Противник продовжує оперативно-тактичну наступальну операцію у Східній операційній зоні з метою повної окупації Луганської та Донецької областей України у їхніх адміністративних межах. Очевидно, що домогтися цього командування військ противника намагається шляхом оточення та розгрому угруповання Об'єднаних сил (ОС) ЗСУ у районі Сєвєродонецька та Лисичанська. На сьогоднішній день, ударні угруповання військ противника зуміли вийти на ближні підступи до Слов'янська, увійти в Сєвєродонецьк і суттєво просунутися до південно-західних околиць Лисичанська. Оперативна ситуація у цій зоні для ЗСУ залишається досить складною.
Читайте також:ЗС РФ поняття не мають, як воювати з ЗСУ під Херсоном: карти та аналіз фронту
Противник, який має перевагу в озброєнні та військовій техніці (ВВТ), сконцентрувавши в цій зоні більшу частину свого угруповання військ, що оперує на території України, не відмовився від планів досягнення цілей своєї операції.
Зокрема...
Ізюмське угруповання противника продовжує підготовку до масованого наступу на агломерацію Слов'янськ - Краматорськ, а також одночасно намагається створити сприятливі для його проведення умови.
Так, командування Ізюмським угрупуванням військ противника форсованими темпами проводить ротацію та доукомплектування БТГр 51-го та 137-го ВДП 106 ВДД. Введення в бій зазначених підрозділів, швидше за все, буде можливим і відбудеться після закінчення цих заходів. Загальна чисельність тактичних груп вдв вс рф, які входять до складу Ізюмської угруповання військ противника, цілком можливо доведено до 3-3.5 тисяч військовослужбовців.
Протягом 2-х останніх днів передові підрозділи Ізюмського угруповання військ проотивника, з метою захоплення зручних рубежів для подальшого переходу в масований наступ провели ряд активних тактичних дій (атак) в районі південно-схід Довгенкого, в районі Богородичного, а також у напрямку на с. Долина, діючи із західного узлісся урочища "Сосна", вздовж дороги М-03.
Особливих успіхів передові підрозділи противника на цій ниві не здобули, але все ж таки зуміли просунутися до околиць Мазанівки, ніби навіть невеликою піхотною групою (ДРГ) перетнути Сіверський Донець у районі Богородичного. Хоча, за іншими відомостями... цю групу відкинули назад із втратами. Інформація ще уточнюється... Спроба підрозділів військ противника наступати межу Долина - Богородичне з північного заходу закінчилася безрезультатно.
Зосереджена на цьому ж напрямку значна арт-група противника, активне використання армійської авіації та практично безперервне підтягування сюди у значних обсягах предметів матеріально-технічного постачання військ (причому, явно в об'ємах не на 1, 2 або навіть 7-8 БТГр, а значно більше...), промовисто свідчать у тому, що командування військ противника збирається цьому напрямі вести інтенсивні наступальні дії. І цілком можливо з більш глибокими цілями, ніж тактичний рівень, пов'язаний із захопленням парочки сіл на північ від Слов'янська.
Лиманська угруповання військ противника, зважаючи на все, протягом 2-х останніх днів активно поповнювалася після завзятих боїв в районі Лимана і "дозачищала" район Святогірська...
Крім того, противник на цьому напрямку також займався активною розвідкою. Насамперед можливостей з форсування Сіверського Дінця відразу на кількох ділянках - від Маяків до Райгородка, між Стародубівкою та Піскунівкою, а також у районі Кривої Луки та Дронівки.
На вельми суб'єктивний погляд, крім цих ділянок варто також приділити увагу і району Шипилівка – Привілля – Новодружеськ. Якщо все ж таки противник надумає найближчим часом прориватися з півночі на Сіверськ і Верхньокам'янку... цей райончик буде обов'язково використаний Лиманським угрупуванням з тією чи іншою метою. Швидше за все, вони тут зображатимуть "форсування"...
У Сєвєродонецьку йдуть вуличні бої, противник продовжує свої спроби просунутися в районі Метелкіне, Вороново та Борівське. Має частковий успіх (противнику вдалося зайняти аеродром Сєверодонецька).
Попаснянське угруповання противника, судячи з усього, поповнившись протягом останніх 2-х днів, вирішило "трохи переключиться". Причина зрозуміла... подальший його наступ у дуже чутливому для Сил оборони України напрямі - на північ, просто неможливий без вирішення "флангових проблем".
Причому слід зазначити, що головною з них є аж ніяк не ті підрозділи ЗСУ, які оперують уздовж дороги Бахмут – Лисичанськ. Хоча, звісно, найоптимальніша дирекція можливого прориву російських військ є Берестове - Спірне. Головну флангову загрозу ударному "клину" Попаснянського угруповання складає група українських військ, що обороняється в районі Золоте - Гірське.
Читайте також: Художнє убожество: навіщо РФ застосовує старі ракети та танки в Україні
Так, ця група навряд чи зараз здатна контратакувати наступаючі підрозділи Попаснянської угруповання, що рвуться на північ, але вже самим фактом утримання цього району вона цілком сковує просування Попаснянської угруповання в напрямку Комишуваха - Врубовка, маючи можливість вогневого впливу на бойові порядки передових підрозділів Попасня з правого флангу.
Абсолютно не випадково противник завзято атакує цю групу українських військ з її лівого флангу біля Тошківки та в районі Горіхового, відповідно у бік Горського, Устинівки та Чіхорового. Сенс цих атак є досить очевидним - противник явно намагається змусити українські війська відійти з району Горського та Золотого. Поки що всі ці зусилля супротивника - безрезультатні.
Більше того, навіть ті підрозділи Попаснянського угруповання, які заради "забезпечення свого правого флангу" основної ударної групи намагалися прорватися до Врубівки та повністю зайняти Комішуваху... так і не змогли виконати своє завдання повністю. Так, передові підрозділи цієї групи зуміли прорватися до станції Світланово і вийти до південної околиці Врубівки... і все. Бої за Врубівку та Комишуваху продовжуються, супротивнику так і не вдається просунутися далі цих населених пунктів та зайти на тили української групи у Горському та Золотому...
У свою чергу, лівий фланг "ударного клину" Попаснянського угруповання, який намагався просунутися до дороги Бахмут - Лисичанськ так само, далі Нагірного пробитися не зміг. А після позавчорашнього масованого "арт-поплескування по дупці" з боку ЗСУ, взагалі був змушений відтягнутися принаймні від Нагірного до Василівки.
На протилежному фланзі Попаснянського угруповання в районі Клинового та Відродження противник спробував "для різноманітності" прорватися до дороги М-03 (ага, тієї самої, лише на південний схід від Бахмута). Ну, сенс теж зрозумілий... підрізати наші підрозділи, які обороняються в районі Миронівки. Просунувшись на пару км у районі Роти та Мідної Руди, отримавши чергову порцію вогневої поразки.. противник змушений був зупинитися і навіть трохи відповзти в районі Роти.
Резюмуємо...
Ситуація на Донбасі продовжує залишатися досить складною та напруженою, але тенденція, що з'явилася протягом останніх 3-4 днів, явно позитивна. Кожна нова спроба противника атакувати дається йому з великими і великими зусиллями.
Читайте також: Європі час чистити зброю: в РФ офіційно заявили про наміри створити імперію