Альянс опинився в сірій зоні, створеній чужою війною. Про це пише Дмитро Левусь, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог-міжнародник у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Чотирнадцятого серпня 2026 року італійський винищувач місії НАТО збив безпілотник невідомого походження, що увійшов у повітряний простір Латвії. Розслідування Альянс розпочав одразу, а походження апарата з'ясовували ще кілька днів.
Інцидент стався саме тоді, коли Україна атакувала російські порти, і став частиною серії проникнень дронів у балтійський простір. Латвійські військові пояснили це наслідками російської радіоелектронної боротьби, яка збиває апарати з курсу. Війна між Україною та Росією створила для Альянсу принципово нову сіру зону, у якій рішення доводиться ухвалювати за секунди. Її головна складність не технічна, а політична, адже за однакових радарних відміток за ними можуть стояти зовсім різні країни й наміри.
Збиття над Латвією стало вже другим за кілька місяців
Сама операція була швидкою і показовою. Два італійські Eurofighter піднялися з Литви, а два турецькі F-16 з Естонії, і один із європейських літаків знищив ціль над східною Латвією неподалік від села Ругаї, приблизно за тридцять п'ять кілометрів від російського кордону. Латвійські військові шукали уламки в лісистій місцевості, а речниця збройних сил визнала, що походження апарата назвати не можуть, доки територію не обстежено.
Мешканцям прикордонного регіону вмикали попередження про укриття, що для мирної країни лишається подією надзвичайною. Це було вже друге таке збиття над Латвією за кілька місяців. Латвійська міністерка закордонних справ подякувала італійським союзникам за збереження цілісності повітряного простору Альянсу.
Найскладніше тут саме питання походження. Дрон може виявитися російським, українським, захопленим Росією або просто збитим з курсу засобами радіоелектронної боротьби, і встановити правду вдається не одразу. Показово, що в травні румунський F-16 збив український дрон над Естонією, а в червні французький Rafale знищив іще один над Латвією.
За попередніми оцінками латвійської сторони, і серпневий апарат міг бути українським. Тобто Альянс регулярно стріляє по цілях, чия політична природа з'ясовується вже потім. Для союзників це означає, що навіть успішне збиття не знімає питання, а лише переносить його з площини оборони в площину дипломатії.
Часто неможливо одразу сказати, чий саме це дрон
Причину цих залетів латвійські військові називають прямо. Речниця збройних сил заявила, що всі подібні інциденти пов'язані з російською електромагнітною активністю, яка й заганяє безпілотники в латвійський простір. Оборонне міністерство країни повідомило, що знищено іноземний апарат, який увійшов до Латвії саме внаслідок російської радіоелектронної боротьби.
Тобто навіть коли дрон український, першопричиною вважають дії Москви. Саме тому союзники поклали на Росію повну відповідальність за порушення повітряного простору, назвавши їх небезпечними й неприйнятними. На своїй зустрічі вони також зазначили, що подібні порушення свідчать про зростання готовності Москви до ризику.
Масштаб проблеми ширший за Балтію. Балтійські країни, розташовані на краю війни, у якій обидві сторони масово застосовують дрони, фіксують зростання кількості проникнень. Того ж дня Фінляндія тимчасово обмежила зони для авіаційного й морського руху у східній частині Фінської затоки як запобіжний захід. За тиждень до того в німецькому Лейпцигу знайшли дрон із вибухівкою, а робота аеропорту Ганновера була порушена через безпілотник у забороненому просторі. Це вже не поодинокі епізоди, а стала фонова загроза для всього східного флангу, від Балтики до Німеччини. Причому загроза ця має різну природу, адже одні апарати залітають випадково, інші є частиною цілеспрямованих диверсійних дій.
Оборона має спрацювати за секунди, а політика розбирається днями
Механізм реагування працює на межі можливостей. Місія повітряного патрулювання Балтії тримає озброєні винищувачі в цілодобовій готовності, здатні злетіти за лічені хвилини проти будь-якого апарата без плану польоту чи справного відповідача. Проте сам факт збройного знищення цілі всередині території НАТО є подією принципового значення, адже пілот приймає рішення, не знаючи, кому належить апарат.
Помилка тут може мати політичні наслідки, непорівнянні з вартістю самого дрона, і саме тому кожен такий епізод розбирають окремо. І часу на з'ясування деталей у нього немає. Латвійський прем'єр після інциденту заявив, що подія підтвердила дієвість національної системи протиповітряної оборони, хоча сама потреба в таких підтвердженнях говорить чимало.
Стратегічний висновок незручний для Альянсу. НАТО доводиться будувати систему протиповітряної оборони, яка мусить реагувати за секунди, хоча політичну природу інциденту іноді вдається встановити лише за кілька днів. Це вимагає нових правил застосування зброї, кращого обміну даними з Києвом і чіткіших процедур ідентифікації повітряних цілей у прикордонній смузі. Поки їх немає, кожен такий випадок лишається балансуванням між ризиком пропустити реальну загрозу й ризиком збити дрон союзника. І що довше триває війна, то частішими будуть ці рішення. Фактично Альянс уже сьогодні змушений жити за правилами воєнного часу, формально не перебуваючи у стані війни.