Я вам зараз одну річ скажу – тільки ви не ображайтесь. Знаєте, чому США з таким піднесенням та в таких масштабах почали підтримувати Україну? Спробую пояснити... Допомогти Україні вистояти та перемогти Імперію зла – це одна історія. Але є інша історія – суто американська.
Читайте також: У США ухвалили закон про ленд-ліз для України
Як не крути, Вашингтон добряче підмочив свій імідж Афганістаном. Влити туди щонайменше 50 млрд доларів (а то й набагато більше), а у відповідь отримати великий пшик - дуже болісний удар по самолюбству американської влади.
На початку російського вторгнення особливо рятувати ніхто не кинувся - так, чисто формально попереджали, наставляли, співчували...
А потім побачили, що українці – не афганці (при всій повазі до останніх). Вони (в сенсі ми), навіть усупереч певним прорахункам зеленої влади, вчепилися зубами в кожен метр української землі і почали кусати російського ведмедя - з кожним днем все болючіше.
І тоді Білий дім побачив, що він може ефектно реабілітуватися за Афган, поставивши на жовто-синє. Грошей у нього вистачає - був би толк, бо другого провалу йому не вибачать самі американці.
У разі успіху Вашингтон вбиває одразу кілька зайців:
- знекровлює військовий та економічний потенціал Росії – раз;
- під загрозою санкцій змушує відвернутися від неї Китай та розриває між ними основні виробничі ланцюжки – два;
- перетягує він економічне співробітництво з Індією - країною, яка раніше переважно орієнтувалася росію - три;
- замикає на себе левову частину постачання природного газу в ЄС - чотири;
- стає світовим лідером у модернізації військово-промислового комплексу – п'ять.
Можу ще написати шість-сім-вісім, але й цього достатньо.
Читайте також: Закон про ленд-ліз від США: яку техніку та озброєння може отримати Україна
Але найголовніше - зробивши ставку на мотивованих українців, створює новий прецедент успішної держави. Перемігши ядерну мавпу завдяки, в основному, американській військовій та економічній допомозі. При цьому зруйнувавши імідж "непереможної російської армії".
Як результат: створення на кордоні російсько-китайського конгломерату буферного (а куди від цього подітися?), але держави, яка міцно стоїть на ногах. Сильного в економічному та військовому відношенні, а також того, хто має у своєму бекграунді перемогу над нафтогазовобрильянтовою бензоколонкою. Держави, яке ще 3 місяці тому майже весь світ був готовий за умовчанням віддати у сферу впливу Москви. Але лише на власні очі побачивши можливості українців, здивовано піднявши брову і щелепу, що відвисла, сказав: "А ці хлопці дорогого стоять!"
Тому підтримувати Україну слідом за Штатами, що рятують свій імідж, зараз кинулися всі, кому не ліньки - це стало модним, престижним, трендовим.
А все завдяки тому, що ми, на відміну від зброду, який називає себе росіянами – нація! Яка розпочиналася двадцятьма відсотками пасіонарів від усього населення України, а зараз перевалила за 80% і прагне ста.
Я б на таких точно поставив! Ось дядечко Сем і ставить. Причому по-крупному.
Читайте також: Ракетні удари РФ втратили сенс: відповідь України значно ефективніша
