Починаючи з понеділка, 6 грудня в Україні почали діяти нові правила карантину. Обмеження посилили для невакцинованих громадян, також скоротився термін дії так званих жовтих COVID-сертифікатів зі 120-ти до 30 днів. Тим часом у світі здійнявся неабиякий ажіотаж через прогресуюче розповсюдження нового коронавірусного штаму — “Омікрон”. Уряди різних країн буквально в пожежному режимі приймають “пакети” заходів, здатних бодай призупинити швидкість руху жвавих кроків чергової варіації вірусної напасті. Втім, судячи з усього, ковідна “пісня” триватиме ще довго. Одна із творців вакцини AstraZeneca Сара Гілберт заявила виданню The Guardian , що злощасна пандемія, від якої у світі вже померло понад п'ять мільйонів людей, далека від завершення. Більше того, професор прогнозує ще більш смертоносну пандемію у майбутньому...
Відповіді на запитання про те, на якому рівні чинні українські керманичі відбивають вже існуючі ковід-виклики та наскільки готові до майбутніх Realist.online шукав спільно з відомим лікарем-епідеміологом Людмилою Мухарською.
- Чимало країн у зв'язку зі стрімким розповсюдженням нових штамів коронавірусу знову закриваються від зовнішнього світу та вводять режим локдауну. Чи “світить” нам у найближчій перспективі аналогічний сценарій?
- Якщо говорити про паніку навколо штаму “Омікрон”, то потрібно усвідомлювати, що ми, як і увесь світ, не володіємо повним об’ємом інформації про цей штам. Ми знаємо, що він виник наприкінці листопада в Південній Африці і вже зафіксований у понад сорока країнах світу. Але наскільки цей штам відрізняється по клінічним, епідеміологічним та іншим характеристикам від попереднього варіанту — “Дельта”, наразі сказати дуже важко, оскільки дуже короткий час спостережень саме за цим варіантом вірусу і тими людьми, яких він вразив.
Я думаю, що більш-менш зрозумілу картину ми побачимо не раніше, як за тиждень-два. Тим не менше, вже сьогодні відомо, що хвороба в тих людей, які заразилися саме цим типом коронавірусу, протікала в достатньо легкій формі і жодного летального випадку поки що не зафіксовано. Але ще раз: фактів зараження “Омікроном” ще настільки мало в глобальному вимірі, що будь-які остаточні висновки робити досить зарано.
Читайте також: Стало відомо, як переносять хворобу від штаму "Омікрон" вакциновані люди
- Абстрагуємося від “Омікрону” і відштовхнемося від того, що вже маємо у коронавірусному “багажі”. Як гадаєте, з нинішньою статистикою та динамікою, чи варто перед новорічно-різдвяними святами впроваджувати більш жорсткі обмежувальні заходи?
- Ситуація тут досить неоднозначна. Безперечно, влада може ввести більш жорсткі заходи, якщо буде зростати рівень захворюваності, кількість госпіталізацій і таке інше. Але ключове питання полягає в іншому: “А чи належно ми виконуємо вже існуючі заходи, чи проводимо активно вакцинацію, чи дотримуємося протиепідеміологічних заходів, які знаємо “на зубок?”. Веду до того, що перед тим як вводити щось нове, потрібно виконувати те, що на сьогодні вже де-юре діє.
- Ви апелюєте до свідомості наших співгромадян. А наскільки вона — самодисципліна - адекватна викликам?
- Українців в цьому сенсі не можна порівнювати з іншими націями. Наприклад, ми всі чудово знаємо, що японці настільки відповідальні, що в них захворюваність стрімко пішла вниз і на сьогодні у країні Сонця, що сходить, фіксується в середньому 100 випадків на день. Такі цифри, підкреслюю, стали реальними далеко не в останню чергу через те, що пересічні японці відповідально виконують запропоновані владою заходи. Німці, до речі, також намагаються дотримуватися встановлених обмежень. Але є країни, які трішки, скажімо так, халтурять в цьому сенсі і ми, на жаль, в їх числі.
- Громадська самосвідомість, зрозуміло, шкутильгає. А як би ви оцінили загалом оперативність та адекватність “антиковідних” рішень уряду пана Шмигаля?
- Під час останнього підйому захворюваності в Україні якісь загальнодержавні заходи практично не вводилися. Натомість мають місце індивідуально-регіональні заходи, які базуються на тамтешніх показниках. Мають місце адаптивні карантини, зонування і таке інше. В принципі, це досить адекватний підхід. Але разом з тим, очевидно, що всі профілактичні заходи мають проводитися ще до початку погіршення ситуації. І тут би я окремо виділила б такий захід, який називається вакцинацією. Саме тут і є пробіли. Бажано було, аби активна вакцинація проводилася б в літній період, коли захворюваність була мінімальною і люди могли спокійно провакцинуватися.
В результаті, що отримали? Коли рівень захворюваності зріс, люди масово пішли робити щеплення і вакцинальні кабінети не зовсім справлялися з цим напливом. Ситуація склалася неоднозначна. З одного боку, люди начебто вакцинуються, а з іншої сторони- контактують у цих кілометрових чергах один з одним, піддаючись великому ризику інфікування.
- Тобто, превентивні міри у нас на рівні плінтусу, а багаття ми гасимо вже тоді, коли воно палає по повній, так?
- Певною мірою, саме так. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я видало наказ щодо вакцинації окремих професійних груп і лише через 3-4 тижні невакцинованих людей почали відсторонювати від роботи. На мій погляд, такий наказ потрібно було вводити, але робити це необхідно було ще влітку, щоб дати людям люфт для усвідомлення важливості щеплення та часу на його практичне здійснення.
Читайте також: Видих "летить" на три метри: вчені перевірили ефект захисту масок від зараження
- Наразі чимало дискусій точиться навколо того, чи не є порушенням прав людини рішення уряду про обов’язкову вакцинацію окремих професійних груп, перелік яких, як свідчать меседжі з КМУ, буде невдовзі розширений. Якою є ваша думка з цього приводу?
- Справа в тому, що в нашому законодавстві вже багато років поспіль існує таке поняття як обов’язкова вакцинація за епідеміологічними показаннями, а чинна влада чомусь думає, що до ковіду у цій царині була суцільна пустеля. Це не так. В нас був відповідний наказ МОЗу, в який просто необхідно було внести зміни ще тоді, коли вакцина, як така, з’явилася. Але в нас це зробили “під ситуацію”, що призвело до дещо ризикованого вакцинального процесу з точки зору надмірного контакту між людьми.
Якщо говорити загалом, варто відзначити, що поняття обов’язкової вакцинації не означає примусу. Це говорить про те, що людина, якщо хоче отримати певну послугу, має вакцинуватися, а якщо вона не хоче цього робити — це її право, але відповідну послугу вона не отримає. Подібні методи застосовуються в багатьох країнах.
Наскільки я пам’ятаю, є навіть відповідне рішення Верховного суду України (ВСУ). Воно стосується не безпосередньо ковіду, а вакцинації як такої. І в результаті було визнано, що обов’язкова (а не примусова, як дехто викручує) вакцинація цілком може впроваджуватися.
- Чому Україна знаходиться в “голові” списку країн з найнижчим рівнем вакцинації?
- Я думаю, тут слід говорити про цілий комплекс проблем, в тому числі — неналежну поінформованість, особливо людей, які мешкають в невеличких містах та селах. Крім того, мені здається, що сам процес вакцинації у нас починався, скажімо так, в якійсь панічній атмосфері. Мала місце інформаційна каша: то у нас приїздить вакцина, то вона запізнюється... Також була досить суперечливою інформація щодо необхідності вакцинації — одні говорили одне, а інші — діаметрально протилежне. Словом, не було єдиної і чіткої лінії. Це дещо заплутало людей і збило їх з пантелику.
- Ви щойно згадали про невеличкі населені пункти нашої країни. Багато хто, апелюючи саме до, скажімо так, не надто логістично розвинених містечок і сіл, безбожно критикує ідею президента Зеленського щодо виплати тисячі гривень за повне проходження вакцинації. Як ви оцінюєте цю ініціативу? До речі, буквально днями очільник уряду Денис Шмигаль заявив про те, що лише до кінця поточного року на практичну реалізацію цієї програми буде виділено 8 млрд грн. Нехитрі математичні підрахунки показують, що в Кабміні під завісу 2021-го очікують 8 млн повністю вакцинованих українців. Де в селах тренажерні зали та кінотеатри, аби скористатися тисячою...?
- Якщо оцінювати пропозицію влади не з економічної, а з медичної точки зору, то така мотивація справді може спонукати більшість людей піти і вакцинуватися. Окремі логістичні нюанси — це окрема тема.
Разом з тим потрібно пояснювати, що на наступні два тижні після вакцинації людина ще не буде захищеною. І якщо людина вакцинувалася та захоче піти в кінотеатр чи інше місце, де є багато інших людей, щоб витратити цю тисячу, вона може з великою вірогідністю інфікуватися. Тобто, на цю тисячу варто пропонувати такі компенсації, які не призводили б до ризиків інфікування, враховуючи часовий показник. Висновок? Усілякого роду мотивації це, звісно, добре, але вони мають ґрунтуватися на медичних знаннях поширення цього збудника.
- В наявності антиваксів Україна не є винятком, але чим саме у нашій країні обумовлені подібного роду рухи протестуючих?
- Тут слід зауважити, що в деяких країнах антивакцинальні рухи є ще більш активними. Що ж стосується України, то ситуацію в нас, думаю, підігріває відсутність єдино зваженої позиції навіть серед лікарів щодо логістики самої вакцинації. Майже всі лікарі відкрито заявляють, що вакцинація потрібна, але є й такі, що виступають проти. В такій ситуації люди, звичайно ж, думають, зважують, сумніваються...
- Ми з вами щойно спробували дати зважену оцінку заохочувальним заходам, а як щодо “батога”? Наскільки каральні методи за порушення карантинних обмежень відповідають наявним ризикам та нашій ментальності?
- Не знаю точної статистики щодо штрафів, але переконана, що контроль та відповідальність за порушення встановлених правил має бути обов’язково. Чому? Та тому що викривлене сприйняття. Наші люди думають, що, знаходячись на самоізоляції, вони можуть спокійно ходити в супермаркет за їжею або ще чимось, заражаючи оточуючих.
- Проблема фальсифікації ковід-сертифікатів. Наскільки глибокою вона у нас є і яким може бути універсальний рецепт “лікування”?
- На мій погляд, з огляду на поспішність рішення Кабінету міністрів про необхідність обов’язкового вакцинування для деяких категорій, люди, нічого толком не зрозумівши, кинулися купувати “липові” сертифікати. Це — з одного боку. З іншого боку, лікарі теж не зорієнтувалися, на відміну від усіляких спекулянтів... Це вже згодом, коли всі в усьому більш-менш розібралися, була введена в тому числі кримінальна відповідальність за підробку сертифікатів і чи не щодня ми чуємо про виявлення людей з фальшивими вакцинаційними документами. На сьогодні ця проблема не є такою гострою, як була ще місяць-півтора тому.
Читайте також: Знайдено вітамін, здатний зупинити пневмонію COVID-19: опубліковано нове дослідження
- Чи виправдав себе такий анти-ковід захід, як дистанційне навчання?
- Як медик я розумію, що при таких видах захворювань, а саме — респіраторних вірусних інфекціях, усілякого роду обмежувальні заходи і зменшення контактів завжди використовуються і мають позитивний ефект. Тому з медичної точки зору, я схвально відношуся до усілякого роду мінімізації спілкування між людьми і між дітьми, зокрема.
Втім, існує й інша складова цього процесу — соціально-економічна. Якщо діти не ходять до школи, виникає питання, чим вони увесь цей час займаються вдома, і чи вдома власне вони? Усього цього ми достеменно не знаємо, тому тут потрібно шукати якийсь компроміс, оскільки дистанційне навчання не завжди йде в плюс. Отже, потрібно підключати інших фахівців (психологів, наприклад), які мають висловити свої “за” і “проти” задля вироблення єдино правильного рішення щодо цього питання.
Хай там як, але на сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує дистанційне навчання, тому що діти страждають в інших своїх індивідуальних площинах.
- І насамкінець, ваш прогноз: скільки ще триватиме коронавірусне “щастя”?
- Вірус насправді може піти в нікуди або самознищитися, якщо в нього не має можливості передаватися від однієї людини до іншої. Тобто, при наявності великої кількості незахищених людей, і, відповідно, місць, куди вірус може далі потрапляти і розвиватися, вірус буде жити в популяції довше. Якщо ж кількість людей (на всій земній кулі), які або перехворіли, або вакцинувалися буде збільшуватися, вірус поступово вмиратиме. Все залежить від багатьох факторів, в тому числі від того, як швидко людство буде вакцинуватися. Але не варто забувати, що вірус може мутувати, тому люди можуть бути захищені від одного штаму і підхопити інший. В такому разі процес циркуляції коронавірусу буде, скажімо так, все подовжуватися і подовжуватися по колу...
Читайте також: Прорив у боротьбі з COVID-19: створено нову покращену вакцину
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх досліджень, висновків вчених та лікарів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.