Військова катастрофа в Україні, яка з кожним днем стає дедалі ясніше для російської армії , ставить під сумнів особисте майбутнє путіна. У західних медіа все голосніше говорять про те, що в політичному плані кремлівський диктатор уже мертвий , а його колишні "союзники" по СНД та ОДКБ відкрито витирають об путіна ноги, вимагаючи "великої поваги" з його боку, що було немислимо ще півроку тому. Так звана "російська федерація" за короткий термін геополітично здулася, переставши бути "наддержавою". У путіна залишилися в запасі лише дешеві ядерні "понти" рівня пітерського підворіття , які нікого вже не лякають.
Наскільки похмуре майбутнє чекає збанкрутілого кремлівського ватажка, читайте у матеріалі Realist.online.
Путіна "замінять" ще більшим людожером?
Військові поразки в Україні, а також хиткість самого режиму ставить руба питання, що буде з кремлівською вертикаллю у найближчій та середньостроковій перспективі. Очевидно, що російський правляча еліта для збереження себе та награбованих ресурсів буде змушена зробити путіна та його близьке оточення "крайніми" за програну війну та її наслідки.
Впливові кола на Заході уважно аналізують не так стабільність путінського режиму, як процес його можливого демонтажу. Колишній глава британської розвідки Алекс Янгер у недавньому інтерв'ю припустив, що путін може бути зміщений з посади і замінений на ще більш агресивного шовініста.
"Особисто я думаю, що згодом так і буде. Його (путіна – прим. ред.) замінять, але замінять критики праворуч", - сказав Алекс Янгер.
За його словами, путіну слід побоюватися монстра, якого він сам і виростив.
"Шовіністичні, націоналістичні, можливо, фашистські, праві кола, які були його базою підтримки, але тепер критикують путіна за те, що він не зайшов досить далеко і не був досить жорстким ", - додав екс-глава британської розвідки.
Читайте також: Лицемірне виправдання: В Офісі президента відповіли на заяву путіна про розв'язану ним війну в Україні
Росія розпочала війну проти України у 2014 році, з кожного кута розповідаючи, що причиною цього стали нібито постійні "приниження" з боку Заходу. Хоча справжні приниження для Кремля та путіна особисто розпочалися саме зараз на тлі провалів в Україні.
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон на саміті СНД в Астані демонстративно відчитав путіна за те, що Москва зараз повторює помилки СРСР і "недостатньо шанобливо" ставитися до республік Центральної Азії.
До цього путіна "союзники" дружньо принизили на саміті ШОС у Самарканді. Російські як би еліти все це помітили і врахували у своїх похмурих прогнозах щодо війни проти України та перспектив кремлівського режиму.
Росія чекає елітного бунту
Джерела американських ЗМІ в Москві та в російських урядових колах повідомляють, що путінські "бояри" почали все голосніше нарікати, вимагаючи зміни еліт та політичного курсу, чого не було усі 20 років путінського правління.
"Ми почали входити в революційну ситуацію. Усі чекають чогось іншого, ніж те, що відбувається зараз. Чекають іншого керівництва, іншої війни. Яструби хочуть більш жорстких дій, а голуби взагалі не хочуть війни. Назріває зміна політичної системи, але як це станеться, не знаю ", - розповів співрозмовник The Washington Post.
Джерела в російському уряді та представники бізнес-еліти збентежені і пригнічені, очікуючи погіршення політичного та економічного клімату в Росії.
Читайте також: Чи готові до найгіршого сценарію: НАТО планує навчання з ядерного стримування
Один із високопоставлених співрозмовників The Washington Post вважає, що Росії може не вистачити ракет для наступних ударів по містах України, оскільки резерви закінчуються, а заводи випускають їх лише одиниці. Оптимізм, який панував у Кремлі ще влітку, остаточно вичерпано: "Люди бачать, що майбутнього немає".
"Путін побоюється фронди з боку наближених груп, тому намагається робити так, щоб вони всі (силовики, "ліберали", військові) гризлися один з одним, а він як би знаходився над сутичкою. Але ці групи можуть піти на ситуативну коаліцію, розуміючи, що ситуація остаточно виходить з-під контролю, а рішення, ухвалені путіним, усім коштують надто дорого. Росію в цьому сенсі чекає військова, політична та економічна катастрофа", - зазначив у розмові з Realist.online директор департаменту внутрішньої політики у Міжнародному центрі перспективних досліджень Ігор Петренко.
Доля кривавого диктатора
Хоча росіяни здебільшого покірно йдуть на фронт, розуміючи всі наслідки, "мобілізація" вже серйозно вдарила по популярності путіна. Коли з фронту суцільним потоком підуть цинкові труни, ситуація для нього стане ще гіршою. Кремлівський ватажок сам себе загнав у ситуацію, де встигли побувати майже всі диктатори новітньої історії. Вони всі спочатку купалися в славі, уявляли себе вічними правителями, а в результаті опинялися або у в'язниці, або на шибениці.
Крах режиму Саддама Хусейна почався після рішення вторгнутися до Кувейту, а сам правитель у результаті опинився на шибениці. Румунський диктатор Ніколає Чаушеску на сусідів не нападав, але за день до розстрілу мав неформальний рейтинг підтримки майже в 90%.
Найближче до путіна образ лівійського диктатора полковника Муаммара Каддафі. Як і путін лівійський вождь любив розповідати про "особливий шлях" своєї країни, зберігаючи крадені гроші на Заході і всіляко знущаючись з американських і європейських "лохів". Як і у путіна, у Каддафі була своя гібридна війна та свій аналог Криму у вигляді смуги Аузу, яку диктатор намагався забрати у Чада, використовуючи маніпуляції та ряжених "ополченців".
В обох на рахунку по збитому західному Боїнгу. Правда, у Каддафі в останній момент вистачило кмітливості зізнатися та виплатити компенсації сім'ям загиблих. Путін невміло і нахабно бреше досі.
Як і путін, Каддафі любив зневажати західними "слабаками", щоб вони принижувалися і клянчили переговори. Саме для цього горе-правитель "джамахірії" захопив болгарських медсестер, звинувативши їх у навмисному зараженні лівійців СНІДом.
Все це тривало до "арабської весни", яка знесла режим Каддафі, якого в жовтні 2011 року схопив і роздер натовп повстанців. Є версія, що перед смертю над Каддафі грубо поглумилися, зґвалтувавши держаком від лопати. Ця історія глибоко запала путіну у душу. Він чомусь вирішив, що обов'язково буде наступним після лівійського полковника.
"Путін у публічних виступах неодноразово згадував розправу над Каддафі. Це вплинуло і на його зовнішню політику. Путіна з 2011 року охопила параноя, що Захід нібито хоче з ним зробити те саме. Іронія ситуації в тому, що він, почавши в 2014 році війну проти України зробив усе, щоб доля Каддафі стала для нього найбільш вірогідним сценарієм. Сумнівно, що путін доживе до міжнародного трибуналу над кремлівськими злочинцями. Його спільникам простіше самим його ліквідувати, або допустити його фізичне усунення", - розповів Realist.online політичний експерт Петро Олещук.
Де-факто програна війна, крах зовнішньополітичної легітимності кремлівського режиму, санкції, загроза тотального "розкулачування" з боку Заходу та купа внутрішніх проблем штовхають російські еліти до бунту. Альтернатива досить проста - або вони якось прибирають путіна, або йдуть на дно разом з ним, втрачаючи абсолютно все. Третього не дано.
Читайте також: Диктатор, який здувся: США почали загрожувати путіну особисто