Наприкінці червня 2026 року тиск Європейського Союзу на російську енерготоргівлю вийшов на якісно новий рівень. Про це пише Іван Ус, асоційований експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», кандидат економічних наук, у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
9 червня Європейська комісія презентувала проєкт 21-го пакета санкцій, сфокусований на фінансових послугах, криптоактивах, енергетиці та торгівлі. Майже одночасно союзники України вперше перейшли від обмежень «на папері» до фізичного примусу на морі, а перші макроекономічні підсумки 2026 року показали, що сукупний ефект санкцій уже відчутно деформує російський торговий баланс.
ЄС зміщує санкційний удар у фінансову, криптовалютну та енергетичну площину
Презентуючи новий пакет, висока представниця ЄС Кая Каллас заявила, що Союз «цеглина за цеглиною руйнує фундамент російської воєнної економіки». На відміну від попередніх раундів, 21-й пакет зміщує основний удар у фінансово-інфраструктурну площину. Європейська комісія запропонувала заморозити активи близько 90 банків, а також запровадити транзакційні заборони для 31 додаткового російського банку та ще близько 20 банків, криптофірм і нафтотрейдерів у третіх країнах.
Окрему увагу приділено криптоактивам як каналу обходу обмежень: пакет передбачає заборону операцій для 11 криптоплатформ і посилення заборони на надання криптопослуг для низки третіх країн. В енергетичному блоці Комісія запропонувала тимчасово призупинити механізм коригування «нафтової стелі» до січня 2027 року, заборонити продаж Росії танкерів-газовозів (LNG) і додатково внести до списків 30 суден. Таким чином, акцент зміщується з простого розширення переліків на перекриття фінансової та логістичної інфраструктури, що обслуговує експорт.
Паралельно пакет посилює тиск на військово-промисловий комплекс і мережі обходу обмежень. Він передбачає понад 30 нових позначень у сфері виробництва безпілотників та експортні обмеження для близько 50 компаній — зокрема з Китаю, Туреччини, Киргизстану, Казахстану, ОАЕ й Індії, — а також транзакційні заборони для двох російських портів і чотирьох аеропортів. Уперше запроваджено й санкції щодо рибної продукції. Загалом ідеться приблизно про 170 нових позначень фізичних осіб і компаній. Цей крок продовжує лінію 20-го пакета, ухваленого 23 квітня 2026 року, та спирається на зміцнену судову практику: 11 червня Суд ЄС відхилив апеляцію Національного розрахункового депозитарію РФ проти внесення до списків.
Велика Британія вперше перехоплює судно «тіньового флоту», а ЄС націлюється на бункерування
14 червня 2026 року британські сили вперше провели власну операцію проти «тіньового флоту»: морські піхотинці 42-го загону Королівської морської піхоти та офіцери Національного агентства боротьби зі злочинністю (NCA) висадилися на підсанкційний танкер SMYRTOS у Ла-Манші й оглянули його. Судно під прапором Камеруну вийшло з порту Усть-Луга 5 червня та прямувало до єгипетського Порт-Саїда; операція тривала близько шести годин за підтримки фрегата HMS Sutherland, тральщика HMS Ledbury й авіації. Після огляду танкер відвели на якірну стоянку біля південного узбережжя Англії.
Юридичною підставою для абордажу стало те, що на початку червня Камерун виключив судно зі свого реєстру, фактично зробивши його суднами без прапора: відповідно до статті 110 Конвенції ООН з морського права, будь-який військовий корабель може оглянути таке судно у відкритому морі. Капітана затримали за підозрою в порушенні санкційного режиму.
Перехоплення SMYRTOS збіглося з логікою 21-го пакета, який уперше націлює санкції не лише на самі судна «тіньового флоту», а й на тих, хто їх обслуговує. За словами Каї Каллас, будь-яке судно, що постачає паливо або бункерує суден із чорного списку, саме потрапляє під ризик санкцій. До переліку пропонують додати 30 нових суден (до вже понад 600 раніше внесених), а також операторів, які забезпечують роботу флоту. Велика Британія, своєю чергою, станом на середину червня внесла до санкційних списків близько 600 суден «тіньового флоту».
Операція стала частиною ширшої кампанії проти флоту, який налічує понад 700 суден і забезпечує близько 75% експорту підсанкційної російської нафти. Президент України Володимир Зеленський подякував Великій Британії за цей крок, наголосивши, що позбавлення Росії нафтових доходів безпосередньо обмежує її здатність вести війну. Показовою була й реакція Москви: 16 червня російський фрегат «Адмірал Григорович» здійснив попереджувальні постріли поблизу британської яхти в Ла-Манші.
Санкційний тиск переходить у площину інфраструктури та реального примусу
Поєднання трьох тенденцій — поглиблення фінансово-інфраструктурних обмежень, переходу до фізичного примусу проти «тіньового флоту» та відчутних втрат у торговому балансі — свідчить про новий рівень тиску на російську енерготоргівлю. Водночас остаточний ефект 21-го пакета залежатиме від його ухвалення державами-членами, яке потребує одностайності, та від спроможності ЄС і партнерів послідовно забезпечувати правозастосування на морі. Проте навіть на етапі презентації пакет демонструє чітку траєкторію: від розширення переліків — до перекриття інфраструктури та реальних економічних наслідків для Москви.
