Останнім часом можна побачити багато різних негативних публікацій та висловлювань в бік грального бізнесу. Частина з них має під собою об’єктивне підґрунтя, але стосується виключно нелегального грального бізнесу, який, на жаль, й досі існує в нашій країні. Лудоманія та несплачені податки – це все про нелегальний сегмент, який ігнорує закон та живе своїм тіньовим життям й має своїх бенефіціарів.
На превеликий жаль окремі політики, які хочуть вдарити по сфері азартних ігор для просування своїх суб'єктивних інтересів й відновлення старих корупційних схем, маніпулюють даними та весь негатив, який вони висловлюють про нелегальний ринок, накладають на білу сферу азартних ігор. Дуже шкода, але ці маніпуляції поки що перемагають в кулуарах. Такий підхід загрожує реформі й може відкотити нас у часи, коли гральний бізнес в Україні знову буде повністю у тіні. Тоді держава не буде отримувати жодних податків, а гроші будуть осідати в кишенях «смотрящих», гравці будуть повністю безправними й потерпатимуть від сваволі нелегальних організаторів ігор, а люди з залежністю залишаться сам на сам зі своєю проблемою й будуть безперешкодно втрачати останнє.
В цьому контексті дивно чути випади в сторону легального грального бізнесу щодо несплати податків. В Україні настільки дорога ліцензія, що жодна з компаній не буде загравати з державою щодо несплачених податків, або щодо якихось інших речей, адже плата за ліцензію дуже висока. Річні ліцензії для грального бізнесу в Україні є одними з найдорожчих в Європі: для казино в Києві – 402 млн грн; на букмекерську діяльність – 607 млн грн; для залів гральних автоматів – більше 50 млн грн, для онлайн казино – більше 130 млн грн. Як бачимо, мова йде про дуже солідні суми, тому загравати з несплатою податків немає жодного сенсу, бо втратити можна набагато більше.
Ніхто не заперечує, що у сфері грального бізнесу є проблеми, але більшою мірою вони стосуються нелегального сегмента, який й досі держава не може викорінити, вочевидь через наявність зацікавлених сторін. Ведучи дискусію у цій площині, треба завжди пам’ятати одну істину: вбивши легалізацію ми повернемось до підпільних гральних закладів й ситуації, коли держава та суспільство нічого від цього не отримують.
