Тиждень, що минув, навряд чи можна назвати марудним та нудним з політичної точки зору. Як завжди наша влада постаралася зробити все, щоб суспільство приголомшено намагалося зрозуміти: це такий жарт, чи справжні плани влади на майбутнє. А до цього додалося палке обговорення української футбольної форми на Євро-2020 та електронні нововведення в нашій країні, де навіть покриття для мобільних операторів не скрізь вистачає, не те що мобільного інтернету.
Realist.online зібрав найважливіші теми тижня, що минув.
Футбольний скандал
В п’ятницю матчем збірних Туреччини й Італії відкрився чемпіонат Європи з футболу, який цього року носить парадоксальну назву Євро-2020. Нагадаємо, що турнір справді мав відбутися торік, але був перенесений через ситуацію з коронавірусом.
Хай там як, для України перший тиждень чемпіонату ознаменувався не перемогами на полі, а політичним протистоянням. Все почалося з презентації нової форми української збірної. Відтепер на ній розміщена мапа України (зрозуміло ж, включно з Кримом) і гасла “Слава Україні” - на спині і “Героям слава” - на комірці.
Посольство США в Україні схвалило новий дизайн, а от у російської влади він викликав неабияке роздратування. 8 червня Російський футбольний союз направив офіційний лист до УЄФА, в якому наголосив, що футбол не можна змішувати з політикою і така форма створює негативний “прецедент”.
Футбольна асоціація раніше без проблем схвалила нову форму, .але після листа переоцінила своє ставлення” і зажадала від України прибрати з футболок слова “Героям слава”. Нібито “Слава Україні” саме по собі може бути нейтральним виразом, а от в поєднанні другим має виразний “політичний та мілітаристичний підтекст”. При цьому, до мапи України, яка напевно і дратувала РФ найбільше, претензій висловлено не було.
Українська асоціація футболу намагається обійти заборону, затвердивши “Слава Україні - Героям слава” офіційним футбольним символом України. Юристи УАФ продовжують вести з УЄФА перемовини з цього приводу. Якими буде їхній результат ми побачимо вже 13 червня, коли Україна гратиме перший свій матч зі збірною Нідерландів.
Розмова з Байденом
Менш помітним, але більш вагомим інфоприводом стала розмова Володимира Зеленського з Президентом США Джо Байденом. Причиною уваги до цієї досить протокольної події став політичний контекст.
В травні Сполучені Штати оголосили про відмову від санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG, яка є оператором недобудованого російського газопроводу “Північний потік” 2. На думку американців, на етапі, коли газопровод готовий на 95%, такі санкції є вже непродуктивними і шкодять американським національним інтересам. Експерти вважають, що мова тут іде про бажання адміністрації Байдена зберегти гарні стосунки з Німеччиною - одним з ключових союзників по НАТО.
Зеленський у відповідь заявив, що він “здивований” рішенням Байдена, і очікує від Америки реальних кроків на підтримку України, зокрема, надання плану дій щодо членства в НАТО.
Ще одна чутлива тема - зустріч Байдена з Путіним, яка має відбудеться 16 червня у Женеві. Очікується, що на ній будуть широко обговорювати українські питання. За даними видання Axios, Зеленського планували запросити в Білий дім напередодні саміту, щоб уточнити деякі чутливі моменти, але запрошення скасували через рішення Банкової “зачистити” в обхід процедури керівництво НАК Нафтогаз.
Саме на цьому фоні 7 червня відбулася телефонна розмова президентів України і США, яка тривала близько години. Якими були її результати?
Зеленський все ж отримав запрошення до Вашингтону, щоправда, вже на липень.
Щодо іншого оцінки різняться. Скажімо, в Офісі Президента заявили, що Байден наголосив на “важливості надання Українській державі Плану дій щодо членства в Альянсі”, що саме по собі виглядає як вагоме зрушення у політиці Штатів щодо України.
Однак, у американській адміністрації таке формулювання заперечили, і зрештою новину виправили на “Байден запевнив, що позиція України обов’язково буде врахована під час обговорення стратегічних питань у НАТО”.
Президент Зеленський тим часом наголосив, що “слова – не важливі, а важливі конкретні вчинки” і загалом основою української безпеки має бути не якесь там НАТО, а ефективна реформа Збройних сил.
Загалом, підсумки тижня для українсько-американських стосунків можна оцінити, як помірно негативні. Лишається сподіватися, що описані події не вплинуть на твердість позиції Штатів на перемовинах у Женеві.
Мільярд дерев
Нарівні з реальними реформами, не обійшлося і без політичних прожектів. Якщо минулого разу Президент Зеленський приголомшив громадськість планами побудови особистого університету, на цьому тижні він присвятив увагу темі екології.
Плани від цього звісно ж не стали менш наполеонівськими. Виступаючи на форумі “Україна 30. Екологія” Зеленський озвучив деталі нового проєкту з нескромною назвою “Зелена країна”. Зокрема, він передбачає збільшення площі лісів на мільйон гектарів, а для цього слід в найближчі 3 роки висадити мільярд дерев (тобто, близько 300 мільйонів на рік).
За словами міністра екології Р. Абрамовського, бюджет проєкту складатиме близько 2 млрд гривень, які будуть отримані в першу чергу від власної господарської діяльності лісових господарств, підпорядкованих Держлісгоспу. Для цього слід мінімізувати корупційні схеми, які існують в галузі, зокрема, незаконну заготівлю деревини під виглядом “санітарних рубок”.
Дендрологи вважають, що показник в мільярд дерев є досяжним. Скажімо, в 2020 році було посаджено близько 280 млн. Однак, самого факту посадки ще недостатньо, бо за садженцями слід доглядати. Крім того, має бути ретельно продумана стратегія, які саме види і на яких територіях висаджувати, щоб не порушити баланс в екосистемі.
Розкол у “Голосі”
З політичними викликами на тижні зіткнулася не лише влада, але і парламентська опозиція в особі партії “Голос”. Системні проблеми в політсили почалися ще в 2020 році, після відходу з політики її засновника Святослава Вакарчука. Одним з наслідків цього рішення стало катастрофічне падіння виборчого рейтингу сили. Водночас, у парламентській фракції “Голос” намітився розкол.
Вперше про нього стало відомо ще в березні, коли нардеп Ярослав Юрчишин написав, що його з деякими колегами збираються виключити з партії. Офіційною причиною для цього нібито стала підтримка частиною фракції рішення про направлення провладного законопроекту про НАБУ до Конституційного суду. На думку політради, це завдало суттєвої школи іміджу “Голосу”.
Неофіційно ж тоді говорили, що причиною могла стати участь Юрчишина та інших нардепів в акції протесту проти ув’язнення Сергія Стерненка, в ході якої постраждала будівля Офісу Президента. Втім, у партії одразу ж спростували, що планують будь-кого виключати.
Вже тоді у рядах голосу намітився розкол. “Група Юрчишина”, до якої за різними підрахунками входить близько 10 народних депутатів, почала все різкіше виступати проти керівництва партії в особі її нової лідерки Кіри Рудик та голови фракції Ярослава Железняка, яких звинувачували в авторитаризмі і підкилимних домовленостях з владою.
Паралельно з цим розгорнулася боротьба в регіональних осередках, від керівництва якими почали усувати людей нелояльних Рудик.
На цьому тижні в драмі відбувся черговий поворот. Каталізатором стало рішення шоумена Сергія Притули - який після відходу Вакарчука претендував на роль публічного обличчя партії - скласти партійний квиток.
Своє рішення він пояснив тим, що завдяки діям нового керівництва, партія “віддалилась від початкових засад настільки далеко, що можна констатувати точку неповернення”.
В керівництві політсили на це відреагували досить агресивно, заявивши, що особисті амбіції Притули очолити партію стали на заваді спільній справі.
Але партійна опозиція досить швидко дала зрозуміти, що справа не в Притулі. За словами Юрчишина, “партія вичерпала себе”, а дії керівництва свідчать про узурпацію влади. Незгодні з таким розвитком подій обговорюють можливість вийти з її лав. Зокрема, мова йде про нардепів Соломію Бобровська, Галину Васильченко, Юлію Клименко, Романа Лозинського, Наталю Піпу, Ольгу Стефанішину, Олександру Устинову, Володимира Цабаля, Андрія Шараскіна.
Одночасно з цим, бунт піднявся і в регіонах. Чернівецький осередок закликав виключити Кіру Рудик з партії, а Вінницький майже в повному складі склав партійні квитки.
Можна констатувати, що “Голос” знаходиться у стані системної кризи, з якого вийти партії буде складно. Втім, якою б не була розв’язка, вона навряд вплине на рейтинг політсили, який знаходиться на межі статистичної похибки.
Електронні лікарняні і електронні трудові
Якби не скандали, тиждень міг би пройти під знаком діджиталізації. З 10 червня в Україні запрацювали електронні лікарняні.Перший такий документ створив сам міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко спільно з лікарем Київської міської клінічної лікарні №7. До 1 вересня триватиме “пілотна” стадія, коли електронні і паперові лікарняні можуть видаватися на рівних засадах, але ймовірно, що лікарі захочуть швидше перейти на нову технологію. Причина банальна - дефіцит паперових бланків, які не змогли закупити вчасно через проблеми з тендером.
Відтепер лікар буде формувати висновок про непрацездатність, який будуть передавати напряму до Пенсійного фонду. При цьому у Фонді не будуть знати точний діагноз пацієнта, а лише категорію такого висновку. Всього їх 10 - зокрема,
-хвороба або травма;
-догляд за хворою дитиною;
-догляд за хворим родичем, тощо.
На основі цієї інформації буде створено запис в електронному реєстрі листків непрацездатності, який може переглянути сам хворий або його роботодавець.
Із позитивних моментів - відтепер лікарняні не потрібно “закривати”, їхній термін спливатиме автоматично. Також, віднині їх не можна буде за гроші оформлювати заднім числом, а роботодавець чітко бачитиме, що його працівник хворіє.
Інше нововведення - електронні трудові книжки. З 10 червня всі записи про працевлаштування можна вносити напряму до реєстру застрахованих осіб, а ведення паперових книжок стає необов’язковим. В найближчі 5 років всі записи з таких книжок мають бути внесені роботодавцем або працівником до реєстру. Зробити це можна, завантаживши скан-копію документу через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду.
У випадку, якщо в реєстрі є повна інформація про стаж, пенсія за віком буде призначатися автоматично, без звернення з боку застрахованої особи.
