Освоєння космосу людиною – це (у порівнянні, скажімо з хімією чи фізикою) абсолютно молода наукова робота. Звісно, космічні подорожі є похідною всіх наук без винятку. Можливо саме тому освоєння космосу так швидко із умовно престижного державного заняття перетворилося на цілковито комерційну ідею. Адже у своїй основі будь-яка наука – це винаходи, що мають приносити користь людству. А основа капіталістичного світу – це заробіток на тому, що люди вважають корисним чи престижним. І тому той таки Річард Бренсон вирішив повністю комерціалізувати польоту у космос. Навіть більше – створити лотерею, в якій розігруються місця на комерційний космічний рейс.
І ось тут піднялася хвиля галасу. З одного боку ідеологи та апологети космонавтики, як чистої науки, почали кричати, що Бренсон ледь не спаплюжив святу чисту ідею опанування космосу людиною. З іншого – експерти з махінацій почали пригадувати якісь скандали з компаніями Бренсона і казати, мовляв, чолов’яга вирішив ще копійчину заробити, розігравши в лотерею умовні місця в космічному шатлі, збере гроші, а потім створить «мультик про політ у космос двох переможців». Таким чином і грошей заробить, і сухим з води вийде.
Дивлячись на все це, з сумом усвідомлюєш, на скільки наше суспільство деградує.
Я нікого не хочу образити, говорячи про деградацію. Адже мова не про інтелектуальний рівень чи освіту. А про те, що такі поняття, як «хайп» та «хейтинг», умовно кажучи скандал на порожньому місці та ненависть до всього, що є незвичним, - стали основою соціальної оцінки подій. А куди ж поділося критичне мислення? Адже наразі мова про освоєння космосу, а не про якісь справи шоу-бізнесу. Але ж ні. Та, зрештою, і в освоєнні космосу можна визначити і «хайп», і «хейтинг».
Давайте хоча б згадаємо одні із найбільших «хайпів» у світі, коли Гагарін полетів у космос чи висадку американських астронавтів на Місяці. І разом з тим «хейтинг» у двох тодішніх супердержавах – США та СРСР стосовно цих подій.
Але повернемось у наш час. Як я вже казав, суспільство, почувши про політ Бренсона та його комерційні проекти, розділилося на два умовних табори. Спробуємо проаналізувати обидві сторони.
Забігаючи наперед, скажу, що ці обидві сторони мають долю правоти.
Отже, почнемо з тих, хто звинувачує Бренсона у паплюженні святої чистої ідеї освоєнні людиною космосу.
Якщо говорити відверто, то ця ідея ніколи не була настільки святою та чистою, як про неї розповідають сьогодні. Можливо на етапі просто ідеї польоту в космос, але не на етапі, коли це стало реальним хоча б гіпотетично. Поясню чому.
Від самого початку, коли після Другої світової два союзники, тобто США та СРСР, перетворились у двох ворогів, то й гонка за освоєння космосу була присвячена саме ідеї переваги однієї супердержави над іншою. А основою цієї переваги була ще одна ідея: розміщення у космосі озброєння та вояків, щоб контролювати світ та мати перевагу над всіма. І в підтвердження тому факти, які ані СРСР, ані США не приховували. По-перше те, що польоти здійснювались військовими та під безпосереднім керівництвом військових та розвідувальних відомств, а по-друге те, що вся оборонна промисловість почала переводитись на «космічні» рейки і майже кожен завод в СРСР почав випускати щось «космічне», а у США за виробництво такої продукції знижували податки та надавали всілякі пільги.
Узагальню: ідея освоєння космосу від початку її реалізації на 99% була присвячена виключно бажанню мати воєнну перевагу та керувати світом. Оцінили всю «святу чистоту»?
Тепер другий табір. Тобто ті, хто звинувачує Бренсона у шахрайській схемі.
Давайте говорити відверто: скільки разів кожен з нас купував якусь продукцію, піддаючись впливу реклами? Не будемо оцінювати якість продукції, а просто згадаймо сам факт такого. Було? Ну звісно. Реклама рухає торгівлею. І якщо людство хоче вірити в те, що якась «кола» чи «чіпси» - це смачно, хоча насправді – отрута, то все рівно купуватиме це. І тут є вибір та право порівняння: не сподобалась ця кола – купиш іншу.
Але ж ми говоримо про космічну мандрівку. І якщо людина полетить у космос бодай один раз, то порівняти їй не буде з чим. Тобто неперевершеність вражень та згадка про політ – невже це не варте грошей, особливо, коли в житті все склалося і можеш собі дозволити?
З іншого ж боку, приховати старт космічної ракети неможливо. І якщо у запланований час Бренсон не відправить пасажирів у космос під прицілом телекамер – йому буде дуже непереливки. Сучасний світ інформатизації просто знищить Бренсона, змішавши з брудом, і як наслідок – повне фінансове та моральне розорення. Тому втрати тут набагато більші, аніж прибутки. А значить ризиквати, створюючи умовну шахрайську схему, є чим.
Але хочу додати й ще дещо.
Сам факт того, що в космос полетів такий собі «дідусь», і що вік та стан здоров’я пасажирів космічного корабля наразі не мають майже ніякого значення, говорить про дуже важливі речі, які раніше навіть не обговорювалися.
Ви можете уявити, що, скажімо, у 70-х роках у космос полетів 60-річний чоловік? Навіть якщо в нього і відмінне здоров’я для його віку, то напевно за здоров’ям та фізичним станом 25-річного юнака його не порівняти. І про політ у космос «дідугана» навіть мови не було. А тепер? А тепер 70-річний чоловік вільно сідає у ракету і мчить у космос.
Про що це говорить?
Та про те, що рівень технологій та можливостей дослідити людський організм виріс настільки, що зруйновано величезну кількість міфів. А з іншого боку – незбагненно виріс і рівень технологій, захисту та збереження у самих космічних ракетах, що мінімізує вплив польоту на людський організм. Ось саме це на мою думку і є тим головним аспектом у питанні, чи потрібні комерційні польоти у космос. І чим більше таких польотів буде, тим швидше розвиватимуться технології, змінюючи, зокрема, і наш побутовий світ.
Хочу нагадати, що мікрохвильова піч була винайдена працівником авіаційного підприємства. А ще – детектор диму, що використовується сьогодні скрізь у протипожежних сигналізаціях, поляризовані сонцезахисні окуляри, бездротові інструменти та навіть фільтри для води й устілки для взуття – все це винаходи з космонавтики.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що сьогодні людство вже не освоює космос у прямому розумінні цього слова. Всі новітні відкриття та космічні проекти рано чи пізно стануть комерційними. Звісно, що боротьба за мілітаризацію космосу нікуди не поділась, хоча дещо й охолола. Залишається чекати, доки з’являться ще новіші винаходи і з космічних туристів людство перетвориться на доглядачів космосу, нарешті почавши прибирати те сміття, яким ми встигли забруднити орбіту нашої рідної планети.
