В суспільстві та серед політиків існують побоювання щодо можливих наслідків ратифікації Римського статуту. Чи має цей крок більше переваг, ніж ризиків, і є чи є він необхідним для забезпечення справедливості та підвищення міжнародного авторитету України?
Почнемо з матчастини. Римський статут — це міжнародний договір, який створив Міжнародний кримінальний суд (МКС), що діє в Гаазі. Статут був прийнятий на дипломатичній конференції 17 липня 1998 року та набув чинності 1 липня 2002 року, після того, як його ратифікувала 60-та держава.
Основні положення Римського статуту включають:
Юрисдикція МКС: суд має юрисдикцію щодо таких злочинів, як геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин агресії. Він може розслідувати ці злочини, якщо вони були вчинені на території держави-учасниці, громадянином держави-учасниці або якщо злочин передано до МКС Радою Безпеки ООН.
Комплементарність: МКС діє як додатковий судовий орган до національних судів. Це означає, що Суд може втручатися тільки тоді, коли національні суди не бажають або не можуть ефективно переслідувати справу.
Захист прав людини: Римський статут містить положення щодо захисту підозрюваних і обвинувачених, включаючи право на справедливий судовий розгляд, презумпцію невинуватості та право на захист.
Ключові органи МКС: основними органами МКС є Прокуратура, яка займається розслідуванням і порушенням справ; Судові палати, які розглядають справи; і Канцелярія, що забезпечує адміністративну підтримку.
Україна підписала Римський статут у 2000 році, але поки що не ратифікувала його. Проте Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, вчинених на її території, що дозволило Суду розслідувати події, пов'язані з війною росії проти України.
Тепер щодо розвінчування міфів навколо ратифікації Римського статуту. Ратифікація Римського статуту є не лише моральним обов’язком, але й міжнародним зобов’язанням України. Угода про асоціацію з Європейським Союзом, підписана Україною, містить чіткі вимоги щодо ратифікації Римського статуту. Ці умови не є унікальними для України; всі держави-члени ЄС зобов’язані виконати ці вимоги. Невиконання цього зобов’язання може негативно вплинути на відносини України з ЄС і поставити під загрозу подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.
Прикладом важливості ратифікації є ситуація в Грузії після війни з Росією у 2008 році. Грузія, яка ратифікувала Римський статут, отримала можливість звернутися до Міжнародного кримінального суду (МКС) для розслідування воєнних злочинів на своїй території. Завдяки цьому Грузія мала доступ до всіх прав і можливостей, передбачених МКС, включаючи активну участь у розслідуванні. Це стало важливим кроком для досягнення справедливості. У 2022 році МКС видав ордери на арешт трьох осіб, пов'язаних з подіями в Південній Осетії, що підкреслює важливість цього інструменту для країн, які стикаються з агресією. Певен, що ситуація з цим розслідуванням була б іншою, якби не проросійський розворот грузинських еліт.
Російська агресія проти України супроводжується численними воєнними злочинами, які мають бути належним чином розслідувані та покарані. Ратифікація Римського статуту дозволить Україні не лише вимагати від Міжнародного кримінального суду (МКС) принциповості у розслідуванні цих злочинів, але й розділити з іншими державами відповідальність за дотримання принципів міжнародного права. Це значно підсилить позиції України на міжнародній арені та сприятиме встановленню справедливості.
Успішним прикладом ефективної роботи МКС є розслідування злочинів у Дарфурі (Судан). Хоча Суд не має власної поліції, він домігся видання ордерів на арешт декількох високопосадовців, включаючи президента Омара аль-Башира, звинуваченого у геноциді та злочинах проти людяності. Це демонструє, що, ратифікувавши Римський статут, Україна зможе ефективніше залучати міжнародну спільноту до притягнення до відповідальності тих, хто стоїть за воєнними злочинами.
Україна, ратифікувавши Римський статут, отримає можливість активно впливати на роботу МКС. Це включає участь в Асамблеї держав-учасниць, право голосувати за кандидатури суддів і прокурорів, ініціювати розгляд справ, а також брати участь у розподілі бюджету Суду. Ці права дадуть Україні можливість лобіювати власні інтереси та впливати на ключові рішення, що приймаються на міжнародному рівні.
Ратифікація Римського статуту підвищить шанси українських громадян, які постраждали від російської агресії, отримати компенсації. МКС має спеціальний Цільовий фонд для постраждалих, доступ до якого буде значно спрощений після ратифікації статуту Україною. Це стане вагомою підтримкою для жертв воєнних злочинів, сприяючи відновленню справедливості. Ефективним прикладом роботи Цільового фонду МКС є допомога жертвам геноциду в Руанді. Фонд виділяв кошти на підтримку тисячам постраждалих, що значно сприяло їхньому відновленню та реабілітації. Подібний механізм міг би стати важливим для підтримки українців, які постраждали від воєнних дій росії.
Серед побоювань щодо ратифікації Римського статуту домінує думка про можливі ризики переслідування українських військових. Проте, ці страхи є перебільшеними. Україна вже визнала юрисдикцію МКС, що означає, що МКС вже зараз може розслідувати злочини, скоєні українськими громадянами. Проте ратифікація з заявою за ст. 124 Римського статуту надасть Україні додатковий захист: протягом семи років після ратифікації МКС не матиме юрисдикції щодо воєнних злочинів, вчинених українськими громадянами. Це значно зменшить ризики для українських військових та підвищить їхню правову захищеність. Досвід інших країн показує, що підписання Римського статуту не призводить до автоматичного переслідування військових. Наприклад, у випадку з Великобританією, попри численні операції за кордоном, випадки переслідування британських військових залишаються поодинокими та здебільшого обумовлені масштабними розслідуваннями щодо серйозних порушень міжнародного гуманітарного права.
Тож ратифікація Римського статуту є стратегічно важливим кроком для України, який сприятиме зміцненню міжнародного правопорядку, забезпеченню справедливості для жертв російської агресії, а також підвищить захист українських військових. Відмова від ратифікації ставить під сумнів міжнародні зобов’язання України та може зашкодити її репутації на міжнародній арені. Тому ратифікація Римського статуту повинна стати одним із пріоритетних завдань української зовнішньої та внутрішньої політики.
