Критичний знос: чи можна підняти
Економіка

Критичний знос: чи можна підняти "убиту" інфраструктуру України

29 сiчня 2022 | 19:00

Мости, греблі, очисні споруди – все це стратегічно важливі об'єкти. На превеликий жаль, левова частка вітчизняної критичної інфраструктури перебуває у жалюгідному стані. З кожним роком зростають ризики виникнення локальних аварій, які в майбутньому ризикують перерости в катастрофу державного масштабу, якщо, звісно, ситуацію не виправити.

Перші тривожні дзвіночки можна спостерігати вже сьогодні. Аварії на теплових електростанціях (ТЕС) стали звичним явищем. Періодично обрушуються мости. На межі можливого працюють очисні споруди.

Читайте також: Те, як живе Україна – це вибір більшості, який потрібно змінити

Докладніше про сьогодення та майбутнє критичної інфраструктури - у матеріалі Realist.online.

Дамби - "бомби" уповільненої дії

Термін експлуатації деяких гідроспоруд на Дніпрі вже перевищив закладені конструкторами терміни експлуатації. Візьмемо ту саму Дніпровську ГЕС. Ресурс вимог стандартів технічного нагляду станції було вичерпано ще у 2007 році. Є питання і до Київської ГЕС, де через помилки, допущені під час будівництва дамби, утворилися порожнечі, які, на думку екологів, несуть загрози цілісності об'єкта.

Занепокоєння викликають результати міжнародних досліджень. У 2016 р. об'єкти дніпровського каскаду обстежили фахівці USACE (є інженерними військами США), які опублікували результати звіту на 175 сторінках. Короткий його зміст: щоб уникнути катастрофи, необхідно терміново зміцнювати дамби! Втім, у ПрАТ "Укргідроенерго" (100% акцій належить державі в особі Кабміну), куди входять ГЕС та ГАЕС України, стверджують, що жодної небезпеки немає. І всі об'єкти працюють у задовільному стані, і будь-які відхилення контролює високоточна апаратура.

Робота на межі

Великі побоювання у експертів спричиняє стан об'єднаної енергосистеми України (ОЕС). За оцінками, знос тепломереж та обладнання об'єктів генерації становить 85-90%. І цей процес посилюється. Такий приклад: відповідно до звіту Рахункової палати порівняно з опалювальним періодом 2016/2017 рр. кількість технологічних порушень в опалювальний період 2019/2020 років зросла у 3,7 раза, що говорить про наростання проблем.

Також треба нагадати, як минулого року через посилену роботу під час морозів січня – лютого, протягом двох днів з ладу вийшли 9 із 75 енергоблоків ТЕС. Ситуацію посилювало те, що половина енергоблоків АЕС, які могли б компенсувати прогалину, на той час не працювали.

Складаються мости

Якщо дороги в Україні ремонтують ударними темпами, то з мостами ситуація набагато гірша. З 12 тис. мостів та шляхопроводів в Україні щонайменше 169 перебувають в аварійному стані. Деякі розвалюються на очах. У 2019 р. на Житомирщині розмило тимчасовий міст через річку. Тетерів. У цьому року обрушилася частина мосту на р. Серет у с. Лисівці Тернопільської області. У 2020 р. у Харкові на залізничному шляху обвалився один із прольотів мосту. Також під вагою вантажівки обрушилася одна із секцій мосту через річку. Чортомлик в Олексіївці Дніпропетровської області. 2021-го обвалився міст на автодорозі між Львовом та Луцьком, який не бачив капремонту з дня свого введення в експлуатацію у 1960 р.

Читайте також: Стрибок інфляції та зростання цін нам гарантовані, все питання в реакції уряду – інтерв'ю з Павлом Розенком

Що робити?

Хоча ситуація з критичною інфраструктурою вимальовується обтяжлива, не можна сказати, що влада нічого не робить. Наприклад, "Укравтодор" цього року планує збудувати чотири мости. Ще сім – реконструювати та капітально відремонтувати. Також ведуться роботи з модернізації очисних споруд у таких містах як Миколаїв, Львів, Одеса, Харків. Є велике бажання вирішити це питання і в Києві, де вже кілька років зі змінним успіхом ведуться роботи з реконструкції Бортницької станції аерації – найбільшої у Східній Європі. Реалізація мегапроекту коштуватиме майже мільярд доларів.

Тим часом експерти вважають, що всі ініціативи щодо "відродження" критичної інфраструктури в Україні мають скоріше ситуативний характер. Керівник Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Нікончук наголошує, що владі необхідно переосмислити підхід у питаннях грошових вкладень. Він навів приклад із ЖКГ, де необхідно ініціювати довгограючі держпрограми.

"Підтримка державою місцевого бюджету має здійснюватися у наданні безкоштовної допомоги на реконструкцію систем, насамперед, тепло- та водозабезпечення. У разі недостатності коштів у місцевому бюджеті необхідно залучати міжнародні фінансові інструменти типу Європейського банку реконструкції та розвитку", - розповів він Realist.online.

До речі, сама програма позитивного довгограючого проекту нагадує радше реакцію на проблему. Так, витрачені державні кошти, розумно, повинні повертатися до бюджету для подальшої реінвестиції. Найважливішим аспектом у цьому є імпортозаміщення та вертикальна інтеграція, а тому будматеріали та обладнання максимально повинні використовуватися місцеві, розповів нашим журналістам директор консалтингової компанії William Invest Expert Віктор Медведь.  

Державі, за його словами, необхідно будувати заводи, налагоджувати виробництво, залучати інвесторів. Інакше, вважає експерт, ми підписуємо контракти з іноземними компаніями, і додана вартість зрештою осідає за кордоном.

"Підсумком є - дуже низька ефективність повернення коштів до державного бюджету, а відтак і відсутня можливість збільшення суми бюджетного фінансування у зв'язку з неефективністю державної політики у цьому питанні" - підсумував Віктор Медведь.

Таким чином, в Україні з питань “пожвавлення” інфраструктури мають реалізовуватись продумані та довгограючі проекти, а не реакція щодо “затикання дірок”.

На закінчення

Головним висновком на тему критичної інфраструктури є необхідність всебічної участі в цьому питанні держави з її довгограючими програмами, гарантіями, інвестиціями. Натомість ми спостерігаємо процес політичного та економічного дроблення.

Дивно виглядає процес приватизації, що розгорнувся в Україні, в ході якого в приватні руки віддаються стратегічно важливі державні об'єкти. Наприклад, 9 з 12 ТЕС знаходяться в руках великого капіталу, решта, в особі держкомпанії “Центренерго”, планують продати цього року. Чи олігарх вкладатиметься в модернізацію критичної інфраструктури перш ніж відіб'є витрачені кошти - питання риторичне. Як приклад можна згадати, як тепловий комплекс Києва раніше було віддано приватній компанії "Київенерго". У 2018 році договір був розірваний, оскільки на думку столичної влади, компанія не поспішала вкладатися в інфраструктуру. У результаті, за два роки місцева влада із заміни тих же тепломереж зробила набагато більше, ніж компанія протягом семи років. Це яскравий приклад відмінності державного підходу та бізнесу.

На сьогоднішній день, незважаючи на окремі успіхи, не помітно, щоб в Україні було розгорнуто повноцінну програму модернізації, розраховану на тривалі терміни. І в принципі це не дивно, тому що "оздоровлювати" необхідно всю економічну та політичну систему, а не окремі її частини. Але це вже питання курсу, яким рухається держава.

Читайте також: Без грошей Заходу цього року Україні загрожує дефолт

росія обстріляла підприємство на Донеччині: поранено не менше 9 працівників (фото)
22 лютого 2024
Британія розширює санкційні списки проти рф: деталі
22 лютого 2024
Британія анонсувала передачу Україні нового пакета допомоги із надважливим озброєнням
22 лютого 2024
Польща контролюватиме дороги на під'їзді до КПП з Україною: що відомо
22 лютого 2024
Бундестаг підтримав рекомендації щодо передачі Україні ракет Taurus
22 лютого 2024
Україна та Польща готуються до переговорів через блокаду кордону: названо дату зустрічі
22 лютого 2024
Російські війська вдарили по прифронтовій ТЕС: поранені шестеро енергетиків
22 лютого 2024
Данія анонсувала поставку Україні нового пакета допомоги
22 лютого 2024