Війна продовжує тиснути на фінансову та економічну систему нашої країни, яка опинилася у суттєвій залежності від західних донорів . Ситуація залишається непростою, але контрольованою. У тому числі за рахунок активності Офісу президента та Кабміну. Україна пройшла вересень без істотних виплат за держборгом, оскільки більшість інвесторів погодилися на запропонований Києвом варіант відкласти платежі не лише за українськими єврооблігаціями з погашенням у цьому та наступному роках, а й за всіма випущеними та гарантованими державою єврооблігаціями на загальну суму близько 2,1 млрд. доларів.
Як саме це відбивається на макроекономічній стабільності України, читайте у матеріалі Realist.online.
Черговий транш
Європейський Союз продовжив фінансову підтримку України з метою збереження макроекономічної стабільності. Днями Брюссель схвалив виділення Україні додаткових 500 мільйонів євро, таким чином збільшивши обсяг допомоги до 3,1 мільярда євро.
Євросоюз також погодив параметри тренувальної місії для українських військових. Як повідомив прем'єр Денис Шмигаль, із зазначеної суми 2 млрд євро макрофінансовій допомозі вже надійшло в Україну.
"Наша держава отримала від Євросоюзу черговий транш. Ці кошти є першою частиною пакету у розмірі 5 млрд євро. Загалом цього року Україна отримала від ЄС 4,2 млрд євро макрофінансової допомоги, які суттєво допомогли зміцнити економічний фронт держави та вистояти у боротьбі з агресором ", - зазначив глава уряду.
Читай також: ЄС збільшить пряму військову допомогу для ЗСУ
Транш спрямують на підтримку економічної стабільності України. Він допоможе покрити невідкладні бюджетні витрати, зокрема у соціальній та гуманітарній сферах.
Кошти, що виділяються Україні західними кредиторами, є безоплатними грантами або позиками з мінімальними відсотками та тривалими термінами погашення, що дозволяє Кабміну балансувати рівень державного боргу.
Об'єктивно в умовах війни держборг зростає щодо ВВП, але в Києва залишається можливість вести переговори з кредиторами щодо реструктуризації та відстрочок. Практика останніх кількох місяців показала, що зовнішні донори погоджуються на такі пропозиції.
Операція-реструктуризація
Україна розпочала масштабну операцію з управління державним боргом у липні цього року, розповів уповноважений уряду з управління держборгом Юрій Буца. До останнього уряд розраховував, що зможе здійснювати великі валютні платежі без загрози фінансування всіх пріоритетних видатків бюджету під час воєнного стану.
Читайте також: Важкий, але посильний тягар: як Україні впорається із зовнішніми боргами
"Проте скорочення валютної ліквідності уряду, повільніше, ніж ми очікували, надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів, швидке зменшення валютних резервів НБУ, а також фідбек, який ми отримували від наших міжнародних інвесторів, стали основними причинами нашої пропозиції інвесторам змінити умови випуску всіх українських єврооблігацій та ВВП-варантів”, - пояснив Юрій Буца.
Приватний та інституційні кредитори виступили на підтримку України. Пропозиція Кабміну була скоординована з оголошеною ініціативою з боку країн G7 – членів Паризького клубу щодо зупинення платежів з обслуговування українського держборгу до кінця 2023 року з можливістю продовжити зупинку платежів ще на один рік.
Як наполягають експерти, враховуючи рівень підтримки України з боку Заходу, ситуація з державним боргом зараз залишається стабільною та контрольованою.
"Наші союзники розуміють складність ситуації. З перших днів війни йшли переговори про те, як саме вони можуть допомогти нам не лише у військовому, а й у фінансовому плані. не лише держборгу, а й боргів ключових держкомпаній. Наразі йдуть переговори щодо того, щоб перевести фінансову допомогу в дещо інший режим, умовно кажучи, за обумовленим графіком. Це у свою чергу дозволить зробити бюджетний процес більш прогнозованим ”, - каже Realist.online заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, економіст Ярослав Жаліло.
Єврооблігації та ВВП-варранти
Терміни погашення всіх 13-ти серій єврооблігацій продовжені на два роки і купонні платежі, що припадають на наступні пару років, відстрочуються до кінця дії зазначеного періоду.
За цим відстроченим доходом нараховуються відсотки у розмірі відповідної договірної ставки до кінця періоду відстрочки. На даний час відстрочений купон та відповідні нараховані відсотки виплачуються готівкою або капіталізуються (додаються до основної суми відповідних єврооблігацій) на вибір України.
"Крім змін умов випуску єврооблігацій, Україні вдалося внести зміни до умов випуску деривативних інструментів, випущених під час реструктуризації у 2015 році, – ВВП-варрантів. Завдяки змінам, за які проголосували приблизно 93% власників цих інструментів, Україні вдалося зменшити обмеження на виплати по державним деривативам з 1% на 0,5% від ВВП у 2025 році – рік, коли сума виплат розраховується на базі показників зростання ВВП у 2023 році ”, - додав Юрій Буца.
Інвестори погодилися, що Україна не повинна переплачувати за статистичне зростання економіки, яка тільки приходить до тями від економічного шоку, що виник внаслідок військової агресії рф. Крім того, наш уряд отримає можливість викупити або скасувати ВВП-варранти повністю або частково за ціною, що дорівнює умовній сумі викуплених варрантів у період із серпня 2024 по серпень 2027 року.
"Сумнівно, що власники варантів зможуть заробити на відновлювальному зростанні української економіки, і поки неясно, як ситуація в економічному плані рухатиметься далі, тому ті, хто обзавівся вказаними інструментами, будуть не проти, щоб якось стабілізувати свої позиції. Просто так позбутися від варантів не можна. Це наші зобов'язання, хай навіть їх дуже критикують. Хороший і нормальний варіант – викупити варранти, що Україна вже робить. Близько 20% вже викуплено ”, – каже Realist.online директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Читайте також: Світовий банк виділить Україні мільярд доларів фінансової підтримки: подробиці
