Ізюмське угруповання противника почало "нарощувати зусилля" на Слов'янському напрямі і продовжувало таранити оборону українських військ з дедалі більшою старанністю. Зосередивши на своєму лівому фланзі ударну тактичну групу в розмірі 8-10 БТГр зі складу 20-ОА (36-й омсбр, 752-го мсп, 237-го тп), а також наданих сил та засобів - 36-й ОА (5 -й відбр) та 68-го АК (39-а омсбр), вона кинулася в атаку на позиції Сил оборони України на ділянці Краснопілля – Богородичне, діючи вздовж дороги М-03 у напрямку на Краснопілля та Долину, а також на Богородичне. Командування Ізюмським угрупуванням противника явно намагається прорватися на мінімально можливу відстань до Слов'янська (хоча б у район Адамівка - Хрестище), перед тим, як у вести в бій основні свої сили на сусідньому Барвінківському напрямку (де воно вже зосередило близько 9-ти БТГр). І, зважаючи на все, вони дуже поспішають, бо навколо починають творитися події, які ніфіга не сприяють їхньому подальшому "генеральному наступу" на Слов'янськ...
Читайте також: Залізний брухт у всіх сенсах: РФ шле в Україну ешелони знятої зі зберігання техніки
Станом на вечір 15 червня противнику ніби вдалося зайняти Долину, але за Богородичне все ще йшов бій. За Краснопілля - теж... Бої мають гранично запеклий характер із масованим застосуванням усіх можливих вогневих засобів ураження.
Водночас, війська противника, що становлять Лиманське угруповання, у кількості 5-и БТГр (зі складу 239-го тп, 228-го мсп та 35-й омсбр) намагаються "сприяти" цьому наступу своїх Ізюмських "друзів", діючи через Тетянівку і Пришиб на те саме Богородичне і заодно в сторону Сидорового. Начебто, поки що безуспішно для себе...
Проте, слід зазначити, що на правому фланзі всієї цієї веселої компанії, нині почали відбуватися події, які явно не надто сприяють всій цій метушні на околицях Слов'янська. А саме – контр-наступальні дії підрозділів Сил оборони України в районі Співаківка – Іванівка – Придонецьке (на захід від Ізюму – головної тилової бази всього Ізюмського угруповання).
Найцікавіше, що ділянка та напрямок цих дій при подальшому просуванні ЗСУ виводять їх у найкозирніше місце – в основний район дислокації головних сил усієї арти та ракетних підрозділів Ізюмського угруповання. Мало того, тут же поруч розгорнуті передові пункти управління (ППУ) - 3-й МСД, 11-го АК і всієї 35-ї ОА (просто "бінго"). І на цьому шляху у контр-атакуючих підрозділів ЗСУ знаходяться лише кілька "проблем", у вигляді флангової тактичної групи противника, що складається з 1 БТГр 423-го Ямпільського мсп, 1 БТГр 69-й обрп та "напів-БТгр" зі складу 38- й омсбр.
Правда, слід зазначити, що командування Ізюмського угруповання військ противника все швидко і правильно зрозуміло, як тільки наші передові підрозділи почали просування від "зворотного" закруту Сіверського Дінця у бік Ізюмського лісового масиву.
Досягнувши його, наші передові підрозділи почали закріплюватися, а ось командування військ противника в терміновому порядку почало перекидання на цю ділянку частини сил та засобів свого Лиманського угруповання у вигляді ще одного додаткового БТГр зі складу 239-го танкового полку та підрозділів 10-го мотострілецького полку радіоактивно -хімічного захисту на ТОС-1А "Сонцепок" (явно з прицілом "випалити" ліс разом з нашими підрозділами і не допустить їх просування до самого Ізюму). Ну, подивимося, хто кого там випалить...
Читайте також: "Трьох відправили на дурню": у військових РФ на війні не витримує психіка (аудіозапис)
Щодо, власне, Лиманського угруповання, то етимологія його затримки зі "стрибком ЗА Сіверський Донець" тепер стала зрозумілою. Вороже командування, зважаючи на все, саме з його складу сформувало "пожежну команду" для дій у секторі самого міста Ізюма, куди не поспішаючи, але досить впевнено прориваються українські війська. Вийшло як в анекдоті: доки генерали Дворніков і Жидко, задекоровані великими й красивими еполетами, креслили стрілочки на картах у рамках підкорення "останньої української агломерації Донбасу", у них за правим плечем парочка умовних "українських полковників" спланувала і почала дуже елегантну контр-наступальну операцію, яка для цих високолежачих раша-дженералей може закінчитися тотальною дупою. І це ніфіга не перебільшення...
Якщо не вірите, то самостійно візьміть і відкрийте карту даної місцевості, прикладіть звичайну лінійку до неї, поміряйте відстань між Ізюмським лісом та західною околицею самого Ізюму, потім визначте масштаб карти та переведіть отриману відстань на лінійці в кілометри. Потім проробіть таку саму операцію на карті між передовими позиціями військ противника в районі Берестового і в районі Білогорівки або Серебрянки... Тепер закрийте очі і порівняйте отримані значення і визначте, кому ближче і швидше...
Правильно, ЗСУ значно ближче до околиць Ізюма (де, до речі, в районі Капітолівки знаходиться ПУ цих самих дженералей), ніж два наступаючі назустріч один одному ударні угруповання противника, відомі в моїх оглядах під умовними найменуваннями "Лиманського" і "Попаснянського". І це без урахування того фактору, що противнику для "замикання кільця", ще потрібно форсувати Сіверський Донець, тоді як перед ЗСУ під Ізюмом така проблема не стоїть, бо вони перейшли його ще перед початком своїх контр-наступальних дій у районі тієї самої "зворотної" закруту".
Як бачимо, українське військове командування переграє "кращі оперативні уми" російського військового командування не лише у Таврійській операційній зоні, а й на Донбасі. Їм би ще "стволів" дальнобійних побільше та ППО потужніше і танків з ББМ-ками... Загалом всього би якомогоа більше, та потужніше...
Тепер про Лиманське угруповання.
Тут, як кажуть у Кремлі, все йде "за планом". Проводиться інтенсивна і плідна підготовка до форсування Сіверського Дінця (у вигляді наполегливої інженерної та звичайної розвідки кількох ділянок річки силами розвідбату 55-й омсбр та 40-го ісп у районі Закитного), а також інтенсивне поповнення самим угрупуванням "свіжими" підрозділами.
Зокрема, до вже розгорнутих на лівому березі Сіверського Дінця 7-и БТГр зі складу 15-ї, 21-ї, 30-ї та 74-ї омсбр днями додалися ще 3 (одна з них танкова), зі складу 55-ї омсбр та 6-го тп. Таким чином, командування військ противника довело чисельний склад свого лиманського угруповання до показників, цілком порівнянних з аналогічними показниками Ізюмської та Попаснянської угруповань.
Зрозуміло, що робиться все це явно не тільки заради гарних циферок на папірці з табличками.
У районі Сєверодонецька продовжуються завзяті вуличні бої. Передові підрозділи противника атакують за 3-ма напрямками, що сходяться, і вже за рядом повідомлень контролюють більшу частину міста.
Що стосується Попаснняського угруповання противника, то 2 БТГр-и зі складу 61-ї обрмп і 80-го тп, підтримані 3-м мсб 1-й омсбр 1-го АК таки спробували прорватися в район Білогорівки та Берестового. Крім того, 2 БТГр зі складу 102-го мсп та 6-го "козачого" мсп ім. Платова атакували позиції ЗСУ у напрямку на Миколаївку, знову обходячи Врубівку (яку вони до кінця так і не взяли) із заходу. Цей рух підтримували вогнем з півдня з району Комишувахи танки 218 тп. Вишенькою на торт, стали чергові атаки, що повторюються, на Золоте за участю все того ж 218-го тп і БТГр 155-й обрмп.
За винятком Золотого, у решті випадків - "невдача спіткала російського спортсмена..."
Під Золотим бої тривали. І так, Тошковку "до кінця" вони також так і не взяли. Втім, у Попаснянських, останнім часом, теж щось розклеїлося.
Фланги, зарази такі, не розширюються, "укропи", час від часу, навіть контр-атакують і все в бочину норовлять стукнути, "мобіків" на відновлення "бомбаських батальйонів" місцями тупо і явно не вистачає.
Резюмуємо.
Не знаю, зараз усі в очікуванні чергового масштабного наступу супротивника під загальною назвою "Останній ривок". Але я так не думаю. Судячи з того, як організовують і ведуть бойові дії російські генерали, термін "циклічність" вони цілком освоїли і навіть призвичаїлися застосовувати його на практиці.
На сьогодні, я не бачу особливих перешкод для раша-полкаводців у справі перекладу цього самого "Останнього ривка", наприклад, у "ПЕРЕД-останній"... І не обов'язково він може бути саме на Донбасі.
Читайте також: Окупантів під Херсоном чекає "сюрприз" від ЗСУ: карта боїв та аналіз ситуації