін завжди робив нестандартні кроки, які нам здавалися нестандартними саме тому, що він живе в паралельній реальності та у власному світі. Широкомасштабне вторгнення в Україну 24 лютого - це і є плод такої паралельної реальності. Тому зовсім не обов'язково, що 9 травня Путін оголосить мобілізацію чи війну тільки тому, що ми чекаємо від нього чогось подібного. Чому б не припустити, що в цей день Путін оголосить переможне завершення "спецоперації", "звільненння" Донбасу та "денацифікацію" південних територій України із подальшим їх приєднанням до складу Росії під егідою "Тавріческой губернії".
Отже не мобілізація і не війна, а таке собі перевертання шахової дошки із одночасною спробою самостійно вийти з гри.
Таким чином Путін може спробувати в односторонньому порядку, попри об'єктивні обставини, присудити собі перемогу у війні із фіксуванням нових кордонів, які відповідатимуть лінії фронту станом на 9 травня. Це допоможе йому зберегти обличчя перед власним оточенням та суспільством, а також спробувати приховати від населення РФ невдалий перебіг бойових дій.
А для того, щоб Україна погодилася з цією "пропозицією", нам зроблять товстий натяк на можливе використання ядерної зброї, якщо звісно ми відмовимося зарахувати Путіну перемогу та все ж таки спробуємо звільнити власні землі.
Отже, такий собі сферичний "Мінськ-3". Цей хід з боку Кремля зовсім не буде враховувати реальний розклад сил, але погодьтеся, він цілком в дусі Путіна, який тричі оголошував перемогу в Сирії, знову ж таки перебуваючи у власній реальності.
Вважайте це особистим припущенням, щодо можливих подій 9 травня. Імовірна реакція на подібній сценарій з боку української влади та іноземних партнерів - то вже інша історія.
Читайте також: Скільки триватиме війна: відповіді та сценарії перемоги України
