Опалювальний сезон під час війни: які є глобальні ризики і чого очікувати

Експерти розповіли, чи вистачить газу на зимовий період і як будемо виживати

Опалювальний сезон під час війни: які є глобальні ризики і чого очікувати фото

Україна потроху починає оговтуватися від жорстких аварійних відключень електроенергії, які після масованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури накрили кілька регіонів, зокрема Київ та область. Світло й надалі відключатимуть, але повертаються до планових графіків. Які наслідки чергового обстрілу енергетичної інфраструктури, на скільки зросли збитки енергетичного сектора, чи є потужності для ремонту та чи не ставлять ці “прильоти” під загрозу опалювальний сезон 2022-2023, - з’ясовував Realist.online.

Державна компанія “Укренерго” сформувала і оприлюднила обсяги, на які має бути знижено енергопостачання всіх категорій споживачів у центральній та північній частині країни. Отже, перебої з електрикою будуть у Київській області та самій столиці, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській, Полтавській областях. Тобто відключень світла на понад десять годин, як це було у понеділок в деяких районах Київщини, вже не повинно бути.

Втім, наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі цього разу можуть виявитися важчими, ніж після попередніх прильотів. У ДТЕК заявили, що ресурс для ремонтів уже закінчується, є дефіцит обладнання та запчастин. За словами виконавчого директора компанії Дмитра Сахарука, запас обладнання, який був на складах, вже практично витрачено. А для нових закупівель знадобляться сотні мільйонів доларів.

Головне в цій історії – трансформатори. В Україні їх виготовляє “Запоріжтрансформатор”, але підприємство зараз працює з перебоями. Крім того, на такі потреби ніхто не розраховував. Загалом є проблема і з браком інших запчастин.

Читайте також: Світ дивиться на "заморожування" України в прямому ефірі: влада відреагувала на ракетні обстріли

Влада повідомила, що уже домовилася про постачання обладнання від 12-ти країн-партнерів.

Перші партії – вже в Україні, решта очікується найближчим часом. Ми продовжуємо працювати над збільшенням кола партнерів та обсягів підтримки”, – заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.

У списку – понад 960 одиниць спеціального обладнання. Чи вистачить їх - питання відкрите. І при цьому, слід розуміти, що про повноцінні капітальні ремонти зараз не йдеться. Поки – аварійні та стабілізаційні. Це дозволяє тимчасово налагодити роботу системи.

Рашисти змінюють "ракетну" тактику

Профільні експерти звертають увагу на те, що останнім часом удари орків по вітчизняній енергосистемі змінилися – залишивши в умовному спокої ТЕС та ТЕЦ, ворог намагається вразити інший сегмент маневреної генерації – обладнання ГЕС.

Не виключено, що в окупантів є план розбити українську енергосистему на окремі автономні “острівці”, що в рази знизить її стійкість. Гіпотетичний результат, на жаль невтішний. При черговому пошкодженні, навіть не дуже серйозному, без електроенергії можуть залишатися цілі регіони, а час відновлювальних робіт суттєво збільшиться.

Втім, аби завдати суттєвої шкоди ГЕС або греблі недостатньо навіть десятка ракет - у них досить високий запас міцності. Але розподільне обладнання, зокрема, трансформатори, є більш вразливими і прикрити їх зверху фактично немає можливості, там йде підключення численних проводів, при цьому саме розподільні станції приймають електроенергію і “транспортують” її далі - у напрямку ліній електропередач. Тому навіть якщо сама гідроелектростанція залишається більш-менш в порядку, можливості передачі енергії, що виробляється, немає.

Читайте також: Енергетичний фронт: чому економія струму вигідна не тільки державі, а й домогосподарству

Є ще одна надважлива деталь: оскільки українська енергосистема тривалий час була синхронізована з російською, країна-агресорка має повну інформацію про всі особливості нашої системи - як основні об’єкти, так і додаткові. У профільному експертному середовищі побоюються, що наступним об’єктом атак ворога можуть стати підстанції АЕС. В такому разі виникнуть проблеми не лише з маневреною, а й з базовою генерацією. Це означає, що енергосистема перестане тягнути навантаження не лише в піковий час підвищеного споживання електроенергії, а взагалі цілодобово.

Ситуація в енергетиці посилюється і наближенням холодів. І якби понеділкові відключення електроенергії, коли, наприклад, окремі райони столиці та Київської області були без світла близько десяти годин трапилися взимку за мінусової температури, наслідки могли б бути набагато складнішими. Адже люди опинилися б не лише без електроенергії та води, а ще й у холодних будинках, які взимку при відключенні опалення холодніють протягом кількох годин.

Чого очікувати і що робити

Один з варіантів обігріву людей на місці і без евакуації – ситуативно-аварійний. Наприклад, в країні ближчим часом планується відкрити 754 теплові пункти з опаленням на дровах. Йдеться про адміністративні будинки, школи, дитсадки, де можна буде перечекати потенційну енергокризу. Принагідно зауважимо, що наразі дефіцит в енергосистемі складає близько 2 тисяч мегават, а у міру похолодання енергоспоживання збільшується приблизно на 20%. Тому без подальших відключень, зважаючи на це, в майбутньому навряд чи обійтися.

Тимчасові контрольовані обмеження потрібні, щоб зменшити навантаження на мережі, підтримати стабільне балансування енергосистеми та виключити повторні аварії після того, як електромережі були пошкоджені ракетними обстрілами та атаками дронів росіян”, - зазначили в “Укренерго”.

Усе це, ставлять серйозні питання щодо майбутнього проходження опалювального сезону.

Надія на ПВО

Експерти зазначають, що проходження цьогорічного опалювального сезону однозначно буде ускладнено військовою та економічною ситуацією. Ворог зараз б’є переважно по енергетичним об’єктам, а може наносити удари і по таким, які генерують тепло.

"Захиститися від цього можна, передусім, сучасними і надійними системами ПВО. Сьогодні кров з носа необхідне максимальне укріплення об’єктів, трансформаторних підстанцій. Це — одна сторона медалі. Але є й інша — ресурсна. І, на превеликий жаль, констатую, що за сценарієм, який я вважаю цілком ймовірним, газу може не вистачити. Ми це відчуємо не зараз, бо поки що блакитного палива у сховищах є достатньо. Але з урахуванням того, що вугілля накопичено недостатньо, газу не вистачить. Це все дуже чітко проявиться, гадаю, десь в період лютого-березня після чого постане головне питання: “Чому, коли уряд доручав “Нафтогазу” накопичити 19 млрд куб газу, НАК в результаті накопичив лише 14 з хвостиком?”. З цим усім ми на парламентському рівні будемо розбиратися і з’ясовувати, чому державна компанія не виконує прямого доручення Кабміну”, - зазначає у коментарі Realist.online нардеп і екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко.

Народний депутат додає, що Юрій Вітренко, який вже став екс-очільником “Нафтогазу” спочатку казав, мовляв, дайте мені 264 млрд грн і я все організую.

"Вибачте, але це астрономічна сума та й узагалі Вітренкові все і завжди заважало і всі навкруги у чомусь були винні, окрім нього самого. Але від цього ключове питання про те, чому Україна не може забезпечити сама себе газом, як це було передбачено держпрограмою, ухваленою ще в 2016 році, яку сам Вітренко і проштовхував, залишається відкритим. Кошти на це були виділені і якби компанія “Укргазвидобування” забезпечила б показник 20 млрд куб на рік, сьогодні взагалі жодних проблем не було б", - каже Кучеренко.

Він зазначає, що потрібно розібратись - хто і чому зірвав програму? 

"На ці та інші питання рано чи пізно доведеться відповідати, в першу чергу на фоні шалених премій, які наприкінці минулого тижня виплатив собі “Нафтогаз”. А я хочу поінформувати, що вони спустили з рахунків НАКу два мільярда гривень на виплату премій своїм співробітникам. Там премія на душу — по мільйону-два гривень. Тому ми з колегами по фракції неодмінно будемо звертатися до президента, щоб його Офіс предметно розібрався в історії цих цинічних ігрищ, які по суті являються загрозою національній безпеці, оскільки підривають довіру українців до державних структур, якою є “Нафтогаз”. І коли дійсно можуть бути перебої з теплопостачанням це питання постане вже набагато гостріше, хоча і сьогодні наші люди вже помітно нервують”, - підсумовує Олексій Кучеренко.

Поки ракета не вдарить — не перехрестимося

Експерти додають, що абсолютно до всього у військовий час підготуватися неможливо, а люди  в такі критичні миті не хочуть думати про погане.

"Відверто вам зізнаюся, що особисто я про холодну зиму і увесь пласт проблем говорю в телеефірах ще з літа, але лише два тижні тому  нарешті усвідомив, що прийшов час купувати генератор. Так що очікувати, що мільйони людей будуть синхронно готуватися до важкої зими, неможливо. Та й від держави особливих подвигів у цьому сенсі чекати об’єктивно не слід. До речі, найкраще, що зараз робиться, це те, що, сподіваюся, суттєво перебільшуються можливі проблеми і ризики. Це певною мірою загартовує”, - підкреслює в коментарі Realist.online заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Він зазначає, що будь-якому разі не слід забувати, що існує, на жаль, проблема, яка залежить не від нас, а від бажання ворога руйнувати нашу інфраструктуру.

"Після того, як путін на Валдайському форумі виступив у якості "голуба миру", апелюючи до необхідності перемовин по зупиненню війни, Мєдвєдєв у соцмережах написав дуже лаконічний пост, де чітко сказав: “Якщо задовільните вимоги рф щодо територій, буде у вас газ, тепло і світло”. Тобто, путінська росія зараз займається тим, що намагається позбавити українців побутових умов комфорту, максимально тиснути психологічно. Втім, варто зауважити, що і без цього проблеми були б однозначно, оскільки ми країна, яка втратила через війну до сорока відсотків економіки і ми сьогодні надзалежні від західної допомоги. Тобто ідеальної ситуації з газом і опалювальним сезоном, у нас не могло бути в принципі”, - резюмує експерт.

Зникне тепло — з’явиться хвиля мігрантів

Профільні експерти запевняють, що в часи війни потрібно бути готовими до всього.

"Якщо говорити безпосередньо про опалювальний сезон, то в уряді неодноразово заявляли про необхідні запаси у 19 млрд кубометрів газу, які дозволили б нам, грубо кажучи, дошкандибати до кінця зими. Але це за умови не порушення газотранспортної системи в цілому. Тобто, це все спрацює, коли не буде проблем з газокомпресорними станціями, розподільними пунктами, ГРС, ГРП, тощо. Гроші, ресурс газу — це окремі моменти, ключовий — військові ризики, які неможливо якимось чином обійти. Скільки б газу ми не закачали, нас це не врятує, якщо будуть нанесені удари по певним об’єктам”, - зауважує в коментарі Realist.online експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Він додає, що ми - газифікована країна і якщо завтра з тих чи інших причин не буде газу, тепла не буде ні в кого.

Читайте також: Буде холодно: експерт назвав великі міста України, де виникнуть проблеми з опаленням

"А усі ці розповіді про генератори і твердопаливні котли — повна маячня і така ахінея, від якої в мене очі на лоб лізуть. Для чого це все вам, якщо ви не зможете купити газу до цих пристроїв? Щоб у генераторі просто лампочка світилася і вам було весело в холоді? Історії про встановлення буржуйок і облаштування місць обігріву — це також щось із сфери фантастики, бо у нас десятки мільйонів людей”, - підкреслює Корольчук.

На його переконання ціль ракетних ударів рашистів по українській інфраструктурі — не її знищення як такої, а створення динамічної кризи,  де має місце не лише дискомфорт суспільства, а й удар по економіці, тому що люди не можуть нормально працювати.

І не даремно, до речі, в нещодавньому інтерв’ю одному із впливових західних ЗМІ прем’єр Шмигаль сказав, що у разі відсутності в Україні світла, газу і тепла Європа зіштовхнеться з величезною хвилею мігрантів з нашої держави. Логічно, а що людям залишається в таких умовах? Моя суб’єктивна думка: усі ці удари по інфраструктурі — це спроба росії максимально пришвидшити переговорний процес на своїх умовах”, - акцентує експерт.

Читайте також: Чи буде Київ відмовлятися від центрального опалення: влада дала відповідь

Читати всі новини