Зустрілися якось Орбан і американський сенатор Ранд Пол у церкві московськооо патріархату… Вони обрали сторону зла. Останнім часом активізувались друзі Путіна, рятуючи його від остаточного провалля. Схоже на останній і рішучій бій.
Читайте також: Уроки воєнної "політекономіки": три помилки, які треба виправити
Орбан, сенатор в США і московський патріархат майже одночасно створюють останню лінію оборони Путіна, показуючи, що для нього критично важливо.
Орбан продовжує впиратися рогом і блокує нафтове ембарго з боку ЄС. Почалися вже навіть розмови, що ЄС може відкласти саме нафтове ембарго і запровадити 6-й пакет санкцій без нього. Але проблема у тому, що без нафтового ембарго 6-й пакет санкцій порожній і якщо ЄС зробить саме так, то проявить слабкість. І буде стимулювати Путіна до подальших агресивних кроків, як він завжди робить, коли відчуває слабкість. І в керівництві ЄС мають це знати. І мають воліти зберегти обличчя так же сильно, як ми хочемо побачити ембарго. І те, що Орбан так сильно впирається показує, як Путіну потрібно зупинити ембарго. І як він того ембарго боїться.
Читайте також: Російська економіка приречена, що б там не імітували у Москві
Інша річ, яка лякає Путіна - це поставки західної зброї. І от вже сенатор США Ранд Пол блокує своєю поправкою остаточне виділення допомоги у 40 млрд доларів. Цей сенатор не простий сенатор, а товариш Трампа, давній прихильник Путіна і теорії змов про вакцини і масонів, і агітатор про не вступ України до НАТО. Ще й зв'язок із грішми Дерепаски, а значить і Кремля, прослідковується. Колись навіть возив любовні листи Трампа до Путіна особисто. Повний набір. Він може лише затримати допомогу, він не може ії зупинити, але старається дуже сильно. Показуючи тим, як Путіну важливий кожен день без західної зброї на лінії фронту.
А ще це показує нам, як важливо, що президентом є Байден, а не Трамп. Бо його товариш показує, як би поводив себе сам Трамп у випадку конфлікту. Як би реагував на війну. Як би допомагав Україні, починаючи з розвідданих ще до війни і закінчуючи військовою підтримкою зараз.
Читайте також: Назад у середньовіччя сьорбать лаптєм щі: Росія не зможе замістити імпорт
Ну і останнє. Клятий московський патріархат. Який остаточно обрав сторону зла. І заявив, що у війні винна українська влада, попередня, і отримання Томосу. Не Путін, не російський фашизм, не імперські амбіції кремля, а Томос. Класичне звинувачення жертви, яка провокувала ґвалтівника.
Ця лінія оборони Путіна чи не важливіша. Бо вона проходить всередині України. Знову "розділяй і володарюй", знову пропаганда серед вірян. Яка досі дозволена українською державою. Чорт забирай, якщо не зараз, то коли заборонити московський патріархат?
Ми не можемо вплинути на американського сенатора. Ми не можемо викопати море замість Угорщини. Але, чорт забирай, ми можемо зупинити пропаганду ворога всередині нашої країни. І аргументи на кшталт того, що зараз нам потрібна єдність і тому не варто робити такі кроки - не працюють, бо московський патріархат якраз і займається тим, що підриває нашу єдність у протистоянні Росії. Куди ще більше?
Читайте також: Держава-мародер: як та навіщо Росія лякає світ голодом
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою