На 9-те травня ц.р. Володимир Путін наказав бомбардувати низку украінських міст. Найбільше постраждала Одеса, яка за героїчну оборону від фашистського агресора у роки Другої світової війни отримала високе звання міста-героя. Знову Одеса бореться з агресором, але вже з новонародженим російським фашизмом. Його глава - кремлівський вождь на Красній площі заявив, що прийшов час для боротьби з неонацизмом. І це точно.
Читайте також: Україні потрібен День перемоги над брехнею "болотної цивілізації" московитів
Рашисти стали загрозою вільнолюбивій Європі, і Україна знову, як в 1941 році першою приймає на себе тяжкий удар, але цього разу від московських фашистів. Вони зараз, як і в 1933 р., марширують на військових парадах зі своїм новим фашистським символом Z - Zло, з яким щоденно жорстоко бомбардують Киів, Харків, Львів, Чернігів, повністю знищили Маріуполь та Волноваху, Бородянку і Охтирку та погрожують усьому світові своєю військовою міццю, але не можуть здолати Україну.
9-го травня ц.р. місто-герой Одесу відвідали голова Європейської Ради Шарль Мішель та український прем’єр Денис Шмигаль. Через ракетний обстріл з боку московських фашистів з території окупованого російськими військами у 2014 р. українського Криму, вони мусили сховатися у бомбосховищі. Така от лінія життя українців на День перемоги над гітлерівським нацизмом.
Як мені сказала моя стара ненька, яка пережила страхіття Другоі світовоі війни: "Zло знову повернулося, і не зрозуміло коли було гірше, 80 років тому, чи зараз". Це справжня оцінка повного вигадок виступу Володимира Путіна на Красній площі і армії Vандалів, що урочисто промарширувала Москвою, як новою світовою столицею відвертої брехні і віроломної агресії.
Але 9-е травня мало для України і другу, світлу сторону. Президент США Джо Байден підписав закон S.3522 про ленд-ліз та захист демократії в Україні. Це перший раз після 77-и років, коли США фінансово підтримували країни антифашистської коаліції окремою програмою під час найтяжчих боїв у 1941-45 рр. Тоді країни антифашистської коаліції отримали військово-технічну допомогу в об’ємі сьогоднішніх 700 млрд. дол., що мала вирішальний вплив на поразку гітлерівськоі Німеччини.
Зараз Україна, яка бореться з російським фашизмом, отримає допомогу на 40 млрд. дол. Це будуть нові озброєння, підтримка економічного розвитку та фінансової консолідації, розмінування і гуманітарна допомога. Сьогоднішні вороги світовоі демократії з Москви досить сильні, але їх чекає поразка як Гітлера та його оточення у 1945 р. В Україні має бути ще один День перемоги над фашизмом.
Читайте також: Перемогти неонацизм: коло історії боротьби з фашизмом знову замкнулося на Україні
Цікаво, що в Радянському Союзі День перемоги відзначали в 1945, 1946 та 1947 роках. Потім, рішенням радянського уряду святкування скасували. Вийшло, що коли військові ветерани повернулися додому, тоді радянські люди дізналися, що військове керівництво на чолі зі Сталіним та маршалом Жуковим отримувало перемоги виключно ціною великих людських втрат. Багато пізніше ми дізналися, що радянських бійців у боях загинуло втричі більше ніж воїнів Вермахту. Гітлерівська Німеччина, яка воювала з усією Європою втратила 7,5 млн. осіб, тоді як СРСР 26,5 млн., з яких 14,3 млн. українців. Більше втратив тільки Китай-15,5 млн.
Тоді у час відзначення Дня перемоги військові ветерани та цивільні особи після того, як випивали на якусь чарку більше, починали проклинати радянське керівництво. Окремо були незадоволені військові інваліди, яких було 10 млн. Звичайно, що за кожне антирадянське слово тоді могли заарештувати або навіть розстріляти НКВД-исти. Але тоді треба було одномоментно заарештувати декілька мільйонів людей, що було неможливим. І тільки коли повмирали військові інваліди від нестерпного, в умовах СРСР, життя, у 1965 році знову дозволили всенародно відзначати День перемоги і проводити паради.
Зараз в Україні загинуло 26 тисяч солдат РФ, а значить ще втричі більше російських поранених. Москву чекає тяжкий момент повернення російських бійців і тоді буде встановлено момент істини щодо цієї агресивної війни, яку розпочав Кремль. Путін готовий на великі людські жертви, щоб перемогти у війні, але завжди існує лінія терпіння щодо кількості вбитих. Росія, схоже, ще цю лінію не перетнула, та коли це станеться, вождя кремлівської зграї чекає кривава відповідальність. Можливо, навіть, не буде потрібним Міжнародний суд за військові злочини.
Читайте також: Кінець режиму "в кольорі": що показав "парад ганьби" на Красній площі
