До кінця не зрозуміло, що мав на увазі президент США Д. Байден, коли заявив, що завчасно повідомив українського президента про майбутню російську агресію на Україну, але той начебто мало що зробив. Але заради справедливості давайте все розглянемо по порядку.
Читайте також: Українська ганьба російського "Термінатора": суперзброя Кремля виявилася мотлохом
Початок російської військової агресії на Україну показав, що Київ з обмеженою кількістю воїнів та озброєнь зумів встояти і відбити могутній напад військ РФ. За два тижні до війни більшість українських воїнів покинула казарми начебто для участі в маневрах, а в багатьох місцях замість переміщеної військової техніки були поставлені макети. Так що у перші дні війни росіяни бомбардували порожні місця, а в інших місцях неочікувано для них з’явилася технічно оснащена украінська армія. Так що у перші десять днів війни російська армія мала величезні втрати через дезінформацію навіть власної розвідки про місця розташування украінських військ.
По-друге, перед самим початком війни Україна прийняла поправки до Закону про територіальну оборону, що дозволило вже в перший день війни озброїти сто тисяч цивільних осіб, головним чином, військових ветеранів, які раніше воювали на Донбасі. Сто тисяч підготовлених до сучасної війни осіб і знову таки російські окупанти не очікували побачити таку серйозну підтримку українським Збройним силам вже в перші дні жорстоких битв.
Що було не зовсім для України очікувано, так це рішення Білорусі так низько і супротив своїх попередніх серйозних обіцянок Києву, пустити через свою територію російські війська для нападу на Україну. Від північних передмість Києва до білоруського кордону всього 120 км. Саме з цього боку пішло у напад одне велике російське збройне угруповання зі знаками V - Vандали. Тому війська РФ вже у перший день війни опинилися на околицях української столиці.
Але не знав російський Генштаб, що у північних передмістях Києва оселилося багато українських ветеранів, які воювали на Донбасі і отримали від держави земельні ділянки для будівництва власних будинків чи ведення сільськогосподарської діяльності. Багато їх було якраз у Бучі та Ірпені - на північному напрямку наступу на Київ, де і застрягли російські війська. Ці ветерани вже в перший день війни стали на допомогу українським Збройним силам, що дозволило запобігти бліцкригу на найнебезпечнішому для Києва напрямку.
Український уряд відкрито не підтримав публічно висловлену американцями інформацію про швидкий у часі російський напад на Україну. У такий спосіб вдалося запобігти паніки та від’їзду частини населення ще до початку війни. Вже б тоді ми фіксували падіння промислового виробництва і поширення політичної депресії.
Читайте також: Неповні санкції ЄС: чому українці є небезпечними для Кремля та його посіпак у Європі
З іншого боку, Москва невпинно шукала casus belli - привід для початку війни, а українська сторона демонструвала, що не проводить підготовку до воєнних дій, які російська пропаганда так бажала використати як начебто підготовку України для нападу на окуповану росіянами частину Донбасу.
Кремль у перші дні війни хотів використати саме це для виправдання своєї агресії, але ніхто у світі цьому вже не повірив. З перших годин російської інвазіі на Україну світове співтовариство розпізнало, хто є агресором, а хто жертвою нападу. Залишається тільки на совісті Вашингтону, що при таких обставинах президент США, маючи дані розвідки, не пішов у дипломатичний наступ для запобігання кривавого сценарію. Можливо, треба було інакше прийняти в Брюсселі спецпредставника Москви - заступника міністра закордонних справ Рябкова, який прибув з пропозиціями щодо стратегічних озброєнь та безпекової ситуаціі в Європі.
Його США та союзники просто відшили, хоча розуміли, що дали в руки російської пропаганди аргумент, який Росія бажала отримати, що хотіла з Заходом домовленостей, а їй просто відмовили, тому РФ вимушена була піти військовим походом проти Брюсселю, а насправді проти України.
Американські розвідники перші ознаки великого військового наступу на Україну побачили ще в середині літа минулого року. На початку вересня це все стало куди виразніше, ніж просто ознаки. Швидкий і неорганізований вихід американських сил з Афганістану показав слабкість американської військової стратегії, а саміт Кримської платформи в Києві навпаки рішучість України разом зі своїми європейськими партнерами та демократичним світом поставити питання повернення Росією окупованого півострова на міжнародний порядок денний. Схоже, що це тільки більше переконало Кремль у необхідності швидшого початку війни.
Читайте також: Дехто в Європі постійно забуває про історичне значення України
Третього листопада минулого року директор ЦРУ Бернс побував у Москві і його розмови з російськими колегами тільки більше переконали про підготовку РФ нападу на Україну. Про це він повідомив політичне керівництво країни, а потім своїх найближчих союзників в Європі та Україну. Перший термін російського нападу передбачав початок-середину січня 2022 р., потім середину-кінець січня 2022 р., а пізніше початок лютого, а потім середину лютого ц.р.
Ще 21 листопада минулого року керівник військової розвідки України публічно заявив, що Москва готує військовий напад на Україну наприкінці січня-початку лютого наступного року. Схоже, що росіяни змістили строки свого нападу через прохання Пекіну не розпочинати війну, поки не закінчаться 20-го лютого зимові Олімпійські ігри, що проходили в Китаї. Цікаво, що французькі розвідники інформували Макрона, що війни не буде, а ЦРУ сигналізувало Байдену, що війна протриває три-чотири дні.
Москва ще у квітні офіційно оголосила, що захопить увесь Донбас до початку травня ц.р., а це далеко не так. Так що знову не ясно, про що міркував американський президент, коли дав заяву, що своєчасно інформував Володимира Зеленського про війну, що наближалася з Росією, крім того, що українці зуміли дати рішучий опір російській інвазіі.
Читайте також: Європі час чистити зброю: в РФ офіційно заявили про наміри створити імперію
