Кандидати в союзники: що дасть Україні вступ до ЄС
Політика

Кандидати в союзники: що дасть Україні вступ до ЄС

12 квiтня 2022 | 07:17

У п'ятницю, 8 квітня, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн передала президентові України Володимиру Зеленському так званий "опитувальник" – індивідуальну анкету, заповнення якої передує отриманню країною статусу кандидата-члена ЄС. На думку посла Європейського Союзу в Україні Матті Маасікаса, це може статися вже в червні 2022 року.

Realist.online звернувся до політичних експертів, щоб з'ясувати, коли Україна може стати членом ЄС, і які преференції нам це дасть.

Читайте також: Ленд-ліз та нафтогазове ембарго: що допоможе Україні перемогти рашистів

Прогнози на вступ

Курс на євроінтеграцію Україна взяла ще далекого 2004-го року. Упродовж останніх 18 років європейські еліти регулярно знаходили нові аргументи проти прийняття нас до ЄС. Наразі Європейський Союз вперше демонструє зацікавленість в інтеграції України, приймаючи безпрецедентні рішення для прискорення цього процесу.

Так, за словами Урсули фон дер Ляйєн, до України застосували особливий підхід: "опитувальник" розділили на дві частини, залишивши лише критично важливі питання, необхідні для висновку про статус кандидата. Для порівняння: документ, виданий Боснії та Герцеговині, налічував 400 сторінок, для Києва ж його скоротили до 40 сторінок. Передбачається, що частину відповідей єврокомісія візьме зі старих звітів про Україну, що також стане безпрецедентним заходом щодо прискорення процесу, пише "Європейська Правда".

Рішення про статус кандидата Євросоюз може ухвалити на саміті, який пройде вже у червні цього року, вважає посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас. При цьому він зазначив, що жоден із кроків, пов'язаних із розширенням ЄС, не є легким чи швидким: уявити, що Україна увійде до ЄС вже за рік після набуття статусу кандидата, неможливо, заявив він в інтерв'ю естонській газеті Postimees.

Водночас, за словами Маасікаса, процес, що почався, є величезним стрибком у євроінтеграційних прагненнях України: ще два місяці тому надання кандидатського статусу Україні не обговорювалося зовсім, оскільки деякі члени Євросоюзу вважали, що про це "безглуздо навіть говорити".

Читайте також: Україна отримала від ЄС 120 млн. євро: куди їх направлять

Очевидно, що поштовхом до таких разючих змін стала війна, розпочата Росією. Можливо, європейці змінили свою думку, спостерігаючи за тим, як мужньо українці відстоюють свою свободу, яка є головною європейською цінністю. Водночас, історія з "опитувальником" може виявитися лише гарним дипломатичним жестом, спрямованим на підтримку України та демонстрацію консолідації Заходу проти РФ.

У будь-якому разі, крига рушила – черговий крок на шляху України до Євросоюзу зроблено. За словами політолога, голови аналітичного центру "Третій сектор" Андрія Золотарьова, процес євроінтеграції прискорила не лише російська агресія, а й грамотна робота української дипломатії.

"Отримання статусу кандидата – це вже конкретика, дорожня карта щодо вступу у середньостроковій перспективі. Якщо у червні ми отримаємо статус, це стане найсерйознішою зовнішньополітичною перемогою Володимира Зеленського", – каже експерт.

Читайте також: Україна вступила до мовного простору ЄС: що це означає

Ставши кандидатом на вступ, Україна опиниться за три кроки від членства в ЄС.

Серед них:

  • проведення та завершення переговорів щодо всіх пунктів відповідності країни європейському законодавству, європейським нормам та щодо зняття заперечень з боку вже діючих членів ЄС;
  • доведення економічних та інших показників країни до європейського рівня;
  • проведення референдуму щодо членства в ЄС.

У кожному окремому випадку потрібна різна кількість часу для проходження всіх етапів євроінтеграції. Наприклад, Фінляндія подала заявку на вступ 1991 року, а вже 1995-го стала членом ЄС. У той же час, переговори про вступ до Євросоюзу Туреччини тривають майже 20 років.

За словами голови Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, вже зараз можна сказати, що процес вступу України до ЄС не має аналогів в історії. Тому надалі все залежатиме від доброї волі країн-членів ЄС та наших кроків назустріч інтеграції.

"Перешкоджати нашому вступу теоретично може Угорщина та Франція, у разі перемоги на виборах Марін Ле Пен. Поки що відкрито про це ніхто не заявляв. Але навіть якщо це станеться, думаю, інші члени ЄС знайдуть політичні та економічні аргументи, щоб у результаті дійти консенсусу ", - каже експерт.

Читайте також: Україна зламала всі "договорняки" Заходу та РФ, а ВСУ поставлять крапку – інтерв'ю з Миколою Катеринчуком

Преференції

Після подання Україною заявки на членство в ЄС Центр протидії дезінформації при РНБО України перерахував основні переваги країни-члена Євросоюзу.

Серед них:

  • кордони без бар'єрів: у більшості країн на кордонах не перевіряють паспорти;
  • посилення прав споживачів. На якість нових доріг та аеропортів можна буде поскаржитися до Комісії європейського парламенту;
  • з'явиться більше товарів за доступними цінами;
  • доступ до якісної європейської освіти;
  • імпульс для секторального співробітництва.

Говорячи про економічні перспективи євроінтеграції, варто зазначити, що Україна почне отримувати відчутну фінансову підтримку від Європи, ще будучи кандидатом на вступ до ЄС.

Зокрема йдеться про доступ до структурних фондів Євросоюзу. Країна-кандидат може претендувати на 10-12 млрд євро на рік на підвищення рівня життя та фінансування реформ.

Крім того, статус кандидата дасть нам можливість отримання прямих іноземних інвестицій до 10 мільярдів євро, а також близько 10 мільярдів євро довгострокових кредитів, каже екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко. За його словами, ставши кандидатом на вступ, Україна зможе розраховувати на допомогу у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров'я, у розмірі кількох мільйонів євро.

Читайте також: Комуналка в Європі: скільки платять у Польщі, Іспанії та Німеччині

Після вступу до Євросоюзу за Україною збережуться всі перераховані вище преференції, але до них додасться ще й можливість розвитку бізнесу на європейському ринку, каже політичний експерт Олександр Палій.

"Зона вільної торгівлі вже розширила наші можливості, але все ще передбачає невеликі обмеження. Ставши членом ЄС, ми зможемо торгувати будь-якими товарами, спокійно в'їжджати з ними на територію країн Євросоюзу, не маючи жодних обмежень. Це суттєво вплине на розвиток економіки", - пояснює експерт.

Крім того, за словами політолога, фінансова допомога країн Євросоюзу відіграє велику роль у повоєнному відновленні інфраструктури зруйнованих міст, а також у підвищенні рівня життя українців загалом.

"Серед країн-членів ЄС є держави з різним рівнем розвитку економіки. Якщо порівняти Німеччину та Грецію, різниця буде очевидною. Тим не менш, Євросоюз регулярно виділяє досить великі суми країнам з економікою, що відстає, щоб підтягнути їх під свої соціальні та економічні стандарти. Серед держав, які отримували таку підтримку, - Румунія, Болгарія та Польща", - зазначає Олександр Палій.

Незважаючи на те, що ЄС не є військовим альянсом і вкрай рідко фінансує цю галузь навіть серед країн-союзників, Україна вже зараз отримує підтримку в аспекті безпеки.

"У цьому ключі Євросоюз робить для нас виняток, виділяючи по 500 мільйонів євро на озброєння. Подібні транші є великою рідкістю для ЄС, тому допомогу Україні можна називати унікальною", - каже експерт.

Читайте також: Гарантії (без)небезпеки: чому нейтральний статус може стати фатальною помилкою для України

Крім того, членство України в ЄС може вивести нашу співпрацю в оборонній сфері із західними партнерами на абсолютно новий рівень, зазначає політолог Андрій Золотарьов.

На його думку, після вступу до Євросоюзу ми отримуватимемо від партнерів не "обіцянки моральної підтримки", а конкретні проекти. Наприклад, спільне з Польщею та Чехією виробництво озброєння.

"Після війни наша військова промисловість перебуватиме під перманентною загрозою удару з боку РФ, тому частину виробництв буде винесено до країн Євросоюзу, які одночасно є і членами НАТО", - прогнозує експерт.

Читайте також: Зброя перемоги: скільки і чого треба Україні для розгрому армії рашистів

У ЗСУ створили першу школу підготовки операторів безпілотних наземних роботизованих комплексів
21 листопада 2024
Угорщина розгортає системи ППО на Сході країни, – угорський голова Міноборони
21 листопада 2024
МКС видав ордери на арешт премʼєра Ізраїля й ексміністра оборони
21 листопада 2024
Запуск МБР росією по Дніпру спричинив зростання цін на нафту
21 листопада 2024
"Укренерго“ змінило графіки відключення світла у більшості областях
21 листопада 2024
Шпигувала під виглядом волонтерки: агентка фсб отримала 15 років тюрми
21 листопада 2024
ВРУ ухвалила закон, який передбачає повернення на службу після СЗЧ
21 листопада 2024
Поїздів до Варшави стає більше: УЗ запускає нові маршрути
21 листопада 2024