Багатьох налякало нічне звернення президента Володимира Зеленського до білоруського народу. Востаннє Зеленський робив таке звернення до росіян за кілька годин до великого вторгнення, в ніч на 24 лютого. Але тоді вже він нічого не міг змінити, адже російські війська вже перебували в повній готовності. Наразі, якщо відповідне рішення Олександром Лукашенком вже прийняте, то Зеленський теж нічого не змінить. Але різниця полягає в тому, що розгорнутих військ на кордоні з Україною Білорусь не має, а тому другий фронт через кілька годин, через кілька днів чи тижнів навряд чи відкриється. Отже, безпосередньої загрози сухопутного наступу від білорусів (прямого залучення військ!) зараз практично не існує.
Читайте також: Путін максимально слабкий: навіщо Кремлю терор із ракетними ударами
Загалом будь-яка форма сухопутного вторгенння білоруської армії в будь-якому напрямку - це подія за межею божевілля, адже Білорусь не готова до війни - ні теоретично, ні практично. Немає бойового досвіду, немає розуміня за що воювати, банально немає бажання воювати, а також в принципі традицій вести наступальні війни.
Але всі події після лютневого ранку змушують нас розглядати навіть напівфантастичні сценарії. Тому спробуємо.
Оскільки білоруські війська на кордоні зараз поки що не розгортаються, то неможливо спрогнозувати, куди вони будуть спрямовані.
Логіка (хоча логіці тут немає місця!) передбачає, що перед початком вторгнення білоруська армія повинна провести масштабну підготовку, яка буде дуже схожа на ту, що провела Росія перед 24 лютого.
А саме:
- Висунути війська в райони зосередження.
- Розгорнути польові шпиталі, штаби, склади БК та ПММ.
- Підготувати резерв (чого зараз, до речі, не відбувається, попри заявлені навчання).
Є ще ціла низка підготовчих заходів - від змін до бюджету до певної або часткової переорієнтації економіки, які ми в масштабах Білорусі обов'язково побачимо, адже це не Росія.
Другим важливим чинником, на мій погляд, є повернення російських військ на київський напрямок, тому що Білорусь може зажадати таку підтримку. Коли це може статися?
Представник ГУР Вадим Скібіцький називав термін у 3-4 тижні, який необхідний для того, що перекинути війська з донбаського напрямку на київський.
Я б докинув ще пару тижнів на перегрупування та відпочинок. Тому перспектива гіпотетичного сухопутного нападу з боку Білорусі + Росії - приблизно середина серпня, якщо відповідний наказ вже існує.
Але все це "пальцем в небо", тому що для перекидання військ на Київ росіянам слід завершити операції на Донбасі. Інших військ у них банально немає. Інакше їм треба проводити мобілізацію та додатково озброювати ще кілька десятків тисяч вояків. Це ще час. Тому перспектива розгортання другого фронту є середньостроковою.
Що може бути прямо зараз?
Можлива диверсійна діяльність з боку білоруських ССО - доволі підготовлених, але малочисельних військ - до 7 тисяч військовослужбовців. Це небезпечно, адже може зачепити шляхи постачання західної зброї, проте це не "велике сухопутне вторгнення".
Читайте також: Путін готовий оголосити про перемогу і день уже обрано: деталі "злили" дипломати РФ
Можливі провокації проти Литви, яка займає принципову позицію щодо заборони транзиту в Калінінградську область.
Литва є членом НАТО, але напад на цю країну, попри ще більше божевілля, здається мені більш реальною короткостроковою перспективою, ніж відкритий напад Білорусі на Україну. По-перше, російські війська вже розгорнуті в Калінінградській області в достатній кількості для перекриття хоча б Сувалкського коридору. По-друге, Сувалкський коридор, який може стати об'єктом такого нападу - це не болота українського Полісся зі злою теробороною та загартованими в боях ЗСУ. Це клаптик землі, який можна перерізати швидким синхронним ударом з двох боків.
В разі успіху, а він цілком ймовірний, НАТО стає перед важкою ділемою. Напад на Литву вимагає від них негайної активації 5-ї статті, що автоматично означає війну з Росією. А в Брюселі настількі хочуть уникнути такого розвитку подій, що навіть не поспішають озброювати Україну 300-км тактичними ракетами.
Якщо 5-ту статтю не буде активовано, то це автоматично означає розпад Альянсу та величезну перемогу Путіна, ще більш значну ніж окупація України.
Що буде після цього? Нічого хорошого не буде! Все буде дуже погано. Більше того, Путін має всі підстави сподіватися на те, що НАТО "дасть у штангу". А тому тут все можливо. Причому провокації щодо Литви цілком можуть відбутися паралельно із найближчим самітом НАТО.
На цьому конспірологію закінчуємо. Подивимось, що готує нам Білорусь. Тепер за маневрами та рішеннями Лукашенка варто уважно спостерігати.
Читайте також: Шольц, Макрон та Драгі в українському поїзді: все складніше, ніж здається