Щоб США остаточно відчули всю гостроту ситуації не тільки на словах або в заявах, на їхню країну-партнера одномоментно повинні полетіти сотні бойових дронів і десятки смертоносних ракет з Ірану? Тоді, а як же Україна, на суверенну територію якої вже не перший рік щодня прилітає різноманітне ... з території агресора - Росії? Чому реакція у США на Ізраїль одна, а на Україну - інша?
Так відбувається з кількох причин. У США, звісно ж, є глибокі аналітики, які дають правильні рекомендації нашій адміністрації, впливають на точки зору і позиції наших політиків, конгресменів. Це зрозуміло. Але, сам американський менталітет досить своєрідний. Його потрібно розуміти і враховувати. Ми - країна екстремальностей і реакцій на резонансні речі. Я б сказав, що ми гостро реагуємо на події, коли вони реально відбуваються. Наша системність - системність реакцій на стимул. І ті, кого в нас обирають - губернатори, конгресмени, сенатори - реагують на щось вкрай резонансне і дуже конкретне. Тому, я впевнений, якби такого масованого обстрілу Ізраїлю з боку Ірану не було, то сприйняття цієї ситуації в США не стало б настільки різким. США могли б ще якийсь час тягнути з допомогою, доки не сталося б аналогічного масштабного обстрілу території Ізраїлю. До цього просто не було відповідного поштовху і достатнього стимулу для дій.
Чудово розумію, що тут одразу постає запитання: "А чому в США такий стимул не вмикається, коли росія третій рік ледь не щогодини обстрілює Україну?". Чому в нас реакція не така різка? У чому різниця у сприйнятті США ситуації з Ізраїлем і з Україною?
Скажу, як є. Ізраїль має дуже потужне лобі всередині США. Я вже якось розповідав про AIPAC. Мета цієї організації - максимальний вплив на проведення проізраїльського курсу в зовнішній політиці США. Дуже сильна й ефективна організація. На базі цього завжди хтось лобіює і тисне на наших політиків в інтересах Ізраїлю. Україна такого потужного лобі не має. Україна має лише ідеологічну підтримку в рамках війни з Росією і, так уже стається, ваша країна є інструментом під час передвиборчої боротьби між республіканцями і демократами. Тому Україна і не має тієї підтримки в США, яку має Ізраїль. Ізраїль системно переконує і впливає. Україна ж не має у нас організацій підтримки, які витрачали б мільярди доларів і залучали б найкращих американських лобістів в інтересах держави Україна. Усе відбувається, на жаль, навпаки. Розповім, як саме це часто буває.
Україна має чимало людей, які, коли приїжджають до США, починають переслідувати винятково власні інтереси та цілі. Починають один одного здавати, зраджувати, підставляти... Деякі починають намагатися обдурити наших політиків, з ними про щось домовитися, щось у них виманити тощо. Ізраїль у США так не працює. Ізраїль працює всередині нашої системи, працює грамотно і правильно. Це - дуже гарний приклад того, як потрібно впливати на зовнішню політику США. Україна ж навіть у ситуації, яка склалася, працює не в системі. Часто це нагадує стиль такого собі "українського ковбоя": у когось щось пробити, вибити, потрапити в якийсь рух, щось отримати і... швидко відскочити, "відскакати" зі своїми особистими інтересами. Українці часто якимись наскоками все намагаються робити в США. А в нас наскоками не вийде, у США це не працює. Саме тому на ситуацію в Україні реакції США завжди будуть іншими. Вони завжди будуть по-іншому доходити і виглядати.
Як потрапити в середину системи США, як це вийшло в ізраїльтян? Чому Україні цього не вдається? Для того, щоб туди потрапити, потрібно мати правильні організації, коаліції, правильно вибудовувати цілі. Цілі повинні мати свою автентичність, свою суть. Вони мають бути реальними, а не слугувати прикриттями для чогось чи когось.
Проблема, зокрема, України в тому, що в неї часто мета - прикриття. Щойно окремі люди з України (я не узагальнюю) потрапляють у нас у якийсь рух, вони відразу ж починають просувати свої особисті інтереси. Я не кажу, що вірмени чи євреї - святі, але там усе одно в пріоритеті переслідування питань, пов'язаних з інтересами держави загалом. Саме політичні цілі масштабу держави в них завжди домінують. А в багатьох українців, які приїжджають або вже перебувають у США, домінують особисті інтереси. Це правда. Звідси вся логіка і стиль їхньої поведінки.
Ще вкрай важливим є знання і розуміння американських правил. Українці не завжди намагаються вивчити наші правила. Вони або думають, що вже їх добре знають (бо в них щось у житті вийшло), або ж наскоком прибігають, хапають щось, не до кінця розуміючи навіщо, а потім намагаються щось із цим усім робити на ходу.
Необхідне розуміння американських правил і знання як ними користуватися. Україні потрібен системний підхід до роботи з нашими політиками. Не потрібно намагатися щось робити набігом і бути впевненим, що питання одразу буде вирішено і на 100% позитивно.
Думаю, що саме тому, коли російські ракети летять в Україну - реакція одна, а коли щось летить на Ізраїль - реакція США швидка, різка і безкомпромісна.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)
