Юрій Ванетик: Не можна сказати, що добре…
Політика

Юрій Ванетик: Не можна сказати, що добре…

30 грудня 2023 | 14:51

Деякі підсумки політичного 2023 очима одного американця. І погляд на рік 2024.

У США дуже часто фокус робиться на політику і питання, пов'язані з суспільством і його ставленням до політики. Скажу, що у 2023 році доволі багато було негативу, який ми всі бачили і відчували. Логічно, що певною мірою цей негатив перестрибне і в 2024 рік.

Насамперед ідеться про вторгнення ХАМАС у прикордонні з сектором Газа міста Ізраїлю та про війну у вашій частині Європи - вторгнення росії в Україну.

Думаю, що 2023 рік характеризує таке англійське слово, як destruction (руйнування, знищення). Це тоді, коли маються на увазі якісь передбачувані кроки, але щось різко змінюється, розбивається, руйнується. Коли щось іде плавно і прогнозовано, а потім раптом починаються суттєві збої. Тому, гадаю, що саме терміном "destruction" цілком можна характеризувати політичну частину життя планети 2023 року, що минає.

Мало місце якесь як сплановане, так і не заплановане порушення балансів, правил, системності та психологічного спокою (або ілюзії такого спокою та ілюзії стабільності). На жаль, але саме такою є моя характеристика 2023 року.

Багато позитиву в політиці я не бачу.

Якщо говорити про політику в моїй країні, то що я бачу? У січні 2023 року Конгрес США обрав хорошого спікера Кевіна Маккарті (я його особисто дуже добре знаю, тому намагаюся бути якщо й не особливо об'єктивним, то точно раціональним), а потім менше ніж за рік Республіканська партія сама ж і з'їла свою ж людину, яка, до речі, зробила для неї чимало позитивного.

Я бачу, що в моїй країні, яка, мабуть, є найвпливовішою на сьогодні у світі, основні політичні фігури, які бажають стати наступним президентом - це люди, які не відповідають рівню statesman. Основні претенденти на сьогодні - це точно не такі, як був свого часу в Британії Вінстон Черчілль, це навіть не наші Рональд Рейган чи Джон Кеннеді.

У нас усе не райдужно. Перший - досить середнього рівня, просунувся тільки завдяки тому, що з'являвся в потрібний момент і координував. Другий - доволі примітивний, не має глибокого політичного досвіду. І що ми маємо в результаті? Один не має політичного досвіду, а має досвід лише сімейного бізнесу та бірж, а інший - хороший апаратник системи, але не має свого глибоко бачення і не є харизматичним.

Подібна картина тільки розчаровує.

Тому в США політика стала в багатьох місцях маргінальною. У нас мало середнього, але достатньо екстриму. Республіканська партія роздроблена. Демократична партія вже більше рухається не як партія, а як система з якимись "сірими кардиналами", які її ведуть, виставляючи на арену не лідерів, а підлеглих. Це дуже погано. Це вже навіть у чомусь стає схожим на речі, які ми бачимо в тому ж Китаї (за якоюсь схожою аналогією в нас усе так само розвивається), коли всі мають бути, так би мовити, покірними підлеглими тощо.

Як я бачу 2024 рік і на що сподіваюся? Думаю, настане якийсь "холодний" або "тихий" період конфліктів, які ми бачили в році, що минає. Думаю, що це, найімовірніше, так і станеться. Сподіваюся, що все одно можна буде хоча б не повну, а часткову, але здобути світоглядну перемогу з боку World Order Заходу (незважаючи на мою часту критику цього порядку) над тією "політикою", яку проводить сьогодні російська федерація, Іран та інші країни, близькі до Росії.

Така моя політична надія на 2024 рік. І ще я сподіваюся, що США все ж таки переступлять через якісь дрібні сварки, чвари, якісь короткі особисті амбіції окремих фігур, а почнуть дивитися на речі уважніше і бачити щось глибше.

Мої найбільші побоювання, що ці два конфлікти, пов'язані з Ізраїлем і Україною, не заспокояться у 2024 році, а будуть тільки розширюватися. Це, думаю, викликає найбільше хвилювання у багатьох притомних політичних і громадських діячів. Адже подібні конфлікти і війни за собою тягнуть дуже багато наслідків, приводячи всю Європу в стан такого собі "військового миру". А ще це провокує підйом різних радикальних і екстремістських рухів, які дивляться на етнічну частину питання, а не на суть і позиції людей, саме як людей - громадян своїх суверенних країн.

Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)

Американський інвестор планує викупити “Північний потік-2”: для чого він йому
22 листопада 2024
росія передала системи ППО Північній Кореї в обмін на військову допомогу, – Reuters
22 листопада 2024
КНДР отримала понад мільйон барелів нафти в обмін на військову допомогу у війні проти України, – BBC
22 листопада 2024
Орбан буде ігнорувати ордер МКС щодо прем’єр-міністра Ізраїлю
22 листопада 2024
Польські фермери анонсували страйк на кордоні з Україною, – ДПСУ
22 листопада 2024
Довічне ув’язнення отримав депутат, який підірвав гранати під час засідання сільради на Закарпатті
22 листопада 2024
Працював на фсб та коригував удари по Миколаєву: СБУ затримала працівника облтеплоенерго
22 листопада 2024
Зеленський підписав указ про позбавлення 34 зрадників України державних нагород
22 листопада 2024