Вже не перший рік поспіль економічні експерти відзначають зниження купівельної спроможності у населення. Самі українці скаржаться, що не встигають стежити за постійно зростаючими цінами на продукти та регулярним підвищенням тарифів. За даними Держслужби статистики, у 2021 році 67,1% громадян відносили себе до категорії бідних, а 36,6% опитаних відмовляли собі у найнеобхіднішому, крім продуктів харчування. Водночас, звернувшись до цінового літопису з 2012 до 2022 року, з'ясовується, що за останні 10 років ціни на основні групи товарів у доларовому еквіваленті практично не зросли, а в деяких випадках навіть знизилися порівняно з колишніми показниками. Рівень зарплат у перерахунку на валюту також суттєво підвищився.
Realist.online з'ясовував, чим пояснюється такий стан справ, і як подібна "доларова стабільність" позначається на вітчизняній економіці.
Читайте також: Розігрітий курс та заморожені зарплати: до весни ціни в Україні сильно хитне
Цінова статистика
Курс долара в Україні прийнято вважати свого роду мірилом стабільності та одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення. Жарт про те, що підвищення ціни на петрушку бабусі на ринку пояснюють подорожчанням американської валюти, давно перестав бути жартом.
Зростання цін у гривнях на основні групи товарів в Україні з 2012 по 2022 рік склало від 25% до 500%, тоді як у доларовому еквіваленті розрив виявився мінімальним:
- Гречка у 2012 – 10,54 грн (1,3 $); у 2022 – 50,80 грн (1,8$)
- Цукор у 2012 – 7,65 грн (0,95 $); у 2022 – 25,60 грн (0,9$)
- Рис у 2012 – 9,20 грн (1,1 $); у 2022 – 37,30 грн (1,33$)
- Яйця у 2012 – 11,30 грн (1,4 $); у 2022 – 40,30 грн (1,4$)
- Хліб у 2012 – 12,58 грн (1,6 $); у 2022 – 24,70 грн (0,9$)
Нагадаємо, що у 2012 році долар США коливався в межах 8 гривень за "бакс". Наразі він коливається в межах 28 гривень.
Читайте також: Без грошей Заходу цього року Україні загрожує дефолт
Виходячи із цих показників, "доларова" зарплата українців також пішла вгору. "Мінімалка" за останні 10 років зросла із 1073 грн до 6500 грн (на 505%). У доларовому еквіваленті мінімальна зарплата у 2012 році становила близько 134 доларів, а зараз – близько 232 доларів.
Таким чином, згідно з сухою статистикою, зростання цін та підвищення зарплат протягом останніх 10 років демонструють синхронність. Чому ж покращення економічної ситуації на папері не співпадає з фактичним рівнем життя українців?
Чим пояснюється такий парадокс – економічними "чорними дірками" або ж схильністю українців до драматизування Realist.online з'ясовував у вітчизняних економічних експертів.
Практика – критерій істини
За словами фінансового аналітика Олексія Куща, розмір мінімальної зарплати в Україні на сьогоднішній день є більшою мірою фіскальним показником, ніж реальним відображенням доходів громадян. У провінційних містах люди нерідко змушені погоджуватися працювати за менші гроші, чим успішно користуються роботодавці.
"Крім того, рівень благополуччя людей розраховується за наявними доходами та номінальними витратами. Можна бути жебраком, заробляючи 100 тисяч доларів, якщо щомісячні витрати становлять 150 тисяч. Номінальні витрати підвищуються за рахунок вартості комунальних послуг, питомої ваги витрат на продукти харчування, цін на пальне. В результаті, кошти, що залишилися, становлять буквально кілька відсотків від заробітку. Регулярно відкладати гроші із зарплатні в Україні можуть лише 5% населення", - розповів аналітик у коментарі Realist.online.
Читайте також: Долар подорожчав до семирічного максимуму: що буде з курсом далі
Крім того, українці, як і раніше, витрачають левову частку доходів на їжу, що свідчить про незбалансованість темпів зростання цін на продукти та зарплатні, каже заслужений економіст України Олексій Плотніков.
"У нас темпи зростання вартості товарів та тарифів значно випереджають темпи зростання зарплат. Українці витрачають на їжу 54% доходу, це жахливий показник. Для порівняння, у США цей показник становить 6%, в Угорщині – 18%, у Польщі – 15%, у Німеччині - 13%. Якби паралельно зростанню цін збільшувалися б і доходи громадян, можна було б говорити про якусь стабілізацію або прирівнювання цін до європейських, але в даному випадку нічого хорошого в цьому немає", - сказав економічний експерт у коментарі Realist.online.
Наступним свідченням того, що громадянам непросто прожити на "українські доходи", є масовий відтік із країни людей на заробітки до країн ЄС. Насамперед, у Польщу.
Читайте також: Стрибок інфляції та зростання цін нам гарантовані, все питання в реакції уряду – інтерв'ю з Павлом Розенком
За даними НБУ, за минулий рік трудові мігранти перерахували до України рекордні 15 млрд. доларів. Формально йдеться про велику суму, яка перевищує "стандартний" транш від МВФ. Водночас, приводів для оптимізму тут немає, зазначив у розмові з Realist.online керівник економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
"У довгостроковій перспективі така ситуація не обіцяє нічого доброго. Ви можете помножити ці 15 млрд на три і отримати суму, що відображає обсяг ВВП, створений нашими "заробітчанами" в інших країнах. Якби умови були створені в Україні, то ми отримали б додаткові 45 млрд доларів до вітчизняного ВВП. Також варто мати на увазі, що гроші перераховуються родичам, але є виражений тренд, коли родичів починають забирати до себе. У ході асиміляції українців за кордоном обсяги надходжень знижуватимуться", - каже Анатолій Амелін.
Також, за словами експерта, некоректно порівнювати економічну ситуацію та рівень життя у мегаполісах та провінції. Умовно кажучи, якщо в Києві на вулицях багато авто вартістю 50 тис. доларів і вище, це ніяк не співвідноситься з рівнем життя по всій країні.
"Об'єктивно рівень життя в Києві та інших містах-мільйонниках вищий. Тут краще йде справа з економікою, сферою послуг та вищою зарплатою. Переносити це на всю країну – значить спотворювати економічну реальність. Щоб це зрозуміти, достатньо поїхати в невеликий обласний центр чи районний центр, і там картина буде більш показовою щодо ситуації по країні", - зазначив Анатолій Амелін.
Читайте також: Соціальний щит: хто потурбується про найслабших українців
Водночас, деякі експерти відзначають і позитивні тенденції в українській економіці. Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко у коментарі Realist.online пояснив, що залежність цін на товари від коливань курсу долара є некорисною тенденцією для держави.
"Не обов'язково вартість продуктів у доларовому еквіваленті має зростати разом із цінами у гривнях. У нас зараз простежується ревальвація, ціни відірвалися від долара. Тепер ми менше залежимо від іноземної валюти і це позитивна тенденція. В Україні був період, коли простежувався високий показник доларизації економіки. Так бути не повинно, ціни в країні повинні залежати від внутрішніх факторів і зростати разом із підвищенням рівня зарплат", - сказав Олександр Охріменко.
Незважаючи на досить оптимістичні показники у статистичних звітах, на практиці українці не відчувають покращення якості життя. Рівень добробуту більшості громадян можна охарактеризувати як стабільно недотягуючий до бажаного.
Читайте також: Українці зможуть виходити на пенсію незалежно від віку: названо умову
