Розумієте, пані та панове, яка цікава річ... Мобілізація - це, звісно, дуже класна штука, але має певні недоліки. За всією наукою, мобілізація людських ресурсів - це лише одна зі складових, причому, мабуть, не найважливіша.
Ти можеш зігнати мільйони ваньків, але їх треба вдягнути, нагодувати, екіпірувати, озброїти та навчити. Це величезні ресурси, це підтвердить кожен, хто хоч раз збирався за власний кошт на війну. Ще враховуйте, що ваньків треба годувати постійно, лікувати постійно, давати їм паливо та БК теж постійно.
Я знаю, що зараз скажете. Що ваньків вдягнуть у савєцьку форму, дадуть трьохлінєйку, з якою ще дід у 41-му вмер під Москвою і відправлять на фронт.
Ну, може й так.
Але це буде не армія.
Нагадую, що з винаходом кулемету чисельність противника втратила свою головну роль і така армія буде просто чудовим комплектом ходячих мішеней.
Ок, - скажете ви. Але ж у них ще є запаси та виробництво.
Так, є.
Складських ресурсів вистачить при нинішній інтенсивності місяців на 5-6, а враховуючи мобілізацію - може й менше. Виробництво, навіть у три зміни, перекриває відсотків 15 максимум.
Цього замало.
При цьому ми вже зараз бачимо просаджену інтегральну складову, коли є нестача певної техніки чи боєприпасів. Приклад - використання ракет С300 для ураження наземних цілей.
Що це означає у бою?
А все просто.
Якщо у тебе немає, наприклад, протитанкових засобів, а на тебе наступає противник, ти отримаєш поразку, незважаючи на те, що у тебе набоїв до стрілецької зброї валом і ще чудове ППО з медслужбою. Це тобі не допоможе.
Приблизно цю картину ми маємо зараз у армії противника.
Тому дійсно вважаю це агонією Плєшивого, а мобілізацію - спробою вже не перемогти, а хоча б відтягнути поразку і хоч якось вийти з гри, зберігаючи "морду ліца".
Хоча не знаю, чим тут допоможе мобілізація.
Читай також: Мобілізація "по понятіям": чи зможуть російські зеки воювати на фронті